ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 385/1031/22
провадження № 61-13811св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Юлія",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Усс Юлії Василівни на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2023 року у складі судді Гришака А. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Єгорової С. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року Фермерське господарство "Юлія" (далі - ФГ "Юлія") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про витребування майна від добросовісного набувача.
Позов мотивований тим, що рішеннями Гайворонської районної ради народних депутатів Гайворонського району Кіровоградської області від
02 серпня 2000 року № 114 та від 24 квітня 2001 року № 152 ОСОБА_3 надано земельну ділянку загальною площею 30,3 га, яка фактично складалася
з чотирьох окремих земельних ділянок різної площі: ділянка № НОМЕР_1 площею
6,8 га, ділянка № НОМЕР_2 площею 2,6 га, ділянка № НОМЕР_3 площею 15 га і ділянка № НОМЕР_4 площею 5,9 га, на території Котовської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства. Право постійного користування вказаною земельною ділянкою підтверджене державним актом на право постійного користування землею серії КР від 01 серпня 2001 року, що зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування за № 64.
22 жовтня 2001 року ОСОБА_3 заснував ФГ "Юлія", у користуванні якого перебуває земельна ділянка площею 30,30 га, яка розташована на території Котовської сільської ради, відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 01 серпня 2001 року № 64.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18 березня 2020 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 14 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Покровської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Крім того, надано
ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,0 га, в тому числі ріллі площею 2,0 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера 3521182800:02:000:2123.
Позивач стверджував, що ця земельна ділянка сформована із земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 15,0 га, яка на праві постійного користування належить ФГ "Юлія", що підтверджується висновком експертизи, а тому, на думку позивача, наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18 березня 2020 року № 11-427/14-20-С є протиправним стосовно нього, бо порушує його право користування землею.
18 березня 2020 року державний реєстратор Гайворонської міської ради здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,0 га за ОСОБА_2 .
28 березня 2020 року ОСОБА_2 продав цю земельну ділянку ОСОБА_1 .
Оскільки ОСОБА_2 неправомірно набув у власність спірну земельну ділянку, не мав права її відчужувати ОСОБА_1, ФГ "Юлія" просило витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, яка розташована на території Покровської (колишня назва - Котовська) сільської ради, кадастровий номер 3521182800:02:000:2123, на свою користь.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від
20 січня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3521182800:02:000:2123, яка розташована на території Покровської (Котовської) сільської ради, на користь ФГ "Юлія".
У задоволенні позову в частині витребування у ОСОБА_4 земельної ділянки відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач довів обставини, якими обґрунтовано позов. Позивач має право постійного користування щодо спірної земельної ділянки, яке було порушене внаслідок передання виділеної
з неї ділянки у приватну власність ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18 березня
2020 року № 11-427/14-20-С. Суд зробив висновок, що у відносинах між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 належним способом захисту прав позивача буде витребування спірного майна. Відповідача ОСОБА_2 суд визнав неналежним відповідачем, оскільки він відчужив свої оспорювані права на земельну ділянку ОСОБА_1, а тому вибув із спірних правовідносин.
Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2023 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ФГ "Юлія"
1 240,50 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2023 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2023 року залишено без змін.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ФГ "Юлія" 14 762,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи
в суді апеляційної інстанції.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
22 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Усс Ю. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 січня
2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 серпня
2023 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дотримали принципу правомірного втручання у право власності на спірну земельну ділянку. Апеляційний суд не дослідив, чи буде встановлено справедливий баланс між інтересами суспільства у разі позбавлення ОСОБА_1 права власності, чи не буде таке позбавлення права власності індивідуальним та надмірним тягарем для відповідача і чи відповідатиме втручання у право мирно володіти своїм майном легітимній меті. Вилучивши земельну ділянку у її власника на користь користувача, суди визнали пріоритетність права користування над правом приватної власності, що суперечить Конституції України і статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що суди не звернули уваги не те, що з позовом звернувся не власник земельної ділянки, а користувач.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17, від 19 січня 2019 року у справі
№ 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі
№ 200/606/18, від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц,
від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 23 листопада
2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі
№ 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 06 липня
2022 року у справі № 914/2618/16, від 20 липня 2022 року у справі
№ 806/5244/15, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20,
від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, від 15 лютого 2023 року
у справі № 910/18214/19, від 01 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 07 листопада
2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі
№ 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц,
від 12 лютого 2020 року у справі № П/811/1640/17, від 19 травня 2020 року
у справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13,
від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 22 червня 2021 року
у справі № 200/606/18, від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18,
від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року
у справі № 344/16879/15-ц, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16,
від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року
у справі № 645/4220/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 918/940/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Гайворонського районного суду Кіровоградської області.
Зупинено дію рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 серпня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
17 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
Відповідно до державного акта на права постійного користування землею серії КР, виданого Гайворонською районною радою 01 серпня 2001 року та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 64, ОСОБА_3 на підставі рішень Гайворонської районної ради Гайворонського району Кіровоградської області від 02 серпня 2000 року № 114 та від 24 квітня 2001 року № 152 надано
у постійне користування земельну ділянку площею 30,30 га, з них: ріллі -
15 га, кормових угідь - 15,3 га, на території Котовської (тепер - Покровська) сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.
Згідно з наведеним у державному акті на право постійного користування землею планом зовнішніх меж землекористування вказані 30,30 га землі складаються з чотирьох окремих ділянок: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,8 га, ділянка
№ НОМЕР_2 площею 2,6 га, ділянка № НОМЕР_3 площею 15 га, ділянка № НОМЕР_4 площею 5,9 га.
Положеннями статуту ФГ "Юлія" у редакції 2005 року було передбачено таке: засновником господарства є ОСОБА_3 (пункт 1.2 статуту); господарство є юридичною особою (пункт 3.1 статуту); на ім`я голови господарства відповідно до законодавства України видаються документи, що засвідчують право власності або користування землею (пункт 3.4 статуту); статутний фонд господарства становить 5 000,00 грн (пункт 4.1 статуту); до земель господарства належать земельні ділянки, отримані (придбані) засновником господарства у власність, у постійне користування та надані господарству в оренду. В користуванні господарства знаходиться земельна ділянка площею 30,3 га, яка розташована на території Котовської сільської ради (державний акт на право постійного користування землею від 01 серпня 2001 року № 64) (пункт 5.1 статуту).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю., спадкоємцями майна
ОСОБА_3 є: його син ОСОБА_5 на 1/3 частки у спадщині, дочка ОСОБА_6 на 1/3 частки, та дочка ОСОБА_7 на 1/3 частки
у спадщині. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із внеску до статутного фонду ФГ "Юлія" розміром 5 000,00 грн, що належить спадкодавцеві на підставі витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14 грудня 2015 року № 21528188.
09 січня 2016 року загальними зборами ФГ "Юлія" затверджено статут
ФГ "Юлія" у новій редакції.
Згідно з довідки Покровської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 25 січня 2017 року № 67 ФГ "Юлія" на території Покровської сільської ради користується земельними ділянками площею
30,30 га (фермерські землі); зокрема: рілля - 15 га; пасовища - 15,3 га.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18 березня 2020 року № 11-4271/14-20-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (згідно з додатком до завдання на виконання робіт) для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 14 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Покровської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Пунктом 2 цього наказу надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 га, в тому числі рілля площею 2,0 га (кадастровий номер 3521182800:02:000:2123), із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Покровської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
18 березня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18 березня 2020 року
№ 11-4271/14-20-СГ за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3521182800:02:000:2123, для ведення особистого селянського господарства на території Покровської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
28 березня 2020 року ОСОБА_2 (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав і передав, а покупець купив і прийняв у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га,
з кадастровим номером 3521182800:02:000:2123, на території Покровської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Земельна ділянка, яка відчужується, належить продавцю на підставі наказу від
18 березня 2020 року № 11-4271/14-50-СГ, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.
28 березня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 2020 року за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 3521182800:02:000:2123, для ведення особистого селянського господарства на території Покровської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Згідно з копією висновку експерта від 22 грудня 2021 року № 1-12/2021 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 385/588/21 земельна ділянка з кадастровим номером 3521182800:02:000:2123, площею 2,0 га, яка розташована на території Покровської (Котовської) сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, утворилася внаслідок поділу земельної ділянки, кадастровий номер 3521182800:02:000:2028, площею 15,1897 га, яка розташована на території Покровської (Котовської) сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Виходячи з того, що за всіма параметрами, а саме: площею, периметром, конфігурацією, геометричними розмірами меж, розташуванням земельних ділянок, дослідженням встановлено значний відсоток схожості; зроблено висновок, що ділянка № НОМЕР_3 площею 15 га, яка згідно з планом зовнішніх меж землекористування, що розташований на зворотній частині державного акта на право постійного користування землею, виданого 01 серпня 2001 року на ім`я ОСОБА_3, та архівна земельна ділянка кадастровий номер 3521182800:02:000:2028, яка розташована на території Покровської (Котовської) сільської ради, найбільш вірогідно є однією і тією ж земельною ділянкою (т. 1, а. с. 168-185).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
На час надання засновнику фермерського господарства права постійного користування спірною земельною ділянкою був чинним Земельний кодекс від 18 грудня 1990 року (далі - ЗК України 1990 року), який у відповідній редакції передбачав певне регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.
Постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку (частина друга статті 7 ЗК України 1990 року). Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні ради народних депутатів (частина перша статті 23 ЗК України 1990 року).
Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки передавалися у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди, включаючи присадибний наділ (частина перша статті 50 ЗК України 1990 року). Землю у постійне користування надавали ради народних депутатів, зокрема і для ведення громадянами України селянського (фермерського) господарства (пункт 1 частини п`ятої статті 7 ЗК України 1990 року).