ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 527/692/23
провадження № 61-3261св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація спілки працівників охорони здоров`я України комунального некомерційного підприємства "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Молодчин Володимир Петрович, на постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л., від 22 лютого 2024 рокуі виходив з наступного.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація спілки працівників охорони здоров`я України КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона з
02 квітня 1998 року по 28 лютого 2023 року перебувала у трудових відносинах з КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради, яке є правонаступником КНП "Глобинська центральна районна лікарня" Глобинської міської ради, зокрема з 02 квітня 1998 року вона працювала на посаді терапевтичної медсестри; з 01 квітня 2000 року - на посаді фельдшера долікарняного кабінету; з 17 липня 2017 року - на посаді фельдшера кабінету профілактичного огляду.
3. 21 лютого 2023 року наказом КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради №10 Кп11 "Про звільнення ОСОБА_1" з
28 лютого 2023 року її було звільнено з посади у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
4. Вважала своє звільнення незаконним.
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ про її звільнення; поновити її на посаді; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустити негайне виконання судового рішення у частині поновлення її на роботі.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 22 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
7. Визнано протиправним та скасовано наказ КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради від 21 лютого 2023 року № 10-Кп11 "Про звільнення ОСОБА_1".
8. Поновлено ОСОБА_1 на посаді фельдшера (1ст) кабінету профілактичного огляду поліклінічного відділення КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради з 01 березня 2023 року.
9. Стягнуто з КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з
01 березня 2023 року по 22 серпня 2023 року в розмірі 80 357,50 грн.
10. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11. Рішення у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання, але не більше ніж за один місяць.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав доказів на підтвердження наявності підстав звільнення позивачки у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та його погодження профспілковим комітетом, а тому оскаржуваний наказ про звільнення є незаконним та підлягає скасуванню, позивачка - поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (125 днів*642,86 грн (середньоденна заробітна плата)). Також суд першої інстанції заначив, що роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають відповідним вимогам, які існують на підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради задоволено. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області
від 22 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції про порушення відповідачем процедури звільнення позивачки з роботи. Зауважено, що матеріалами справи підтверджено факт зміни в організації виробництва і праці відповідача та виконання ним вимог, визначених статтею 49-2 КЗпП України, при звільненні позивачки. Попередня згода профспілкової організації на звільнення позивачки не була обов`язковою з огляду на відсутність доказів обрання позивачки до профспілкових органів, а також положення частини другої статті 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Крім того, зауважено, що справа була розглянута з порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, оскільки позовна заява взагалі не містила викладення обставин, за яких позивачка вважала своє звільнення незаконним, а справа була розглянута без участі сторін, підставу для визнання звільнення ОСОБА_1 незаконним суд першої інстанції визначив на власний розсуд.
Узагальнені доводи касаційної скарги
15. 06 березня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат
Молодчин В. П., через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
16. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 рокуу справі № 331/8965/15-ц, від 25 лютого 2020 рокуу справі № 310/9675/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано процесуальну поведінку відповідача, невиконання неодноразових вимог суду першої інстанції щодо необхідності надання витребуваних доказів, у зв`язку із чим до відповідача було застосовано захід процесуального примусу, а також відсутність у матеріалах справи рішення профспілкового комітету про погодження звільнення та відомостей про наявні вакантні посади на час звільнення.
18. Заявниця зауважує, що у відповідача були вакантні посади на час її звільнення, які не були їй запропоновані, що підтверджується наявним у матеріалах справи наказом про тимчасове переведення ОСОБА_3, а також наданими НКП "Глобинська міська лікарня" в іншій справі з аналогічним предметом спору (справа № 527/3307/23) відомостями про вакансії станом на 28 лютого 2023 року.
19. Крім того, вважає, що відповідач на стадії апеляційного перегляду справи фактично визнав факт її незаконного звільнення та поновив її на посаді (накази від 05 січня 2024 року № 2 Кп 1 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" та № 2 Кп 2 "Про переведення ОСОБА_1").
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 527/692/23, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
21. 25 березня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
22. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та пояснень
23. 27 березня 2024 року КНП "Глобинська міська лікарня" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
24. Відзив обґрунтований посиланням на те, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено правомірність звільнення позивачки на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. ОСОБА_1 було повідомлено про майбутнє звільнення за два місяці та про відсутність вакансій, які б могли бути запропоновані для подальшого працевлаштування.
25. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 мала відповідну медичну кваліфікацію для посади фельдшера кабінету профілактичного огляду поліклінічного відділення, однак пройдені позивачкою підвищення кваліфікації та присвоєна кваліфікаційна категорія є вузькоспеціальними, а тому позивачка не мала належної медичної кваліфікації для зайняття посад молодших спеціалістів з медичною освітою в КНП "Глобинська міська лікарня", отже не могла бути працевлаштована/переведена на іншу посаду на підприємстві.
26. Додатково зауважує, що ОСОБА_1 була членом Первинної профспілкової організації спілки працівників охорони здоров`я України КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради, але не обиралась та не була обрана до профспілкових органів, у зв`язку з чим вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність необхідності отримання згоди профспілкової організації на її звільнення відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
27. 01 квітня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Молодчин В. П., через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного суду пояснення, у яких наголошує на безпідставності доводів відповідача про відсутність у неї відповідної кваліфікації для переведення на вакантні посади, посилаючись на наявність у неї чинного посвідчення про кваліфікаційну категорію (свідоцтво
№ ПК № 05506661/1406-21 з терміном дії до 17 червня 2026 року). Крім того, зауважує, що відповідність її кваліфікації підтверджується наказом відповідача про її переведення на посаду сестри медичної з стоматології відповідно до наказу від 05 січня 2024 року № 2 Кп2.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. Згідно з наказом № 36К Глобинської ЦРЛ від 02 квітня 1998 року
ОСОБА_1 було зараховано на посаду дільничної терапевтичної медсестри Глобинської ЦРЛ; наказом від 01 квітня 2000 року № 88-к переведено на посаду фельдшера долікарського кабінету Глобинської ЦРЛ; наказом № 104 Кп 1
від 16 липня 2014 року переведено на посаду фельдшера кабінету профілактичного огляду.
29. Відповідно до наказу КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради від 19 грудня 2022 року № 141 Кп 1 на підставі статуту
КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради, затвердженого рішення п`ятої (позачергової) сесії Глобинської міської ради восьмого скликання № 304 від 05 лютого 2021 року, наказу № 264 від 28 листопада 2022 року
"Про оптимізацію роботи відділень соматичного спрямування", наказу
№ 140 Кп 1 "Про внесення змін до штатного розпису", протоколу засідання комісії по трудовим спорам від 09 грудня 2022 року, наказано скоротити з
01 березня 2023 року 43 штатні посади, серед яких посада ОСОБА_1, звільнення провести з 28 лютого 2023 року.
30. 21 грудня 2022 року відповідачем було попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 28 лютого 2023 року. Також повідомлено, що на підприємстві відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані позивачці для подальшого працевлаштування. У разі виникнення відповідної за кваліфікацією вакансії до закінчення двомісячного терміну попередження, вона буде їй запропонована у відповідності до чинного законодавства.
31. Відповідно до наказу № 10 Кп11 від 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 - фельдшера (1ст) кабінету профілактичного огляду поліклінічного відділення
КНП "Глобинська міська лікарня" Глобинської міської ради звільнено з займаної посади з 28 лютого 2023 року згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників.
Позиція Верховного Суду
32. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
33. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
34. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
36. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).
37. Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
38. Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
39. Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
40. За загальним правилом, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу (висновки Верховного Суду у постановах
від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 27 травня 2021 року в справі
№ 201/6689/19).
41. Разом з тим, суд вирішуючи відповідні трудові спори, з дотриманням принципів диспозитивності цивільного судочинства і змагальності сторін, перевіряє наявність законних підстав для звільнення, дотримання порядку (процедури) звільнення, зокрема і відсутність дискримінації при звільненні.
42. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці.
43. Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
44. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частина третя статті 49-2 КЗпП України).