ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 450/2797/22
провадження № 51-414км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Домашів Сокальського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 липня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Згідно з фактичними обставинами, детально наведеними у вироку, ОСОБА_8, 22 червня 2022 року близько 08:00, керуючи автопоїздом в складі трактора марки "NEW HOLLAND" номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ "ЮНІТ АГРО", з причепом невідомої марки без реєстраційних номерів та рухаючись ним по вул. Шевченка в напрямку вул. Озерної у с. Поршна Львівського району Львівської області грубо порушив вимоги Р. 1 п. 1.5, 1.10 (в частині значення терміну "автопоїзд"), Р. 2 п. 2.3 "д", Р. 31 п. 31.1, п. 31.4.1 "а, в", п. 31.4.3 "а, в, г", п. 31.4.7 "д", п. 31.6 "г" Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він здійснював перевезення вантажу у причепі, експлуатація якого заборонена, оскільки технічний стан і обладнання такого не відповідали вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також правил технічної експлуатації, оскільки були відсутні елементи гальмівної системи, зовнішні світлові прилади та номерні знаки, несправний тягово-зчіпний пристрій у якому відсутній страхувальний ланцюг (трос), внаслідок чого відбулось від`єднання тягово-зчіпного механізму причепа від вказаного трактора, що призвело до його самовільного кочення у протилежному із рухом трактора напрямку і здійснення зіткнення з транспортним засобом марки "MINI COOPER" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався позаду у попутному напрямку.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир транспортного засобу марки "MINI COOPER" номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, які призвели до її смерті.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2023 року апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 залишив без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 задовольнив і змінив вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 .
Постановив уважати ОСОБА_8 засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК апеляційний суд поклав на ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
У решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження і кваліфікації дій ОСОБА_8, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.
Між тим зі змісту касаційної скарги убачається, що касатор порушує питання про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування ст. 75 КК.
На його переконання, враховуючи дані про особу ОСОБА_8 та конкретні обставини кримінального провадження,звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 цього Кодексу є необґрунтованим.
Касатор звертає увагу на те, що наслідком вчиненого кримінального правопорушення є смерть людини, що є непоправним.
Водночас, на думку представника потерпілого, ОСОБА_8 щиро не розкаявся та не висловив жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення і не сприяв активному розкриттю злочину, адже він не повідомляв органу досудового розслідування жодних невідомих обставин.
Стверджує, що процесуальна поведінка засудженого спрямована на уникнення від покарання, яке слід відбувати реально, а призначене покарання з випробуванням не узгоджується з положеннями статей 50, 65 КК, та наводить детальні аргументи з цього приводу.
Крім цього, представник потерпілого акцентує на тому, що після постановлення вироку у цій справі ОСОБА_8 був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень у сфері підробки документів та їх використання, зокрема посвідчення водія тракториста.
Також зазначає, що на розгляді у Сокальському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 164 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, вважаючи її обґрунтованою.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Відповідно до принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
За змістом ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.