ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 240/19893/22
адміністративне провадження № К/990/41810/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Мацького Є.М., суддів: Залімського та І.Г. Сушка О.О.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, скаржник, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 01 березня 2022 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII);
зобов`язати відповідача з 01 березня 2022 року нарахувати і виплатити підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статті 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, установленим на 01 січня календарного року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
3. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII.
4. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01 березня 2022 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону № 796-XII, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. В іншій частині позову відмовлено.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року визнано нечинним рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та закрито провадження у справі.
6. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 КАС України є підставою для закриття судом провадження у справі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в повному обсязі, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням положень частини третьої статті 9, частини першої статті 189, пункту 2 частини першої статті 328 КАС України.
9. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 полягають у тому, що з апеляційною скаргою, заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та заявою про відмову від позову він не звертався.
10. На думку позивача, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги та заяви про відмову від позову не перевірив законність та правильність оформлення зазначених документів на предмет оплати та підписання їх особисто позивачем та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, а в подальшому про задоволення заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі.
11. Крім того, скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вона стосується доплати до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сукупності з пенсійною виплатою є його основним та єдиним доходом. Відсутність такої доплати суттєво вплине на рівень його життя.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
12. Касаційна скарга надійшла до Суду 12 грудня 2023 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 240/19893/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 22 квітня 2024 року.
Позиція інших учасників справи
15. Від відповідача 26 лютого 2024 року надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 . Водночас колегія суддів зауважує, що жодних тверджень на спростування доводів касаційної скарги вказаний відзив не містить. Разом з тим відповідач у касаційній скарзі зазначає про безпідставність поданого ОСОБА_1 позову, оскільки зараз останній на території зони відчуження не працює, а тому права на доплату до пенсії, згідно зі статтею 39 Закону № 796-XII, не має.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
19. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
20. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме, бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи прийнятні з огляду на таке.
22. За приписами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, установлених цим Кодексом.
23. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції визнав нечинним рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та закрив провадження у справі, виходячи з того, що до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову.
24. Водночас, звертаючись із касаційною скаргою на вказане рішення суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 наголосив, що ані з апеляційною скаргою з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, ані з заявою про відмову від позову до суду апеляційної інстанції він не звертався.
25. Перевіряючи вказані доводи скаржника в контексті дотримання судом апеляційної інстанції положень процесуального закону, колегія суддів зазначає таке.
26. Процесуальний порядок вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття відмови від позовної заяви передбачений, зокрема, статтями 47 та 189 КАС України.
27. За змістом частини першої статті 47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
28. Відповідно до частини шостої статті 47 КАС України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
29. Аналогічні, водночас, більш уточнені положення містяться у статті 189 КАС України.
30. Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
31. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
32. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
33. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.