ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 198/236/21
провадження № 61-11119св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Вербківська об?єднана територіальна громада в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської об?єднаної територіального громади в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у складі колегії суддів:
Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Вербківської об`єднаної територіальної громади в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай).
Позов мотивований тим, що в період із січня 1999 року до серпня 2000 року позивачка була членом КСП "ім. Фрунзе", яке отримало державний акт на право колективної власності на землю ще до прийняття її в члени колективного сільськогосподарського підприємства.
27 березня 2000 року на загальних зборах КСП "ім. Фрунзе" було прийнято рішення про надання позивачці права на отримання земельної частки (паю) із земель підприємства як новоприйнятому члену, а 01 квітня 2003 року їй видано свідоцтво про право власності також і на майновий пай члена КСП.
ОСОБА_1 вважала, що набула право на отримання земельної частки (паю) із земель КСП "ім. Фрунзе", однак земельну ділянку в натурі вона не отримала.
ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати за нею право на отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) площею 6,9400 умовних кадастрових гектарів за рахунок земель колишнього КСП "ім. Фрунзе" в адміністративних межах Вербківської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Юр?ївського районного суду Дніпропетровської області від
07 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) площею 6,9400 умовних кадастрових гектарів за рахунок земель колишнього КСП "ім. Фрунзе" в адміністративних межах Вербківської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області.
Рішення суду мотивоване тим, що після передання землі в колективну власність в постійному користуванні КСП "ім. Фрунзе" залишились землі резервного фонду, створеного за рахунок земель колгоспу, що призначались для розподілу в тому числі і для новоприйнятих членів колгоспу,
а ОСОБА_1 довела належними та допустимими доказами, що має право на отримання земельної частки (паю), однак безпідставно не одержала
у встановленому порядку сертифікат.
Додатковим рішенням Юр?ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2022 року стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Вербківської об`єднаної територіальної громади в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь
ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 099,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року поновлено Павлоградській окружній прокуратурі Дніпропетровської області
в інтересах держави в особі Вербківської об`єднаної територіальної громади
в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області строк на апеляційне оскарження рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня
2021 року. Відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської об`єднаної територіальної громади в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернулась
з апеляційною скаргою на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2021 року та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причин пропуску. Перевіривши матеріали справи та зважаючи на конкретні обставини, апеляційний суд вважав, що "клопотання про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню".
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської об`єднаної територіальної громади в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області задоволено.
Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову
в задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не була членом КСП "ім. Фрунзе" на час отримання вказаним КСП державного акта на право колективної власності на землю, а тому не набула право на земельну частку (пай) за рахунок земель колективної власності підприємства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року і залишити в силі рішення Юр?ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження взагалі не надав оцінки поважності причин пропуску прокурором строку на апеляційне оскарження, а лише констатував вказаний факт та зазначив, що причини пропуску такого строку є поважними. Заявниця також вказувала, що оскільки після розпаювання земель
КСП "ім. Фрунзе" залишався резервний фонд, законодавством була визначена можливість надання земельного паю новоприйнятим членам,
а протоколом № 3 загальних зборів від 27 березня 2000 року вирішено серед інших осіб виділити земельну частку (пай) члену підприємства ОСОБА_1, а тому позивачка законно набула право на земельну частку (пай).
Аргументи інших учасників справи
22 вересня 2023 року Дніпропетровська обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив, у якому просить ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Юр?ївського районного суду Дніпропетровської області.
20 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані ухвала і постанова апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону не відповідають.
Верховний Суд частково приймає аргументи касаційної скарги з таких підстав.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду,
а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
(далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони
і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.