ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/97/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенко І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Лейковська А.О. (адвокат),
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - Ульянов Р.А. (адвокат),
третьої особи- Шинкаренко К.М. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 (у складі колегії суддів: Шутенко І.А. (головуючий), Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2023 (суддя Кльопов І.Г.)
за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест+",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінвест плюс"
третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області,
про визнання недійсними договорів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович (далі - Позивач, Приватний виконавець) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест+" (далі - Відповідач 1, ТОВ "Агроінвест+") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінвест плюс" (далі - Відповідач 2, ТОВ "Кремінвест плюс"), у якому просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2019, укладений між ТОВ "Агроінвест+" та ТОВ "Кремінвест плюс", який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А. за №1830 та на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кремінвест плюс" (номер запису про право власності 34422204 від 02.12.2019);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель по переробці сільськогосподарської продукції від 02.12.2019, укладений між ТОВ "Агроінвест+" та ТОВ "Кремінвест плюс", який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А. за №1828 та на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кремінвест плюс" (номер запису про право власності 34421935 від 02.12.2019).
1.2. Право на звернення з позовом приватний виконавець обґрунтовує тим, що, на його думку, він має повноваження на звернення із позовною заявою про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, у зв`язку з тим, що їх укладення призвело до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок майна боржника (оспорювання фраудаторного правочину).
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.05.2023 у справі №917/97/23 відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Вказане судове рішення мотивовано тим, що Позивачем не доведено належними доказами наявності у нього порушеного права щодо предмета позову в даній справі та існування передбачених приписами статті 203 Цивільного кодексу України обставин, які в силу статті 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання недійсним договору.
2.3. Зокрема, судом першої інстанції було встановлено, що спірні договори купівлі-продажу було укладено 02.12.2019, в той час як виконавче провадження щодо ТОВ "Агроінвест+" було відкрито лише 06.12.2019.
2.4. Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що Позивач не надав суду докази, які б вказували на неплатоспроможність та відсутність господарської діяльності ТОВ "Агроінвест+" на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу. В момент укладення спірних договорів купівлі-продажу сторонами спірного договору було дотримано вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, даний договір було укладено в письмовій формі, нотаріально посвідчено та здійснено його державну реєстрацію. Особи, що діяли від імені сторін спірного договору були наділені повноваженнями щодо визначення умов спірного договору, в тому числі строків оплати і визначення ціни продажу об`єкта нерухомого майна. Також в матеріалах справи відсутні докази, що саме через укладення спірних договорів Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області (далі - Третя особа, Рада) була завдана певна шкода, як кредитору.
2.5. В подальшому Східним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу Третьої особи задоволено частково.
2.6. Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2023 у справі №917/97/23 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов залишено без розгляду.
2.7. Вказане судове рішення мотивовано тим, що безпосередньо у Законі України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Законі України "Про виконавче провадження" та Господарському процесуальному кодексі України не передбачено повноважень приватного виконавця на звернення до суду із позовом в інтересах сторони виконавчого провадження, зокрема, з метою визнання недійсними договорів.
2.8. Суд зазначив, що Приватний виконавець не є учасником спірних правовідносин, наявний у цьому судовому провадженні спір безпосередньо не стосується його прав та обов`язків, а тому він не вправі самостійно звертатися в інтересах однієї зі сторін до суду із позовом без належної правової підстави на підтвердження можливості такого звернення. В такий спосіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність повноважень у приватного виконавця на звернення до суду з даним позовом.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із рішеннями суду попередніх інстанцій до Касаційного господарського суду із касаційними скаргами звернулися Позивач та Третя особа.
3.2. У своїй касаційній скарзі Рада просить задовольнити її касаційну скаргу, рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 по справі №917/97/23 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного виконавця задовольнити.
3.3. Вимоги скарги обґрунтовані тим, що спірні договори купівлі-продажу мають ознаки фраудаторних договорів, з огляду на їх суб`єктний склад, ціну відчужуваного майна, а також те, що правочини вчинені 02.12.2019 - після набрання законної сили рішення суду про стягнення з боржника заборгованості та направлення листа з нагадуванням про несплату заборгованості та про передачу на примусове виконання рішення суду.
3.4. Таким чином, Скаржник вважає, що перехід права власності через 3 дні після направлення листа про передачу рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2019 у справі №915/314/19 для примусового виконання свідчить про мету приховати це майно від виконання в майбутньому судового рішення про стягнення грошових коштів, що дає підстави вважати правочин недійсним та таким, що порушує права кредитора.
3.5. Додатково Рада з посиланням на статтю 1, частини першу та четверту статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" вважає, що право на оспорювання правочину має також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину під час розгляду справи судом та не має права власності та речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано у її володіння.
3.6. Скаржник у своїй скарзі наголошує на тому, що на сьогоднішній день висновки Верховного Суду із викладених у даній справі питань у подібних правовідносинах, а саме у застосування частини четвертої статті 9 та частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та можливості звернення виконавця, як заінтересованої особи до суду у вказаних спірних правовідносинах відсутні.
3.7. У свою чергу Приватний виконавець у касаційній скарзі просить суд постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі №917/97/23 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
3.8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження Позивач посилається на те, що:
по-перше, Східний апеляційний господарський суд під час винесення оскаржуваної постанови від 29.08.2023 у справі №917/97/23 не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №509/84/14-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11, що є порушенням частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України;
по-друге, апеляційний суд, мотивуючи підстави для залишення позову без розгляду, посилається на ухвалу Верховного Суду від 10.07.2023 у справі №199/1895/23, проте у відповідності до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду, не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, адже в зазначеній нормі чітко вказано, що висновки мають бути викладені саме у постановах Верховного Суду;
по-третє, беручи до уваги зміст ухвали Верховного Суду від 10.07.2023 у справі №199/1895/23 та зміст постанови Верховного суду від 10.05.2023 у справі №509/84/14-ц, вбачається, що зміст ухвали Верховного Суду від 10.07.2023 у справи №199/1895/23 фактично суперечить раніше висловленій позиції Верховного Суду.
3.9. Крім того, оскільки Приватний виконавець вважає, що за таких умов наявна ситуація, коли Верховним Судом при вирішенні подібних справ застосовується два кардинально різні підходи до розуміння наявності у приватного виконавця процесуальних прав для звернення до суду з позовом до боржника в інтересах стягувача про визнання правочину недійсним у зв`язку з його фраудаторністю, то з метою формування єдиної практики ним заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 для розгляду касаційної скарги Ради визначено склад колегії суддів: Зуєв В.А. (головуючий суддя), Берднік І.С., Міщенко І.С.
4.2. В подальшому протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.09.2023 касаційну скаргу Приватного виконавця також передано на розгляд колегії суддів Зуєв В.А. (головуючий суддя), Берднік І.С., Міщенко І.С.
4.3. Ухвалою від 09.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2023 у справі №917/97/23 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.4. Також ухвалою від 09.10.2023 відкрито касаційне провадження і за касаційною скаргою Приватного виконавця на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 917/97/23 на підставі пункту 1 частини другої 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.5. Вирішено здійснити розгляд справи у судовому засіданні 08.10.2023 о 13:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, встановлено строк для подання відзивів.
4.6. 06.11.2023 у зв`язку із з відпусткою судді Міщенка І.С. було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №917/97/23 та визначено наступний склад колегії суддів: Зуєв В.А. (головуючий суддя), Багай Н.О., Берднік І.С.
4.7. 08.11.2023 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду була винесена ухвала про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 917/97/23 разом з касаційними скаргами Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2023 у даній справі.
4.8. 10.01.2024 Великою Палатою Верховного Суду винесено ухвалу про повернення справи 917/97/23 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду
4.9. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2024 було прийнято до розгляду касаційні скарги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області і Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2023 у справі № 917/97/23 та призначено судове засідання на 13.03.2024.
4.10. У зв`язку із вищевикладеними, за для забезпечення принципів рівності учасників справи перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності, сторони скористались своїм правом на подачу до Суду додаткових пояснень у справі.
4.11. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 у судовому засіданні була оголошена перерва до 27.03.2024.
4.12. 25.03.2024 у зв`язку із з відпусткою судді Багай Н.О. було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №917/97/23 та визначено наступний склад колегії суддів: Зуєв В.А. (головуючий суддя), Берднік І.С., Міщенко І.С.
4.13. Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 у судовому засіданні була оголошена перерва до 03.04.2024.
4.14. Зважаючи на це, враховуючи вимоги статей 114, 248 Господарського процесуального кодексу України, Суд розглядає зазначену справу в розумний строк з моменту її отримання з урахуванням конкретних обставин справи та інших критеріїв, зокрема, складності справи, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства.
5. Обставини встановлені судами
5.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2019 у справі №917/314/19, яке набрало законної сили 06.08.2019 задоволено позовні вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області до ТОВ "Агроінвест+", стягнуто з ТОВ "Агроінвест+" на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області 1 031 356,55 грн боргу та 19 568,24 грн витрат по сплаті судового збору.
5.2. Господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання рішення у справі №917/314/19, який в подальшому стягувачем пред`явлено Приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Скрипнику Володимиру Леонідовичу для примусового виконання.
5.3. 02.12.2019 ТОВ "Агроінвест+" на підставі договорів:
- купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волощиною Н.А., за р. №1830 (далі - договір №1830);
- купівлі-продажу комплексу будівель по переробці сільськогосподарської продукції від 02.12.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волощиною Н.А. за р. №1828 (далі - договір № 1828) здійснив відчуження належного йому на праві приватної власності нерухомого майна. А саме згідно вказаних договорів №1830 та №1828, укладених між ТОВ "Агроінвест+", код ЄДРПОУ 32913724, (продавець), в особі директора Мєльнікова Андрія Володимировича, та ТОВ "Кремінвест плюс", код ЄДРПОУ 40917299, (покупець), в особі Іващенка Павла Вікторовича, ТОВ "Агроінвест+" передав у власність ТОВ "Кремінвест плюс":
- земельну ділянку з кадастровим номером - 5322483801:01:008:0007, площею 1,0115 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: село Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, вулиця Лісова (Колгоспна), 51;
- комплекс будівель по переробці сільськогосподарської продукції, що в цілому складається з: будівлі виробничого цеху, адміністративної будівлі літ. А,а,а1, площею 971,3 кв.м, будівлі складу, гаражу, КПП, цеху по виробництву преміксів літ.Б,Б1,Б2,б, площею 973,8 кв.м, будівлі складу літ. В, площею 464,2 кв.м, розташований в селі Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, вулиця Лісова (Колгоспна), 51.
5.4. На підставі договору №1830 та згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49977235 від 02.12.2019 приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Наталія Анатоліївна зареєструвала за ТОВ "Кремінвест плюс" право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322483801:01:008:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19258453224).
5.5. На підставі договору №1828 та згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49976866 від 02.12.2019 приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Наталія Анатоліївна зареєструвала за ТОВ "Кремінвест плюс" право власності на комплекс будівель по переробці сільськогосподарської продукції, що в цілому складається з: будівлі виробничого цеху, адміністративної будівлі літ. А,а,а1, площею 971,3 кв.м, будівлі складу, гаражу, КПП, цеху по виробництву преміксів літ.Б,Б1,Б2,б, площею 973,8 кв.м, будівлі складу літ. В, площею 464,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19152553224).
5.6. Відповідно пункту 3 договору №1830, продаж земельної ділянки вчинено за 92581,00 грн без ПДВ.
5.7. Відповідно до пункту 3 договору № 1828, продаж комплексу будівель по переробці сільськогосподарської продукції вчинено за 615000,00 грн.
5.8. 06.12.2019 постановою №60821804 приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/314/19 від 03.09.2019, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2019, про стягнення з ТОВ "Агроінвест+" (далі - боржник) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - стягувач) 1031356,55 грн боргу та 19568,24 грн витрат по сплаті судового збору.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
6.2. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
6.3. Так, причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржників з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що Приватний виконавець не наділений правом звернення до суду із позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсним.
Таким чином, при розгляді зазначених касаційних скарг перед касаційним судом поставлено наступні питання: чи може приватний виконавець представляти інтереси стягувача у спірних правовідносинах? чи дотримано порядок представництва інтересів стягувача у цій справі? чи є обґрунтованими дії господарського суду апеляційної інстанції щодо залишення позову без розгляду?
6.4. У справі, що переглядається суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до частин першої-третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
6.5. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
6.6. Згідно з частинами першою, третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
6.7. Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 Господарського процесуального кодексу України).
6.8. Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
6.9. В свою чергу, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
6.10. Відповідно до Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55); обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129); суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (частини перша, друга статті 129-1).
6.11. З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувались на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; водночас ухиленням від виконання цього обов`язку є перекладення державою відповідальності за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження на особу, на користь якої ухвалене судове рішення; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (§ 43 рішення у справі "Shmalko v. Ukraine" від 20.07.2004, § 84 рішення у справі "Fuklev v. Ukraine" від 07.06.2005 року, § 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, §§ 46, 51, 54 рішення у справі "Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine" від 15.10.2009).
6.12. На продовженні існування зазначеної проблеми наголошувалось, зокрема, і справі "Burmych and others v. Ukraine" від 12.10.2017 де Європейський суд з прав людини наголосив, що ці справи були розпочаті внаслідок тієї самої системної проблеми, встановленої у згаданому пілотному рішенні у справі "Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine" (пункти 83 - 88), а саме низки порушень в українській правовій системі, які перешкоджають виконанню остаточних рішень, що призводить до системної проблеми невиконання або тривалого виконання рішень національних судів у поєднанні з відсутністю ефективних національних засобів юридичного захисту щодо таких порушень (§ 143).
6.13. Тривале протягом багатьох років невиконання Україною рішення у справі "Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine" унеможливило вирішення системної проблеми невиконання рішень національних судів, спровокувавши тим самим подальше подання великої кількості заяв, які піднімають питання, аналогічні тим, що розглядаються у цій справі (§ 148).
6.14. Такий же підхід прослідковується у Конституційного Суду України, який у своїх рішеннях також послідовно наголошує на зобов`язанні держави забезпечувати конституційні права і свободи:
конституційні права і свободи є фундаментальною основою існування та розвитку Українського народу, а тому держава зобов`язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для їх реалізації. Відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод, оскільки призводить до того, що вони стають декларативними, а це є неприпустимим у правовій державі (абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 12.04.2012 №9-рп/2012);
держава, виконуючи свій головний обов`язок - утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3 Конституції України) - повинна не тільки утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини, але й вживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією. З цією метою законодавець та інші органи публічної влади мають забезпечувати ефективне правове регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, та створювати механізми, необхідні для задоволення потреб та інтересів людини (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини рішення від 01.06.2016 №2-рп/2016).