ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 669/417/22
провадження № 61-12939св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Центрально-західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Державна установа "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2023 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М.,
Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної служби України з питань праці у Хмельницькій області (далі - Управління Держпраці), правонаступником якого є Центрально-західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
(далі - Міжрегіональне управління Держпраці), Державної установи "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (далі - ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України") про скасування актів та визнання професійного захворювання пов`язаним з виробництвом.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок гострої коронавірусної інфекції COVID-19 помер її чоловік ОСОБА_2, який працював лікарем-хірургом КНП "Білогірська центральна районна лікарня" (далі - Білогірська ЦРЛ).
3. За результатами спеціального розслідування 08 вересня 2020 року було складено Акт форми Н-1/НП, згідно з яким гостре професійне захворювання
зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 не можна визнати таким, що пов`язане з виробництвом, оскільки не встановлено джерело його інфікування на COVID-19.
4. Однією з підстав складення акта спеціального розслідування став акт епідеміологічного розслідування випадку захворювання на COVID-19
у медичного працівника лікарні ОСОБА_2, проведеного
із 03 до 14 серпня 2020 року Державною установою "Хмельницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України", правонаступником якого є ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України".
5. Позивачка вважає висновки цих актів неповними і необґрунтованими
з огляду на те, що у межах інкубаційного періоду ОСОБА_2 контактував з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були госпіталізовані до Білогірської ЦРЛ з ознаками захворювання на COVID-19, а отже
ОСОБА_2 захворів на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання службових обов`язків і його професійне захворювання пов`язане з виробництвом.
6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просиласуд визнати протиправними та скасувати акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) зі смертельним наслідком, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20 год. 40 хв. у Білогірській ЦРЛ, складений за формою Н-1/НП, і акт епідеміологічного розслідування випадку захворювання на COVID-19 у медичного працівника лікарні ОСОБА_2, проведеного
з 03 до 14 серпня 2020 року ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"; визнати факт, що випадок гострого професійного захворювання (отруєння) зі смертельним наслідком, який стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 20 год. 40 хв. із ОСОБА_2 у Білогірській ЦРЛ, є таким, що пов`язаний з виробництвом; зобов`язати Управління Держпраці провести повторне розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20 год. 40 хв. у лікарні з ОСОБА_2, та скласти акт за формою Н-1/П і зобов`язати ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" провести повторне розслідування причин виникнення професійного захворювання, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 року
о 20 год. 40 хв. у лікарні з ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області
від 04 квітня 2023 року у складі судді Бурлак Г. І.позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 20 год. 40 хв. у лікарні, складеного за формою Н-1/НП, та акт епідеміологічного розслідування випадку захворювання на COVID-19 у лікарні у ОСОБА_2, проведеного
з 03 серпня до 14 серпня 2020 року ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України". Зобов`язано Міжрегіональне управління Держпраці провести повторне розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20 год. 40 хв. у лікарні з ОСОБА_2 . Зобов`язано ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" провести повторне розслідування причин виникнення професійного захворювання, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 20 год. 40 хв. у лікарні з ОСОБА_2 . У іншій частині позову відмовлено.
8. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з того, що у межах інкубаційного періоду лікар ОСОБА_2 контактував з хворими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були госпіталізовані до Білогірської ЦРЛ з ознаками захворювання на COVID-19. Однак комісією під час розслідування нещасного випадку не проведені лабораторні дослідження біологічного матеріалу вказаних осіб, не отримані пояснення лікарів, не витребувані необхідні документи, не перевірені факти захворювання близьких родичів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на COVID-19 у той період. Розслідування нещасного випадку з ОСОБА_2 проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок), у зв`язку
з чим оскаржувані акти підлягають скасуванню. Водночас суду не надано належних і допустимих доказів про те, що джерелом зараження
ОСОБА_2 були саме пацієнти ОСОБА_3 і ОСОБА_4, тому підстави для визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний
з виробництвом, на день розгляду справи відсутні.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2023 рокуапеляційну скаргу Міжрегіонального управління Держпрацізадоволено частково. Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області
від 04 квітня 2023 року скасовано, а провадження у справі закрито.
10. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що сторони, предмет і підстави позовів у справах № 669/84/21 та № 669/417/22 за позовами ОСОБА_1 є тотожними. Підставою звернення
ОСОБА_1 до суду з позовом у розглядуваній справі фактично
є встановлення нових доказів і нових обставин щодо нещасного випадку
з ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване судове рішення скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2023 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня2023 рокувідкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у вересні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
14. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця вказує те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 384/320/20,
від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17, від 22 травня 2019 року
у справі № 640/7778/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Стверджує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про тотожність позовів у справах № 669/84/21 та № 669/417/22, оскільки підставою позову у справі № 669/84/21 є зараження ОСОБА_2 під час контактування з хворими на COVID-19 пацієнтами ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 . Натомість у розглядуваній справі підставою позову є інфікування ОСОБА_2 під час контактування з іншими пацієнтами, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, можливо, були хворі на COVID-19.
18. Вважає, що підстави позовів у вказаних справах різні, тому апеляційний суд не міг закрити провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи встановлені судами
19. ОСОБА_2 працював лікарем-хірургом Білогірської ЦРЛ.
20. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у КП "Хмельницька інфекційна лікарня" Хмельницької міської ради внаслідок двобічної полісегментарної пневмонії, гострої коронавірусної хвороби COVID-19.
21. Наказом Управління Держпраці від 11 серпня 2020 року № 68-НВ призначено комісію з спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, який стався з ОСОБА_2 .
22. За результатами спеціального розслідування 08 вересня 2020 року комісія склала Акт форми Н-1/НП, затверджений 08 вересня 2020 року Управлінням Держпраці, згідно з яким гостре професійне захворювання
зі смертельним наслідком з лікарем-хірургом Білогірської ЦРЛ
ОСОБА_2 не підпадає під дію пункту 52 Порядку і визнається таким, що не пов`язане з виробництвом.
23. Згідно з актом епідеміологічного розслідування випадку захворювання на COVID-19 у медичного працівника лікарні ОСОБА_2, проведеного
з 03 до 14 серпня 2020 року Державною установою "Хмельницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України",
ОСОБА_2 у межах інкубаційного періоду за межі Білогірського району не виїжджав, в контакті з хворими на COVID-19 та іншими гострими респіраторними захворюваннями за місцем роботи та в побуті не перебував, джерело збудника інфекції для ОСОБА_2 встановити не вдалося.
24. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області
від 18 травня 2021 року у справі № 669/84/21, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року,
в позові ОСОБА_1 до Управління Держпраці, ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" про скасування рішення комісії і акта, визнання професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
25. Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2021 року та постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 669/84/21 повернуто заявниці.
26. Відмовляючи в позові ОСОБА_1 у справі № 669/84/21 суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив зокрема
із того, що факт смерті ОСОБА_2 як медичного працівника з причин, пов`язаних із його інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов`язків у лікарні, не доведено.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
27. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження постанови апеляційної суду про закриття провадження у справі, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.