ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 643/8996/17
провадження № 61-10866св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Служба житлово-комунального господарства", товариство з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року, ухвалене у складі ОСОБА_2, та постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Служба житлово-комунального господарства" (далі - ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства"), товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" (далі - ТзДВ "Житлобуд-2") про відшкодування збитків.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ТзДВ "Житлобуд-2" було забудовником будинку АДРЕСА_1 . Маючи намір придбати нежитлові приміщення в цокольному поверсі зазначеного будинку та відкрити там приватну клініку, 30 грудня 2005 року між нею та ТзДВ "Житлобуд-2" укладено договір пайової участі в будівництві № 456/12.
23 червня 2011 року на підставі розпорядження Харківського міського голови виконавчим комітетом Харківської міської ради їй видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення № НОМЕР_1 площею 23,3 кв. м та НОМЕР_2 площею 23,8 кв. м, загальною площею 47,1 кв. м, у цокольному поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 .
07 липня 2011 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно зареєстровано в комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".
06 березня 2014 року між нею та ТзДВ "Житлобуд-2" укладено договір купівлі-продажу сусідніх нежитлових приміщень цокольного поверху НОМЕР_3 площею 30,7 кв. м, та НОМЕР_4 площею 31,7 кв. м, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_1 здійснює ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства", з яким вона уклала відповідні договори.
Під час експлуатації нежитлових приміщень нею були виявлені будівельні недоліки, що перешкоджало їх експлуатації, та їх наслідками були неодноразові залиття її приміщень з боку сусіднього інженерно-технічного приміщення будинку.
Влітку 2014 року в приміщеннях НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з`явилися запах сирості, висока вологість, грибкові утворення на покриттях стін та меблів. Відповідно до акта обстеження від 20 серпня 2014 року, складеного комісією з представників ТзДВ "Житлобуд-2" та експлуатуючої організації, виявлено зволоження стін та підстилаючого шару в конструкції підлоги, викладено пропозиції щодо усунення зволоження. Після цього ТзДВ "Житлобуд-2" були проведені роботи відповідно до викладених пропозицій. Акт виконаних робіт їй не надавався.
У липні 2015 року знову сталося залиття її приміщень з боку сусіднього технічного приміщення будинку.
Відповідно до укладеного з ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства" договору про усунення недоліків від 30 липня 2015 року, акта прийому-здачі будівельних робіт від 10 грудня 2015 року та гарантійного листа від 10 грудня 2015 року залиття сталося через недоліки експлуатації сантехнічних систем будинку, в її приміщенні знову були проведені будівельні роботи та їй було видано гарантійний лист, що виконані роботи повністю виключають аварійні ситуації в майбутньому.
Однак, влітку 2016 року в належних їй приміщеннях знову з`явилися сирість, висока вологість та грибкові ураження стін. Але всі її звернення з цього приводу були проігноровані та залишені без відповіді.
Також 09 листопада 2016 року відбулося чергове залиття її приміщень і знову з боку сусіднього технічного приміщення. Зазначене призвело до намокання підлоги і стін, появи високої вологості, грибкових уражень та нестерпного запаху. Однак її вимоги до експлуатуючої організації скласти акт залиття та усунути наслідки були проігноровані та залишені без відповіді.
Для визначення причин залиття вона звернулася до експертної установи. Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження Товариства "Судова незалежна експертиза України" від 26 лютого 2017 року найбільш імовірною причиною залиття приміщень 09 листопада 2016 року є потрапляння води крізь конструктивні елементи будинку, ймовірно через відсутність належної гідроізоляції фундаментів та негерметичність вводу труб теплових мереж.
З урахуванням того, що відсутність належної гідроізоляції фундаментів та негерметичність вводу труб теплових мереж є порушеннями Державних будівельних норм України, а отже є прихованими будівельними недоліками, 06 березня 2017 року вона звернулася до ТзДВ "Житлобуд-2" з претензією-вимогою усунути будівельні недоліки.
У відповідь на претензію від 29 березня 2017 року № 195 ТзДВ "Житлобуд-2" повідомило її, що виконає всі необхідні роботи, які пов`язані з усуненням наслідків недоліків, що виникли у результаті неналежної експлуатації будинку. Строки усунення недоліків будуть встановлені пізніше, після проведення необхідних досліджень.
ОСОБА_1 вважала, що будівельні недоліки, наслідками яких стали неодноразові залиття її приміщення, виникли з вини ТзДВ "Житлобуд-2", який є забудовником будинку. Зазначає, що через пошкоджений внаслідок численних затоплень стан приміщення: від стін відходять шпалери, пошкоджені двері, на стінах великі грибкові ураження, та через високу вологість і нестерпний запах використовувати його неможливо. Через що її підприємницька діяльність понесла тяжкі для неї матеріальні збитки. Значні періоди часу вона перебувала в стані ремонту приміщень. Її діяльність постійно припинялася, що негативно позначалося на результатах, вона втратила багато пацієнтів. Крім того, від неї звільнилися всі наймані співробітники, розірвали договори оренди орендарі у зв`язку з неможливістю подальшого проведення своєї діяльності через тривалий аварійний стан приміщень.
Виконання ТзДВ "Житлобуд-2" будівельних робіт з істотними недоліками, із порушенням Державних будівельних норм, що призвело до суттєвого пошкодження її приміщень та неможливості їх використання, і неусунення ним цих недоліків, є підставою для відшкодування їй завданих ТзДВ "Житлобуд-2" збитків у розмірі, визначеному у звіті про оцінку майна від 20 жовтня 2017 року, що станом на дату оцінки становить 3 375 645,00 грн, тобто витрат, які вона зробила та мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та 810 800,00 грн - доходів, які вона могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, з урахуванням зміни позовних вимог, просила суд стягнути з ТзДВ "Житлобуд-2" на її користь збитки у розмірі 4 186 462,00 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТзДВ "Житлобуд-2" на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі, визначеному в звіті суб`єкта оціночної діяльності № SM-564-10-17 станом на дату оцінки 20 жовтня 2017 року, в сумі 4 186 462,00 грн, витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 8 500,00 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 8 580,00 грн, а всього стягнуто 4 203 542,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що збитки, спричинені позивачу, пов`язані з систематичним потраплянням ззовні води в приміщення позивача, через що вони тривалий період знаходяться у стані, не придатному для експлуатації.
Відповідно до висновків експертизи приміщення позивача знаходяться у стані відмови-перешкоди, що характеризується поступовим накопиченням збитків внаслідок причини у вигляді незабезпечення гідроізоляції приміщень, за яким відбулося зволоження будівельних конструкцій у приміщеннях.
Причинами потрапляння води та непридатного для нормальної експлуатації технічного стану приміщень позивача протягом тривалого часу є недоліки, допущені відповідачем внаслідок порушення ним вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, що підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані представником відповідача в ході розгляду справи.
Представником відповідача не надано доказів в обґрунтування заперечень та на спростування висновків щодо причин залиття приміщень позивача. Розмір збитків встановлений судом на підставі належного доказу - звіту про оцінку майна № SM-564-10-17, складеного 20 жовтня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу ТзДВ "Житлобуд-2" задоволено частково.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року змінено.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТзДВ "Житлобуд-2" на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої майнової шкоди та збитків 2 471 198,00 грн.
Стягнуто з ТзДВ "Житлобуд-2" на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертиз у суді апеляційної інстанції в розмірі 22 652,40 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що установивши факт наявності конструктивних недоліків будівництва будинку та причинно-наслідковий зв`язок між їх наявністю та заподіянням шкоди майну позивача, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність підстав для задоволення позову і робить висновок про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди позивачу в порядку, визначеному статтями 1209, 1210 ЦК України.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, суд виходив із наданих судовими експертами висновків у частині вартості ремонтних робіт та матеріалів, необхідних для відновлення порушеного права позивача, які відповідач у встановленому законом порядку не спростував; свій розрахунок понесених позивачем збитків не надав.
Тому, суд враховував висновки судової економічної експертизи від 28 квітня 2023 року № 307 і додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 06 квітня 2023 року № 308 та прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача про відшкодування збитків на підставі даних висновків експертизи та у межах позовних вимог в розмірі 2 471 198,00 грн (810 800,00 грн + 1 660 398,00 грн).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2023 року ТзДВ "Житлобуд-2" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просило суд скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга ТзДВ "Житлобуд-2" мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справи застосували вимоги статті 1209 ЦК України яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки зазначена норма права підлягає застосуванню до деліктних правовідносин, а не до договірних, які виникли між сторонами.
Також судами попередніх інстанцій не було враховано того, що відповідно до пункту 4.4 договору № 456/12 дольової участі у будівництві від 30 грудня 2005 року з моменту передачі приміщення за актом приймання-передачі ОСОБА_1 приймає на себе ризик випадкового знищення чи загибелі приміщення, несе відповідальність перед третіми особами за відшкодування шкоди, завданої у процесу користування. Відповідно до вимог частини шостої статті 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. У даному випадку всі роботи ОСОБА_1 прийняла, жодних зауважень на дату підписання відповідного акта приймання-передачі до якості виконаних ТзДВ "Житлобуд-2" робіт у неї не було. Отже, судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи не було застосовано вимоги частини першої статті 668, статтю 678, частину першу статті 688, частини четверту та шосту статті 882 та статтю 858 ЦК України до спірних правовідносин.
Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що матеріали справи містять договір про усунення недоліків експлуатації сантехнічних систем, які призвели до неодноразових аварій в нежитлових приміщеннях на АДРЕСА_1 та відшкодування шкоди, укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства". Предметом цього договору є зобов`язання виконавця виконати комплекс робіт по усуненню недоліків експлуатації сантехнічних робіт. Отже, недоліки, які й виникли у нежитлових приміщеннях ОСОБА_1, мають усуватися іншою юридичною особою, відповідно до умов укладеного договору. Таким чином, у даному випадку ТзДВ "Житлобуд-2" не є тією особою, до якої пред`явлені вимоги, тобто ОСОБА_1 пред`явила позовні вимоги не до того відповідача.
Підставою касаційного оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 826/15700/17 (провадження № 11-1142апп18), від 23 січня 2019 року у справі № 530/1865/16-ц (провадження № 14-583цс18), а також посилався на порушення норм процесуального права, зокрема, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення та встановив обставини у справі на підставі недопустимих доказів, а саме висновків експертів, а також не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Москаленко І. Б. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано застосовано до спірних правовідносин положення статті 1209 ЦК України як підставу покладення на ТзДВ "Житлобуд-2" обов`язку відшкодувати завдані ОСОБА_1 збитки з врахування того, що ТзДВ "Житлобуд-2" не довело, що існують обставини, передбачені частиною другою статті 1209 ЦК України, які є підставою для звільнення його від відшкодування шкоди.
Також доводи ТзДВ "Житлобуд-2" щодо незастосування судами попередніх інстанцій вимог частини першої статті 668, статтю 678, частини першої статті 688, частини четвертої та шостої статті 882 та статтю 858 ЦК України до спірних правовідносин, є помилковими, оскільки зазначені норми ЦК України не регулюють спірні правовідносини, а підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, та особи, зобов`язані відшкодувати таку шкоду, визначені статтями 1209, 1210 ЦК України, норми яких були застосовані судами під час розгляду справи. Зазначене повністю узгоджується із правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, викладеними у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 0808/7199/2012 (провадження № 61-4047св21) з подібними правовідносинами.
Отже, просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2023 року задоволено клопотання ТзДВ "Житлобуд-2" про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ТзДВ "Житлобуд-2" є забудовником житлового будинку АДРЕСА_1 .
30 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ТзДВ "Житлобуд-2" укладено договір № 456/12 про дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобов`язання щодо будівництва житлового будинку, введення його в експлуатацію та передачі ОСОБА_1 у власність нежитлового приміщення, розташованого в цокольному поверсі будинку, проектною площею 47,24 кв. м, а ОСОБА_1 зобов`язалася фінансувати будівельні роботи. Свої зобов`язання перед ТзДВ "Житлобуд-2" щодо оплати будівництва ОСОБА_1 виконала у повному обсязі.
Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 27 грудня 2010 року № 10 приймальною комісією прийнято рішення вважати закінчений будівництвом об`єкт: Секція № 1-А, як третій пусковий комплекс багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями соцкульпобуту та підземним гаражем-стоянкою на пр-ті Тракторобудівників, 94-Б, готовим до експлуатації.
На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у Харківській області 31 грудня 2010 року виданий сертифікат № ХК 000370 відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
23 червня 2011 року на підставі розпорядження Харківського міського голови від 20 червня 2011 року № 2700 виконавчим комітетом Харківської міської ради ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення № НОМЕР_1 площею 23,3 кв. м та НОМЕР_2 площею 23,8 кв. м, загальною площею 47,1 кв. м, у цокольному поверсі житлового будинку літ. "А-16" за адресою: АДРЕСА_1 .
07 липня 2011 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 червня 2011 року зареєстровано у Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за № 33974715.
06 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ТзДВ "Житлобуд-2" укладено договір купівлі-продажу сусідніх нежитлових приміщень цокольного поверху НОМЕР_3 площею 30,7 кв. м, НОМЕР_4 площею 31,7 кв. м в житловому будинку літ. "А-16", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на зазначені нежитлові приміщення цокольного поверху зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 березня 2014 року за № 308157763101.
01 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства" укладено договір № С1-94В на участь у витратах по експлуатації нежитлових приміщень площею 47,1 кв. м та 40,3 кв. м.
06 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства" укладено договір № 501-94В про надання послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та надання комунальних послуг, із експлуатації нежитлових приміщень НОМЕР_3 та НОМЕР_4 площею 62,4 кв. м.
Відповідно до зазначених договорів виконавець здійснює обслуговування та експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 .
Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи Московської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Харкова від 19 червня 2012 року № 05.03.02-04/60881 встановлено відповідність об`єкта експертизи вимогам санітарних норм щодо кабінету рефлексотерапії ФОП ОСОБА_1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час експлуатації ОСОБА_1 нежитлових приміщень нею були виявлені будівельні недоліки, що перешкоджало їх експлуатації, та їх наслідками були неодноразові залиття її приміщень з боку сусіднього інженерно-технічного приміщення будинку.
Влітку 2014 року в приміщеннях НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з`явилися запах сирості, висока вологість, грибкові утворення на покриттях стін та меблів.
Відповідно до акта обстеження від 20 серпня 2014 року, складеного комісією з представників ТзДВ "Житлобуд-2" та ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства", виявлено зволоження підстилаючого шару в конструкції підлоги і, як результат, зволоження нижніх частин стін. Встановлено, що імовірною причиною зволоження з`явилося скидання води в інженерно-технічне приміщення в результаті технологічних заходів. Викладено пропозиції щодо усунення зволоження: 1) провести гідроізоляцію підлоги в інженерно-технічному приміщенні; 2) в приміщенні між зовнішніми стінами і діафрагмою жорсткості замінити пісок на сухий бетон на дрібному заповнювачі; 3) замінити обмазувальну гідроізоляцію зовнішніх стін на обклеювальну; 4) місце прийому зливових вод виконати з урахуванням залпового скиду води і гідроізоляції; 5) після відновлення конструкції підлоги виконати обмазувальну гідроізоляцію.
Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи Харківського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області від 13 лютого 2015 року № 05.03.02-04/5149 встановлено відповідність об`єкта експертизи вимогам санітарних норм щодо приміщень медичного центру "БІО" ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У липні 2015 року сталося залиття приміщень ОСОБА_1 з боку сусіднього технічного приміщення будинку.
Відповідно до укладеного з експлуатуючою організацією - ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства" договору про усунення недоліків від 30 липня 2015 року виконавець прийняв на себе зобов`язання виконати демонтаж і монтаж меблів, розбирання і відновлення підлоги, оздоблювальні роботи, виправити всі явні та приховані недоліки, які привели до неодноразових аварій в приміщеннях ОСОБА_1 .
Згідно з актом прийому-здачі будівельних робіт від 10 грудня 2015 року виконавцем виконані роботи по демонтажу мокрого підстилаючого шару підлоги, виправлені всі недоліки та подальші аварійні ситуації виключені.
Гарантійним листом від 10 грудня 2015, директор ТзОВ "Служба житлово-комунального господарства" повідомив про виконання всього комплексу ремонтних робіт та гарантував, що виконані роботи повністю виключають аварійні ситуації в приміщенні ОСОБА_1 у майбутньому.
Влітку 2016 року в приміщенні ОСОБА_1 знову з`явилися сирість, висока вологість, грибкові ураження стін, з приводу чого вона неодноразово зверталася з заявами та претензіями до керівника експлуатуючої організації від 15 липня 2016 року, від 07 вересня 2016 року, від 19 жовтня 2016 року. Відповіді на свої заяви не отримала. Акти обстеження не складалися. Негативні наслідки не були усунені.