1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 355/1159/22

провадження № 61-1060св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Дузь Юлія Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

від 13 грудня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору, укладеного між батьками, про сплату аліментів, участі у вихованні та утриманні дітей.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він і відповідачка є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. 03 вересня 2021 року між ними було укладено договір про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук Ю. М., реєстровий

№ 3824, умовами якого визначено місце проживання дітей з матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1, а у разі зміни місця проживання встановлено обов`язок

ОСОБА_2 повідомити його шляхом направлення листа на зазначену у договорі електронну адресу за три календарні дні. Крім того, у договорі визначені дні, коли він має право безперешкодно спілкуватися з дітьми без присутності матері поза місцем їх проживання, а також узгоджена сума аліментів на утримання дітей у розмірі 5 000,00 грн щомісячно на кожну дитину.

4. Зазначав, що відповідачка порушила умови договору та у квітні 2022 року без його повідомлення, як батька дітей, змінила місце їхнього проживання, виїхавши за межі України. У зв`язку із зазначеним, він позбавлений можливості бачитися з дітьми, обмежуючись спілкуванням по телефону.

5. Крім того, з огляду на зміну його майнового стану та створення ним нової сім`ї, посилався на відсутність можливості сплачувати аліменти у визначеному у договорі розмірі.

6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: розірвати договір, укладений між ним та ОСОБА_2, як батьками малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей від 03 вересня 2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук Ю. М., про що зроблено запис у реєстрі № 3824; встановити розмір аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, по 2 900,00 грн на кожну.

Стислий виклад позиції відповідачки

7. ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що діяла виключно в інтересах дітей. Підтверджувала те, що у квітні

2022 року вона разом з дітьми виїхала за межі України, але це відбулося вимушено, у зв`язку з повномасштабним вторгненням держави-агресора на територію України, з метою збереження життя та здоров`я дітей. Зосереджувала увагу на тому, що с. Сезенків, у якому вона проживала разом з дітьми (пункт 2 договору), знаходилося на відстані 10 кілометрів від місця бойових дій.

8. Зазначала, що з початку повномасштабного вторгнення держави-агресорау позивача була можливість спілкуватися з дітьми у месенджерах, вона відправляла йому їх фотографії, діти розмовляли з батьком та він мав можливість отримувати необхідну інформацію безпосередньо від них.

9. Щодо неможливості проведення зустрічей батька з дітьми вказувала, що позивач з 13 квітня 2022 року має статус військовослужбовця, а отже виїхати за кордон для зустрічі з дітьми не може, а дітей привозити в Україну для зустрічі з батьком небезпечно.

10. Вважає, що порушення укладеного договору, які були здійснені з її боку, не є істотними, а тому підстави для розірвання договору відсутні.

Основний зміст та мотиви судових рішень суду першої інстанції

11. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22 червня

2023 року провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визначення розміру аліментів на утримання дітей закрито у зв`язку з відмовою позивача від цієї частини позову.

12. Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 22 червня

2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

13. Розірвано договір, укладений 03 вересня 2021 року між

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук Ю. М., реєстровий № 3824.

14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умови укладеного між сторонами договору про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей не виконуються відповідачкою, порушення останньою положень пунктів 3 і 5 договору (не повідомлення батька про адресу місця проживання дітей) є суттєвим, а тому договір про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей підлягає розірванню.

Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду

15. Постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

16. Суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок суду першої інстанції про наявність істотного порушення відповідачкою умов договору про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей, що стало підставою для його розірвання. Зазначено, що тимчасове перевезення відповідачкою дітей за кордон у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, проведенням бойових дій безпосередньо біля місця їхнього проживання, відповідає якнайкращим інтересам дітей, забезпечує їм безпеку і право на життя, а тому не може бути визнано судом як порушення умов договору, укладеного між сторонами. Обраний позивачем спосіб захисту його прав суд вважав неефективним, оскільки він не призведе до відновлення його порушеного права щодо можливості знати місцезнаходження дітей. Крім того, судом враховано поведінку позивача, якому відомо, що діти перебувають у США, він спілкується з ними з використанням відеозв`язку, а тому має можливість дізнатися про їхнє місце перебування. Водночас, між сторонами відсутній спір щодо тимчасового переміщення дітей з постійного місця проживання та повернення їх за попереднім місцем проживання. Крім того відсутні позовні вимоги про зменшення чи збільшення розміру аліментів, визначених договором.

Узагальнені доводи касаційної скарги

17. 18 січня2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Дузь Ю. М., через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року та залишити в силі рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року.

18. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема положень частини четвертої статті 157 СК України у системному взаємозв`язку із статтями 651, 652, 653 ЦК України (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, щоапеляційний суд некоректно застосував правові висновки Верховного Суду і не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що підставою для звернення до суду з позовом у справі, що переглядається, було не лише неналежне виконання відповідачем умов договору, а й настання істотних обставин, які унеможливили належне виконання ним умов договору.

20. Посилається на те, що місце проживання його дітей було повідомлено відповідачкою йому електронним листом лише після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі, тобто з істотним порушенням визначених сторонами умов договору.

21. Зауважує, що наразі істотно змінилося звичне життя дітей, їх місце проживання є значно віддаленим від його, а тому вважає, що наявні правові підстави для розірвання договору про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей від 03 вересня 2021 року.

22. Наголошує, що він не має наміру повертати дітей до України, з огляду на тривале перебування їх на території іншої держави та проходження відповідної соціалізації за їхнім місцем проживання, неможливість його виїзду за кордон для розгляду справи про повернення дітей, а також недоцільність повернення дітей до країни, в якій триває війна.

23. Зазначає, що він усвідомлює, що єдиними можливими способами його участі у вихованні дітей є спілкування різними засобами зв`язку, однак зазначене не відповідає його очікуванням, які він мав при укладенні спірного договору, оскільки позбавляє його можливості впливати у будь-який спосіб на події, які мають значення для розвитку його дітей. Вважає, що подальше виконання умов договору та, як наслідок, участь у вихованні дітей у передбачений договором спосіб є неможливим.

24. Додатково зауважує про нерелевантність застосованої судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

25. Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженняпостанови Київського апеляційного суду

від 13 грудня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі

355/1159/22, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

26. 14 березня 2024 року матеріали справи №355/1159/22 надійшли до Верховного Суду.

27. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

28. 14 лютого 2024 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Григораш К. М., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

29. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив відсутність істотного порушення умов договору, які б давали підстави для його розірвання. Зауважує, що позивачу було відомо про виїзд дітей за кордон та їхнє фактичне місце знаходження. Більш того, він мав постійний прямий контакт з дітьми. Положення пункту 3 договору щодо повідомлення про зміну місця проживання дітей, за умов перебування їх в одному місці на момент початку повномасштабних бойових дій, були виконані нею усно. Вважає, що мета, закладена сторонами у пункті 3 договору, а саме обізнаність позивача про місце проживання його дітей, досягнута, хоч і у спосіб, відмінний від передбаченого у зазначеному пункті.

30. ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Григораш К. М., погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неефективності обраного позивачем способу захисту, з огляду на те, що у випадку задоволення позовних вимог про розірвання договору про сплату аліментів, участі у вихованні та утриманні дітей спір остаточно не вирішується, виникне необхідність звернення до суду з іншими позовними вимогами. Більш того, будуть припинені урегульовані договором зобов`язання щодо визначення місця проживання дітей та сплати аліментів на їх утримання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

32. 03 вересня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про сплату аліментів, участь у вихованні та утриманні дітей, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук Ю. М., реєстровий № 3824.

33. Згідно з пунктом 1 договору сторони домовилися врегулювати свої права та обов`язки по утриманню та вихованню малолітніх дітей: дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

34. У пункті 2 договору вказано, що на підставі попередньої згоди сторін діти будуть проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

35. Пунктом 3 договору передбачено, що у разі зміни місця проживання матері та дітей, мати зобов`язана повідомити про таку зміну батька не менш, ніж як за три календарні дні до дати зміни місця проживання шляхом направлення електронного листа, при цьому адреса електронної пошти батька - ІНФОРМАЦІЯ_3

36. Згідно з пунктом 5 договору той з батьків, з ким перебувають діти, зобов`язаний інформувати другого з батьків, на його вимогу, про місцезнаходження дітей, час, коли діти повертаються додому, а також забезпечувати можливість його спілкування з дітьми по телефону (міський та міжміський зв`язок, мобільний зв`язок), інтернету (Skype, соціальні мережі та інше).

37. Договором визначений розмір аліментів: по 5 000 грн на кожну дитину, порядок їх витрачання, контакту батька з дітьми тощо.

Позиція Верховного Суду

38. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

39. Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу

40. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

41. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

42. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.


................
Перейти до повного тексту