ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/730/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича
на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 (суддя Тварковський А. А.) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 (судді: Гудак А. В. - головуючий, Олексюк Г. Є., Мельник О. В.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллбаутех"
про розірвання договору та стягнення 352 668,90 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. У липні 2021 року фізична особа-підприємець Лєхачов Андрій Олександрович (далі - ФОП Лєхачов А. О.) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллбаутех" (далі - ТОВ "Аллбаутех") про розірвання договору підряду від 23.05.2016 № КМ 15375, укладеного між сторонами у справі, та стягнення з ТОВ "Аллбаутех" 352 668,90 грн безпідставно набутої передоплати за вказаним договором.
1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.07.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати зі сплати судового збору в сумі 7560,00 грн залишено за позивачем. Стягнуто з ФОП Лєхачова А. О. на користь ТОВ "Аллбаутех" 32 315,50 грн судових витрат за проведення судової експертизи.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із непідтвердження матеріалами справи обставин істотного порушення відповідачем умов спірного договору, що мало би наслідком його розірвання в порядку частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України, тому суд відмовив у позові в частині вимог про розірвання укладеного між сторонами у справі договору. Водночас у зв`язку з відмовою в позові щодо розірвання спірного договору, суд визнав відсутніми підстави для повернення коштів, сплачених за таким договором в порядку положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 стягнуто з ФОП Лєхачова А. О. на користь ТОВ "Аллбаутех" 27 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн залишено за ТОВ "Аллбаутех".
Місцевий господарський суд, розподіляючи витрати, понесені ТОВ "Аллбаутех" у суді першої інстанції, установив обґрунтованість та доведеність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 27 900,00 грн. Поза тим стосовно заявлених відповідачем витрат у розмірі 4000,00 грн за складання доповнення до відзиву на позовну заяву у цій справі, суд першої інстанції відмовив, установиши, що такі витрати не відповідають критеріям необхідності та неминучості їх понесення, позаяк заявою по суті спору є саме відзив на позовну заяву, а доповнення до нього є виключною ініціативою відповідача. Водночас, дослідивши заяву представника позивача про закриття провадження щодо вирішення питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу з підстав подання відповідачем лише розрахунку судових витрат без подання відповідної заяви, суд дійшов висновку про її відхилення з огляду на виконання відповідачем всіх необхідних вимог статей 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, про що було постановлено відповідну протокольну ухвалу.
1.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 у цій справі залишені без змін із тих самих підстав. Водночас суд апеляційної інстанції установив дотримання відповідачем вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строку подання відповідачем доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з чим відхилив як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи протилежні твердження позивача.
2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
2.1. ФОП Лєхачов А. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням її уточненої редакції), в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ФОП Лєхачова А. О. та без змін додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 08.08.2023 у справі № 902/730/21, а цю справу в частині вирішення клопотання ТОВ "Аллбаутех" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пункту 4 частини 2 статті 287, частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме порушення судами принципу змагальності сторін, передбаченого статтею 13 Господарського процесуального кодексу України; обмеження ФОП Лєхачова А. О. в реалізації процесуальних прав, зокрема, стосовно рівності прав усіх учасників щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків; щодо доведеності кожною стороною обставин, які мають значення для справи; щодо того, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій, що, в свою чергу, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, на думку скаржника, судом необґрунтовано відхилено клопотання ФОП Лєхачова А. О. про пропуск ТОВ "Аллбаутех" строку на подання доказів відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, що має суттєве значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини 3 статті 310 цього ж Кодексу). Зокрема, скаржник стверджує, що в порушення частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України відповідач подав докази на підтвердження розміру судових витрат не протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (останній п`ятий день - 24.07.2023), а на шостий день - 25.07.2023, а отже, відсутні правові підстави у суду першої інстанції ухвалювати додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Від ТОВ "Аллбаутех" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін оскаржені у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану та безпідставну. Також відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 3000,00 грн.
2.3. Від ТОВ "Аллбаутех" надійшло клопотання, в якому товариство послалося на помилкове зазначення ним у відзиві на касаційну скаргу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 саме в апеляційному суді, натомість вказані витрати у зазначеній сумі стосуються надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги з огляду на таке.
3.2. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до положень статті 19 названого Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим процесуальне законодавство передбачає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу в судовому спорі. Так, за змістом частин 1 та 3 статті 123 і частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляються між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.
Частини 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.