ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 385/291/23
провадження № 61-16473св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фермерське господарство "Олена",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Остащенко Олеся Миколаївна, на постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Мурашка С. І., Чельник О. І., від 17 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фермерського господарства "Олена" (далі - ФГ Олена) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.
2. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0256, площею 3,01 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області.
3. У грудні 2012 року між нею та ФГ "Олена" було укладено договір оренди землі строком на 10 років.
4. Починаючи з осені 2022 року вона неодноразово зверталась до
ФГ "Олена" з повідомленням про небажання подальшої співпраці, просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди.
5. У грудні 2022 року вона довідалась, що 02 грудня 2022 року було зареєстровано додаткову угоду б/н від 10 листопада 2022 року до договору оренди земельної ділянки, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12 грудня 2032 року.
6. Стверджувала, що не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем по справі та не бажає подальшої співпраці з ФГ "Олена", а належна їй земельна ділянка використовується без законних на те підстав.
7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати
ФГ "Олена" усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н
від 10 листопада 2022 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Олена" 12 грудня 2012 року, зареєстрованої 02 грудня 2022 року, номер запису про інше речове право № 48609291.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області,
у складі судді Панасюка І. В., від 31 травня 2023 року позов задоволено. Зобов`язано ФГ "Олена" усунути перешкоди в користуванні належною
ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0256, площею 3,01 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н
від 10 листопада 2022 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Олена" 12 грудня 2012 року, зареєстрованої 02 грудня
2022 року номер запису про інше речове право № 48609291. Вирішено питання розподілу судових витрат.
9. Встановивши, що реєстрація права оренди ФГ "Олена" на належну позивачці земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки проведена на підставі додаткової угоди від 10 листопада 2022 року, яку позивачка не підписувала, суд дійшов висновків про неукладеність цього правочину.
10. Суд вважав, що задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права позивачки.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
11. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 жовтня
2023 року рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
12. Колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що метою звернення позивачки до суду є відновлення власником свого права користування і розпорядження спірною земельною ділянкою, яка фактично використовується відповідачем. При цьому ефективним способом захисту права, яке ОСОБА_1 вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення спірної земельної ділянки. Проте ОСОБА_1 з такими вимогами у розглядуваній справі не зверталась.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Остащенко О. М. просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду
від 17 жовтня 2023 року, залишивши в силі рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. 16 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Остащенко О. М. подала касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у цивільній справі № 385/291/23.
15. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у грудні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц, від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18, від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18, від 30 листопада 2021 року у справі № 656/241/19-ц, від 07 червня 2022 року у справі № 144/338/18,
від 04 липня 2023 року у справі № 388/965/21, від 05 квітня 2022 року у справі № 143/1441/18, від 11 листопада 2022 року у справі № 394/486/21,
від 06 квітня 2023 року у справі № 388//21, від 28 липня 2023 року у справі
№ 391/797/20, від 06 квітня 2023 року у справі № 388/964/21 (пункт 1
частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Наголошує, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки є неукладеною. Вважає, що реєстрація неукладеної додаткової угоди не відповідає вимогам закону, а скасування державної реєстрації в даному випадку є правильним та ефективним способом захисту, який забезпечить реальне відновлення порушених прав шляхом повернення в стан, що існував до відповідної державної реєстрації.
19. Додатково вказує, що витрати позивачки на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становлять 7 000 грн, а в суді касаційної інстанції - 34 000 грн.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
20. У грудні 2023 року ФГ "Олена" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
21. Вважає, що ефективним способом захисту прав, які позивачка вважає порушеними, є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди.
22. Наголошує, що витрати позивачки на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим ним часом, а також не відповідають критерію реальності, розумності їх розміру.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. Згідно державного акту про право приватної власності на землю серія ІV-КР № 035879 від 20 серпня 2002 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0256, площею 3,01 га, розташованої на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області.
24. 06 січня 2012 між ОСОБА_1 та ФГ "Олена" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований 12 грудня 2012 року.
25. 02 грудня 2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0256, площею 3,01 га, на підставі додаткової угоди б/н від 10 листопада 2022 року до договору оренди
від 12 грудня 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12 грудня 2032 року з автоматичним продовженням дії договору, орендар - ФГ "Олена".
26. ОСОБА_1 заперечувала факт підписання нею вказаної додаткової угоди від 10 листопада 2022 року та у грудні 2022 року письмово звернулась до ФГ "Олена" з повідомленням про небажання подальшої співпраці, просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення строку договору оренди, оскільки має намір самостійно обробляти свою земельну ділянку та використовувати її для власних потреб на свій розсуд.
27. Згідно наказу голови ФГ "Олена" № 18 від 14 березня 2023 року "Про результати службового розслідування" на підставі наказу № 15 від 20 лютого 2023 року в ФГ "Олена" було проведено службове розслідування щодо втрати додаткових угод до договорів оренди землі, укладених між ФГ "Олена" та орендодавцями за переліком - додаток № 1 до наказу від 20 лютого
2023 року.
28. За результатами проведеного розслідування щодо втрати додаткових угод до договорів оренди землі, укладених між ФГ "Олена" та орендодавцями за переліком - додаток № 1, прийнято рішення подати оголошення в газету "Урядовий кур`єр" про втрату вказаних договорі оренди землі та додаткових угод без оприлюднення персональних даних орендодавців, скласти акт про втрату зазначених правочинів.
29. На підставі вказаного рішення ФГ "Олена" складено акт про втрату документів № 15/1 від 14 березня 2023 року, у тому числі оспорюваної додаткової угоди від 10 листопада 2022 року, та розміщено оголошення в газеті "Урядовий кур`єр" від 17 березня 2023 року про втрату документів.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
32. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
34. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
35. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
36. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
37. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".
38. Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.