ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 135/969/22
провадження № 61-18580 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області
від 13 вересня 2023 року у складі судді Нікандрової С. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 листопада 2023 рокуу складі колегії суддів:
Копаничук С. Г., Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 08 серпня 2019 року, 27 серпня 2019 року,
11 вересня 2019 року, 01 жовтня 2019 року та 03 липня 2021 року нею було здійснено придбання в ювелірному салоні "В2В Jewelry", розташованому
за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23а, торгівельний центр "Feride Plaza",
бутік 205, так званих подарункових сертифікатів на суму 18 927 доларів США, що відображено в особовому кабінеті. Вказаний ювелірний салон у м. Вінниці, як і всі інші магазини мережі "В2В Jewelry", припинив свою роботу з продажів, у тому числі ювелірних виробів, крім магазину, що знаходиться в м. Ладижин Вінницької області.
На подарунковому сертифікаті зазначено, що після його придбання, нею отримано право на придбання виробів із срібла на зазначену вартість подарункового сертифікату, сума вказаної вартості сертифікату оплачується додатково, якщо сума нижче вартості сертифікату, різниця не повертається. Подарунковий сертифікат не підлягає грошовому поверненню і не відновлюється у випадку його втрати. Строк дії сертифікату для отримання бонусів 365 днів, а для отримання товару - необмежено.
Відповідно до інформації, відображеної в особистому електронному кабінеті
"В2В Jewelry", зареєстрованому на її ім`я, у розділі "Депозит", заборгованість по нарахованим, але не виплаченим бонусам за придбані сертифікати становить
28 718,31 доларів США.
03 липня 2021 року нею було придбано срібних виробів на суму, еквівалентну 3 903,16 доларів США, під 520 % прибутку, що давало їй право на отримання щонедільного кешбеку у вигляді бонусів у розмірі еквівалентному 94,64 доларам США, що відображено в особистому електронному кабінеті "В2В Jewelry" в розділі "Депозит".
26 серпня 2022 року нею було направлено ОСОБА_2 претензію щодо добровільної сплати заборгованості, яка була отримана останнім 05 вересня 2022 року.
Інформація про всі покупки під торговою маркою "В2В Jewelry" фіксувалася в її особистому електронному кабінеті. Нею були виконані умови догорів під час придбання подарункових сертифікатів та срібних виробів "В2В Jewelry" і сплачено відповідну суму коштів. Проте відповідачем не виконано умови договору щодо виплати нарахованих бонусів за придбання сертифікатів та срібних виробів, отримання яких було основною умовою їх придбання.
Згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів"
у зв`язку з простроченням виконання щодо сплати бонусів, встановлених умовами договору, з відповідача на її користь підлягає стягненню неустойка (пеня)
у розмірі 3 % від суми несплачених грошових коштів за період з 26 серпня
2021 року по 26 серпня 2022 року, яка становить 11 496 853,95 грн.
Крім того, протиправними діями відповідача їй завдано тривалих моральних страждань, що полягали у душевних переживаннях унаслідок виняткового цинізму зі сторони відповідача, дії якого є шахрайськими. Відмова у виплаті обумовлених у договорі грошових коштів призвела її до шокового стану, погіршення стану здоров`я. Розмір моральної шкоди вона оцінює у 100 000 грн.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути
з ФОП ОСОБА_2 на її користь вартість бонусів за придбання подарункових сертифікатів та срібних виробів "В2В Jewelry", нарахованих їй відповідачем в особистому електронному кабінеті "В2В Jewelry", але не виплачених, які обліковуються в розділі "Баланс", у розмірі 47 645,54 доларів США; пеню за затримку виплати бонусів за придбання сертифікатів "В2В Jewelry" у розмірі 11 496 853,95 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 13 вересня
2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладенні позивачкою договору купівлі-продажу подарункових сертифікатів продавцем видані документи під назвою - Інформація про покупця, яка містить дані про покупку сертифікату (срібло) на певну суму у гривнях і в умовних одиницях, проте зазначений документ не містить відомостей про продавця. При цьому, на підтвердження придбання подарункових сертифікатів позивачем не надано доказів, які підтверджують здійснення готівкового розрахунку, а саме: квитанцію, товарний чи касовий чек, талон, розрахунковий документ, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що ідентифікувати особу, яка видала подарунковий сертифікат, інформацію про покупця і покупку та квитанції про отримання ювелірного виробу неможливо.
Квитанції про отримання ювелірного виробу від 08 серпня 2019 року, 27 серпня 2019 року, 01 жовтня 2019 року, видані у м. Вінниця, вул. Пирогова, 23а, торгівельний центр "Feride Plaza", бутік 205 В2В, посвідчені печаткою НОМЕР_1, видані на підтвердження придбання подарункових сертифікатів, а не ювелірних виробів,
отже, зазначені квитанції не є розрахунковими документами, передбаченими Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тобто не можуть підтверджувати здійснення позивачем готівкового розрахунку під час придбання подарункових сертифікатів.
Доводи позивача про те, що інформація про ОСОБА_2, як одноосібного власника мережі ювелірних салонів "В2В Jewelry", носить загальновідомий характер
і ці обставини не підлягають доказуванню, суперечать вимогам частини третьої статті 82 ЦПК України і є безпідставними. Оскільки розміщені в мережі Інтернет та друкованих засобах масової інформації матеріали щодо створення ОСОБА_2 мережі ювелірних салонів "В2В Jewelry" не є достатніми, належними та допустимими доказами на підтвердження належності мережі магазинів
"В2В Jewelry" саме ФОП ОСОБА_2, та повинно доводиться на загальних підставах іншими засобами доказування.
Згідно зі свідоцтвом на торговельну марку № НОМЕР_2 ОСОБА_2, як фізична особа, є власником торговельної марки "В2В Jewelry", зареєстрованої 10 серпня
2020 року.
Разом з тим Інформація про покупця та квитанції про отримання ювелірного виробу містять відбитки печатки із зазначенням логотипу "В2В", у той час як
ОСОБА_2 є власником іншої зареєстрованої торгової марки - "В2В Jewelry".
Крім того, придбання частини подарункових сертифікатів за вказаною позивачкою адресою відбулося до дати фактичної реєстрації торгівельної марки.
Доказів укладання договорів купівлі-продажу подарункових сертифікатів в електронній формі у порядку передбаченому положеннями статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" з використанням сторонами договору електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суду також не надано.
Зважаючи на неподання оригіналів електронних доказів, враховуючи висловлені представником відповідача сумніви у достовірності поданих позивачем роздруківок із сайту https://b2bjewelry.global/, суд на підставі частини п`ятої
статті 100 ЦПК України не бере їх до уваги при оцінці доказів. Позивачка не надала доказів на підтвердження того, що саме ФОП ОСОБА_2 є власником
веб-сайту https://b2bjewelry.global/. Також не надано доказів того, що власник веб-сайту (доменного імені) передав вказане доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема, відповідачу на підставі відповідного договору, іншого правовстановлюючого документу.
Ураховуючи викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ФОП ОСОБА_2 є власником магазину, розташованого
у АДРЕСА_1, торгівельний центр "Feride Plaza", бутік 205,
та що саме ним або уповноваженою ним особою укладено договір купівлі-продажу подарункових сертифікатів та срібних виробів на зазначену позивачкою суму. Позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну виплату бонусів та відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про стягнення вартості бонусів за придбання подарункових сертифікатів та срібних виробів, тому в їх задоволенні також відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 13 вересня 2023 рокузалишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що подані ОСОБА_1 подарункові сертифікати, інформація про покупця на ім`я ОСОБА_1, відомості особистого кабінету та скріншоти із цього сайту, публікації з Інтернету щодо бізнес-програми "В2В Jewelry" та ОСОБА_2 не є належними доказами, що об`єктивно підтверджують укладення сторонами договору купівлі-продажу подарункових сертифікатів і срібних прикрас та відповідно невиконання відповідачем зобов`язання за цим договором.
Крім цього, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "Б2Б "Джевелрі" було зареєстровано лише 04 червня 2020 року, тобто після вказаної позивачкою дати укладення договору купівлі-продажу подарункових сертифікатів і срібних прикрас. Також відсутні належні та допустимі докази про те, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 була завдана моральна шкода.
Паперові ксерокопії особистого кабінету, створеного без застосування електронного цифрового підпису та ідентифікації особи, не є ні письмовим доказом, ні електронним доказом (документом) у розумінні статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не є допустимим доказом укладення між сторонами договору у письмовому вигляді. Квитанції, які підтверджують сплату коштів позивачкою на рахунки відповідача, не свідчать про факт укладення договору між сторонами. Отже, роздруківки скріншотів електронного кабінету з мережі Інтернет не є належним доказом укладення між сторонами відповідного договору та вчинення ними дій, направлених на виникнення та виконання зобов`язань за цим договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 135/969/22 з Ладижинського міського суду Вінницької області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при сплаті за подарунковий сертифікат та його отримання покупцем, відбувається укладення та виконання договору купівлі-продажу права вимоги. Операція з передачі права вимоги здійснюється шляхом передачі подарункового сертифіката, як документа, у власність покупця. Отже, факт пред`явлення оригіналів подарункових сертифікатів позивачем спростовує висновок судів про відсутність доказів придбання позивачем цих сертифікатів.
Придбання подарункових сертифікатів та срібних ювелірних виробів здійснювалось позивачем у період з серпня 2019 року по червень 2021 року. Відповідно до інформації про реєстрацію свідоцтва на торговельну марку
№ НОМЕР_2 ("В2В Jewelry"), дата подання ОСОБА_2 заявки на реєстрацію торговельного знаку "В2В Jewelry" - 11 грудня 2019 року, відтак строк дії торговельної марки до 2029 року. Разом з тим відповідно до положень
частини першої статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.
А також за власником торгової марки зберігається право попереднього користування на торгівельну марку до подачі заяви (стаття 500 ЦК України).
Таким чином, вищевказані обставини спростовують висновки суду про те, що придбання позивачем чотирьох сертифікатів (08 серпня 2019 року, 27 серпня
2019 року, 11 вересня 2019 року та 01 жовтня 2019 року) було здійснено до дати фактичної реєстрації торгівельної марки ОСОБА_2, що, на думку суду не охоплюється дією свідоцтва на торгівельну марку.
Усі придбані позивачем товари, у тому числі подарункові сертифікати, містили торговельний знак "В2В Jewerly", який відповідно до положень закону міг використовуватись лише власником цього торговельного знаку, тобто
ФОП ОСОБА_2 .
Крім того, абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки. Тому, у відтисках печатки, що міститься на паперових доказах у справі, зазначені елементи торгової марки
"В2В Jewerly", що не є порушенням вимог вказаного закону і не спростовує участь відповідача, як емітента спірних подарункових сертифікатів.
Ураховуючи викладене, усі збитки, які понесені позивачкою при придбанні подарункових сертифікатів, срібних виробів торговельної марки "В2В Jewerly", повинен нести власник цієї торговельної марки - ОСОБА_2 .
Надані позивачкою скрин-шоти з особистого електронного кабінету мають доказову силу нарівні з іншими доказами та у сукупності з іншими доказами є належними у розумінні вимог статей 76-79 ЦПК України.
Крім того, порушено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України, оскільки предметом спору є відповідальність суб`єкта господарювання щодо реалізації подарункових сертифікатів, правова природа яких не визначена законом, як і відповідальність суб`єкта господарювання щодо взятих на себе зобов`язання на підставі відповідних подарункових сертифікатів.
Доводи особи, яка подала відзив
У лютому 2024 року представники ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4,
ОСОБА_5 подали відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають.
Позивачка вказувала, що з серпня 2019 року вона придбавала подарункові сертифікати в ювелірному салоні "В2В Jewerly", власником якої є відповідач, проте станом на серпень-жовтень 2019 року жодної торговельної марки не було зареєстровано за ОСОБА_2 . Крім того, більшість сертифікатів була придбана задовго до подання заявки ОСОБА_2 про реєстрацію торговельної марки.
Придбання позивачкою подарункових сертифікатів здійснювалося з метою отримання прибутків, описані представником позивача умови схожі на умови депозиту, а не на купівлю подарункового сертифікату. Проте відповідач не має відповідної ліцензії на видачу депозитів.
На спірні правовідносини не поширюється положення Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки позивачка не є споживачем відповідних послуг та вона не зазначила, яке саме її право споживача порушено відповідно до статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів".