ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року
м. Київ
справа №420/17371/22
адміністративне провадження № К/990/40862/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Турецької І. О., суддів Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (далі - Фонд соціального страхування, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Управління,, відповідач 2, скаржник), в якій просила:
визнати неправомірною постанову Фонду соціального страхування від 24 жовтня 2022 року № 51016/10025636/1/4 про відмову у страхових виплатах та надання соціальних послуг;
зобов`язати Фонд соціального страхування призначити одноразову допомогу, відповідно до частини шостої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV), у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 . Позивачка зазначає, що відповідач помилково вважає, що для отримання одноразової допомоги сім`ї потерпілого необхідно подати документи, що підтверджують однакову адресу реєстрації місця проживання з потерпілим, оскільки факт, що реєстрація її місця проживання не співпадає з реєстрацією місця проживання її чоловіка не може бути доказом того, що вони не проживали разом однією сім`єю.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з вимог пункту 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок № 11), який визначає, що для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого. При цьому суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що поняття "реєстрація місця проживання", "місце реєстрації" та "місце проживання" не є тотожними.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області № 51016/10025636/1/4 від 24 жовтня 2022 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхову виплату відповідно до частини 6 статті 42 Закону № 1105-ХІV у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.
6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що надані позивачем докази (акт обстеження за фактом проживання особи на території Кодимської міської ради від 06 грудня 2021 року; рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18 квітня 2022 року у справі № 503/43/22) є належними, що підтверджують місце фактичного проживання позивачки та її померлого чоловіка, та є достатнім доказом проживання позивачки з померлим однією сім`єю. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що Сімейний кодекс України є спеціальним законом, який має враховуватись при визначені поняття сім`ї та її членів під час вирішення питання щодо наявності права на отримання допомоги, передбаченої Законом № 1105-XIV.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції та посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV), Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок № 265), а також Порядку № 11.
9. У касаційній скарзі зазначено, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що факт наявності різних зареєстрованих місць проживання позивачки та її померлого чоловіка не може бути підставою для відмови у призначенні родині такої страхової виплати є необґрунтованим, оскільки вказане є проявом "правового пуризму", який виявляється у надмірному прагненні до чистоти та переваги форми над змістом.
10. У касаційній скарзі Управління також просить Суд сформувати правовий висновок щодо можливості виплати одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю члена її сім`ї - чоловіка ( ОСОБА_2 ) за умов, що реєстрація місця проживання такої особи не співпадає з реєстрацією місця проживання члена її сім`ї.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга надійшла до Суду 05 грудня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/17371/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 22 квітня 2024 року.
14. Під час розгляду цієї справи в касаційному порядку скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року
Позиція інших учасників справи
15. Від позивачки 22 січня 2024 року надійшов відзив на касаційну скаргу Управління, в якому ОСОБА_1 стверджує про безпідставність доводів касаційної скарги. При цьому вона зазначає, що Закон № 1105-ХІV не містить визначення сім`ї та її членів.
16. Позивачка також звертає увагу на те, що Конституційний Суд України у Рішенні від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 визначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
17. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 17 вересня 1983 року ОСОБА_1 у Кодимському районному відділі ЗАГС Одеської області зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 (актовий запис № 8), змінивши дівоче прізвище з " ОСОБА_1" на " ОСОБА_1", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу ІІ ЖД № НОМЕР_1 .
18. Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 06 жовтня 2021 року складений відповідний актовий запис № 361.
19. Позивачка звернулася до Фонду соціального страхування із заявою про призначення страхових виплат, у зв`язку зі смертю годувальника.
20. Фонд соціального страхування прийняв постанову від 17 листопада 2021 року про призначення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у сумі 4 341 грн. безстроково та постанову від 18 листопада 2021 року про призначення одноразової допомоги в сумі 47 580 грн.
21. Водночас, листом від 26 листопада 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової допомоги на сім`ю у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату з тих підстав, що обов`язковою умовою для призначення є те, що відповідно до абзацу 2 пункту 5.1 розділу V Порядку № 11 для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, однак у паспортах позивача та її загиблого чоловіка містяться різні дані про реєстрацію місця проживання.
22. Зважаючи на те, що відмова суб`єкта владних повноважень у визнанні права на соціальну виплату ґрунтується на формальній підставі, без урахування відповідачем положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Порядку № 11, при прийнятті рішення, що призвело до протиправного обмеження позивача в отриманні такої виплати, позивачка оскаржила вище окреслену відмову до Одеського окружного адміністративного суду.
23. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/1034/22, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області щодо призначення ОСОБА_1 одноразової виплати на сім`ю у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 . Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2021 року про призначення одноразової виплати на сім`ю, як члену сім`ї ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
24. На виконання вищевказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року, відповідачем - Балтським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області винесено Постанову від 24 жовтня 2022 року № 51016/10025636/1/4, якою відмовлено позивачці у призначенні одноразової допомоги його сім`ї в разі смерті потерпілого в розмірі 237 900 грн. на підставі п. 5.1 розділу V Порядку № 11.
25. Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка оскаржила її в судовому порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
29. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
30. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
32. У статті 1 та частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
33. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
34. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
35. Як убачається з судових рішень, що ухвалені в цій справі, позивачем оскаржується протиправна, на її думку, відмова Фонду соціального страхування у призначенні їй, як дружині померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, страхової виплати, а саме - одноразової допомоги сім`ї померлого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
36. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом № 1105-ХІV.
37. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформовані, зокрема, в постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 803/879/17, від 21 травня 2018 року у справі № 428/11236/16-а, від 31 серпня 2018 року у справі № 451/1464/16-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 804/3477/16, від 22 січня 2019 року у справі № 583/1159/16-а та від 21 лютого 2019 року у справі № 204/2001/17(2-а/204/121/17).
38. Згідно зі статтею 36 Закону № 1105-ХІV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
39. Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону № 1105-ХІV, страхові виплати складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
40. Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
41. Згідно зі статтею 44 Закону № 1105-XIV Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
42. Відповідно до статті 45 Закону № 1105-ХІV фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:
1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку.
43. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.
44. Повертаючись до мотивів і доводів касаційної скарги, які стосуються відсутності у позивачки права на виплату одноразової допомоги у разі смерті потерпілого на сім`ю, з огляду на неспівпадіння зареєстрованого місця проживання дружини та її померлого чоловіка, колегія суддів вказує таке.
45. Частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV (в редакції станом на дату настання нещасного випадку) встановлено, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується:
- одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;
- одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
46. Таким чином, положеннями Закону № 1105-XIV встановлено два різні види одноразової грошової виплати: одноразова допомога сім`ї померлого та одноразова допомога дитині чи особам, що перебували на його утриманні.
47. Подібний підхід сформульований Верховним Судом, зокрема у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 360/1239/19, де Суд вказав, що законодавець чітко розмежував страхові виплати, які виплачуються сукупно на сім`ю потерпілого (100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату) та окремо кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату).
48. З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону № 1105-ХІV, правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат. Наведений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11.
49. Розділом V Порядку № 11 врегульовано питання призначення, зокрема, одноразової допомоги особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, де також, шляхом встановлення різних умов призначення, визначено наявність двох окремих видів одноразової допомоги - на сім`ю померлого та на кожну особу окремо.
50. Відповідно до пункту 5.1. Розділу V Порядку № 11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім`ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
заяви (колективна чи індивідуальні) для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
копії паспорта;
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);