ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 335/2582/22
провадження № 51-6431 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000133, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2023 року ОСОБА_7 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Вирішено питання щодо арешту та речових доказів.
ОСОБА_7 обвинувачувався у підбурюванні до надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб за таких обставин.
У січні 2019 року ОСОБА_8, яка діяла в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 на підставі довіреності, з метою отримання витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_2 (далі - Витяг) звернулась до ОСОБА_7, який здійснював підприємницьку діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії та надання послуг технічного консультування в цих сферах. У ході розмови ОСОБА_7 повідомив їй, що службові особи ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - Геокадастр) вибірково надають такі витяги, однак він може посприяти позитивному вирішенню цього питання шляхом особистої домовленості з ними. У подальшому в ОСОБА_7 та ОСОБА_10 (стосовно якого кримінальне провадження закрито у зв`язку зі смертю) виник умисел на підбурювання ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди службовим особам Геокадастру за видачу Витягу.
На виконання цього спільного злочинного плану на початку лютого 2019 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 про можливість отримання Витягу у разі надання йому грошових коштів у сумі 35000 грн для передачі службовим особам Геокадастру, а приблизно 18-19 лютого 2019 року повідомив того, що обговорювана сума збільшилася до 120 000 грн.
25 лютого 2019 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10 під час зустрічі повідомили ОСОБА_9, що ОСОБА_10 вирішить питання отримання в Геокадастрі Витягу у разі надання для подальшої передачі службовим особам Геокадастру неправомірної вигоди у сумі 120 000 грн.
27 лютого 2019 року ОСОБА_10 за допомогою програми "Viber" направив ОСОБА_9 фотографію проекту Витягу із датою формування 18 лютого 2019 року.
23 квітня 2019 року ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у черговий раз повідомив їм, що для отримання Витягу необхідно надати 120 000 грн однією сумою для передачі в якості неправомірної вигоди службовим особам Геокадастру.
14 травня 2019 року ОСОБА_7 в салоні автомобіля "Renault Logan" одержав від ОСОБА_8 120 000 грн, після чого передав їй оригінал Витягу від 14 травня 2019 року за № 2074/207-19.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 липня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Він вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості ОСОБА_7 у інкримінованому йому злочині, проте місцевий суд не дав їм належної оцінки і необґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок. Також він вказує, що прокурор в апеляційній скарзі звертав увагу на те, що потерпілий ОСОБА_9 у своїх показання зазначав, що саме ОСОБА_7 після невдалих спроб отримати Витяг повідомив йому, що це можливо лише за умови надання неправомірної вигоди і назвав суму неправомірної вигоди. Крім того, прокурор зазначав, що в досліджених місцевим судом відеозаписах НСРД саме ОСОБА_7 говорить, що необхідно заплатити суму, оголошену ним раніше, і у розмовах з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 знову називає суму.
Проте, на думку прокурора, суд апеляційної інстанції не перевірив ці доводи та не надав відповіді на них, а також залишив поза увагою, що саме ОСОБА_7 познайомив ОСОБА_9 зі своїм співучасником ОСОБА_10 . У подальшому усі зустрічі та спілкування ОСОБА_9 з вказаного питання відбувалися з ОСОБА_7 . Більш того, саме ОСОБА_7 наголосив на необхідності передачі коштів однією сумою. Вказане свідчить про те, що дії ОСОБА_7 мали характер підбурення ОСОБА_9 до вчинення дій, пов`язаних з наданням неправомірної вигоди службовим особам Геокадастру за вирішення необхідного йому питання.
Також прокурор вважає помилковим твердження судів попередніх інстанцій, що для кваліфікації дій особи інкримінованим ОСОБА_7 злочином необхідно обов`язково встановити службову особу, якій поступила пропозиція, обіцянка або неправомірна вигода. На його думку, в даному випадку вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення полягає у тому, що він своїми діями, словами сформував у потерпілого ОСОБА_9 намір надати неправомірну вигоди службовим особам Геокадастру.
Прокурор також вказує, що з метою обґрунтування доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції було заявлено клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_8, а також про безпосереднє дослідження апеляційним судом матеріалів за результатами НСРД, оскільки суд першої інстанції упереджено підійшов до оцінки вказаних доказів. Однак, в порушення принципу змагальності сторін, викладеному у ст. 22 КПК України, апеляційним судом у задоволенні клопотання прокурора у порядку ч. 3 ст. 404 КПК України відмовлено.
Прокурор стверджує, що суд апеляційної інстанції не провів належного апеляційного розгляду, внаслідок чого ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_12 вказує про безпідставність доводів сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.