ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 813/1391/16
адміністративне провадження № К/9901/37594/18
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла Трейд"
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року (Cуддя: Гавдик З.В. ),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 року (Судді: Глушко І.В., Большакова О.О., Макарик В.Я.),
у справі № 813/1391/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла Трейд"
до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (правонаступник Головне управління ДПС у Львівській області),
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каравелла Трейд" (далі -позивач, ТОВ "Каравелла Трейд") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.04.2016 року №000111400 (т. 1 а.с. 4-17).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 2 а.с. 188-191, 242-248).
Не погодившись з судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права під час висновку про не підтвердження реальності господарських операцій з придбання товару у ТОВ "Ідеал Інвест" на виконання укладеного договору, оскільки позивачем надано всі підтверджуючі документи. Зокрема, в доводах касаційної скарги скаржник посилається на те, що транспортування товару здійснювалася зі складу контрагента транспортним засобом позивача Opel/Movano, 2005 року (який перебуває в користуванні ТОВ "Каравелла Трейд" у відповідності до договору оренди від 07.08.2015 року). Отже директор позивача самостійно отримав товар, а також, враховуючи відстань між м. Києв та Львів (550 км) і час в дорозі (8 годин), вагові характеристики продукції, мав можливість їздити декілька разів. Також, скаржник посилається на те, що всі замовлення здійснювались в режимі електронного листування, що підтверджується показаннями директора позивача, допитаного в якості свідка в суді першої інстанції. При цьому ціна, кількість та асортимент товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними і рахунками-фактурами, які містять всі обов`язкові реквізити. Також за доводами скаржника, адреси контрагента позивача в податкових накладних, відповідають адресі місця реєстрації ТОВ "Ідеал Інвест" на момент здійснення господарської діяльності, що підтверджено витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка в подальшому була змінена. Посилаючись на висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 року у справі №К/800/18344/16, вказує, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийнято нове рішення про задоволення позову (т. 3 а.с. 3-7).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками проведеної відповідачем у період з 23.02.3016 року по 24.03.2016 року згідно п. 78.2 статті 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань господарських відносин з ТзОВ "Ідеал Інвест" за період липень 2015 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вищезазначеного контрагента, складено акт перевірки від 28.03.2016 № 277/14-00/38325797 з висновками про порушення позивачем вимог:
-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 84483, 00 грн, в тому числі за липень 2015 року в сумі 84 483, 00 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового періоду) (р. 25 декларації) за липень 2015 року на 84 438, 00 грн (т. 1 а.с. 18-29).
Висновки акта перевірки обґрунтовані відсутністю реальності здійснення господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "Ідеал Інвест", внаслідок не надання до перевірки на виконання договору поставки від 04.05.2015 року № ДП-0405/15 наступних підтверджуючих документів: рахунків-фактур, довіреності на отримання ТМЦ, договорів на перевезення ТМЦ, товарно-транспортних накладних (подорожніх листів), актів прийому-передачі ТМЦ, які б підтверджували транспортування ТМЦ (метизна продукція та засоби кріплення) від постачальника (ТОВ "Ідеал Інвест") до покупця ТОВ "Каравелла Трейд", а також первинних документів, що засвідчують подальшу реалізацію товарів, отриманих від контрагента. У зв`язку з не наданням до перевірки вказаних документів, за висновками акта перевірки, неможливо встановити факт прийому-передачі, умови транспортування, завантаження та розвантаження товарів. Крім цього, враховуючи інформацію із баз даних IC Податковий блок та відповідно до представлених документів (податкових накладних, які містять код УКТ ЗЕД) встановлено нереальність здійснення господарських операцій ТОВ "Ідеал Інвест", а саме продажу товарів та відсутність придбання (імпорту) товарів та відсутність власного формування відповідних активів, в тому числі при задекларованому виробництві по ланцюгу постачання. В зв`язку з викладеним, ТОВ "Ідеал Інвест" не могло фактично здійснювати задекларовані операції з реалізації товарів (послуг) з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, недостатньої чисельності трудових ресурсів, віддаленості контрагентів та невідповідності придбаних та реалізованих товарів, зокрема, для ТОВ "Каравелла Трейд". Крім того, відповідачем під час перевірки враховано податкову інформацію, отриману від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ТОВ "Ідеал Інвест" з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за липень 2015 року від 24.09.2015 року № 662/26-55-22-03/39421863 про не підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ "Каравелла Трейд" за липень 2015 року.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000111400 від 06.04.2016, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 126724,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 84483,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 42241,50 грн (т. 1 а.с.30).
Звертаючись із даним позовом про скасування вищенаведеного податкового повідомлення-рішення, позивач посилався на документальне підтвердження реальності господарських операцій із контрагентом ТОВ "Ідеал Інвест" на виконання укладеного договору, тоді, як висновки відповідача про те, що контрагент позивача діяв "за межами правового поля" не узгоджуються із презумпцією невинуватості; придбання товарів у вказаного контрагента підтверджується подальшою реалізацією цих же товарів з відповідною націнкою (т. 1 а.с. 4-17).
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про не підтвердження реальності господарських операцій на виконання укладеного договору із контрагентом ТОВ "Ідеал Інвест", оскільки в укладеному договорі поставки № ДП-0405/15 від 04.05.2015 відсутні: зміст та обсяг господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, узгодження кількості, найменування, вартості товарів. Оцінивши наявні в матеріалах справи первинні документи, суди установили, що придбання позивачем товару здійснювалося лише по факту його отримання, без жодного узгодження ціни, кількості та асортименту товару. При цьому судами попередніх інстанцій не взято до уваги надані позивачем в обґрунтування позовних вимог видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, оскільки такі за висновками судів попередніх інстанцій не містять всіх обов`язкових реквізитів, а також містять відмінності. Крім цього, враховуючи, що згідно до умов договору (п. 4.2) - поставка товару здійснюється за місцем знаходження одного із складських приміщень постачальника на умовах EXW, судом першої інстанції зауважено на відсутності доказів транспортування товару, а також відхилені посилання директора позивача, допитаного як свідка про те, що він особисто їздив за кожною партією ТМЦ у Київ і поставляв у Львів ТМЦ - двічі 06.07.2015, двічі 08.07.2015, один раз 09.07.2015, що за висновками судів попередніх інстанцій з врахуванням відстані та часу є неможливим (т. 2 а.с. 188-191, 242-248).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити (визначені цим пунктом).
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).