ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/3929/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: Попкова Д.О., Стойки О.В., Медуниці О.Є.
від 22.02.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром"
про стягнення коштів,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хід розгляду справи та зміст заяви про забезпечення позову
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 5 171 225,45 грн боргу (з ПДВ), 194 239,71 грн трьох процентів річних від простроченої суми та 1 003 399,05 грн інфляційних втрат. Позивач також просив стягнути з Відповідача на свою користь 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу і 95 532,97 грн судового збору.
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі № 922/3929/23 позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 5 171 225,45 грн боргу (з ПДВ), 194239,71 грн трьох процентів річних, 1 003 399,05 грн інфляційних втрат, 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 95 532,96 грн витрати зі сплати судового збору.
3. Відповідач подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, у якій просив скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 922/3929/23 за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024.
5. 16 лютого 2024 року до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява Позивача про забезпечення позову, у якій він просив:
- накласти арешт на кошти Відповідача у межах суми задоволених позовних вимог (6 346 571,17 грн), які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Відповідача, інформація про які буде виявлена у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову;
- встановити заборону Відповідачу розпоряджатися будь-яким способом належним йому на праві власності нерухомим та рухомим майном і основними засобами.
6. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що:
- під час розгляду справи Відповідач зловживав процесуальними правами та затягував розгляд справи, у зв`язку з чим її розгляд відкладався. Зустрічний позов Відповідач не пред`являв. Відповідач скористався правом на подання апеляційної скарги для затягування та відстрочення процесу оплати боргу. Рішення суду першої інстанції підтверджує, що справа розглянута повно, всебічно та об`єктивно, без порушення норм матеріального та процесуального права;
- на даний час Відповідач вільно розпоряджається своїм майном та грошовими коштами, укладає договори застави майна, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому;
- відповідно до загальнодоступних джерел у період існування боргу Відповідач уклав 10 договорів обтяження рухомого майна. Натомість Позивач у зв`язку із заборгованістю Відповідача навіть не має можливості виплачувати заробітну плату своїм працівникам та був змушений скоротити їх;
- за відсутності відповідних обмежень Відповідач може у будь-який момент розпорядитися коштами та відчужити майно, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 922/3929/23 заяву Позивача про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти у сумі 6 346 571,17 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Відповідача, інформація про які була виявлена в процесі виконання ухвали. У решті вимог заяви відмовлено.
8. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована таким:
- згідно з доказами, які додані Позивачем до заяви про забезпечення позову, станом на 16 лютого 2024 року статутний капітал Відповідача становить 1 538 660 грн. Відповідно до витягів з реєстру у Відповідача наявні сім зареєстрованих записів щодо об`єктів нерухомості та десять об`єктів обтяження рухомого майна;
- Позивач правильно зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права Відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 та постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22;
- виконання у майбутньому судового рішення в справі про стягнення грошових коштів, якщо таке рішення за результатами апеляційного перегляду, ініційованого Відповідачем, не буде скасоване, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Водночас суд апеляційної інстанції:
- не взяв до уваги аргументи Позивача щодо зловживання Відповідачем процесуальними правами шляхом подання апеляційної скарги, оскільки це є невід`ємною конституційною гарантією, використання якої задля перегляду рішення по суті спору не може ототожнюватися із порушенням;
- не погодився застосувати до Відповідача заборону розпоряджатися будь-яким способом належними йому на праві власності нерухомим та рухомим майном і основними засобами. Суд зауважив, що за наявності у Відповідача грошових коштів у сумі більшій, ніж сума майнових вимог у цій справі, фактична заборона розпоряджатися такими коштами за наявності арешту на грошові кошти в сумі 6 346 571,17 грн свідчитиме, що заходи забезпечення позову перевищують розмір грошових вимог Позивача у цій справі. Наведене не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів Позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, а навпаки опосередковувало б непропорційне втручання у господарську діяльність Відповідача. Більш того, Позивач не обмежив цей вид забезпечення розміром задоволених позовних вимог.
Щодо подальшого скасування судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову у відповідній частині
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 22.02.2024, у частині накладення арешту на грошові кошти Відповідача у межах суми 79 905,25 грн, які знаходяться в банківських установах на усіх рахунках Відповідача, інформація про які виявлена в процесі виконання ухвали.
10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок стосовно суми позовних вимог, належної до стягнення, за змістом статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зумовлює необхідність скасування запроваджених апеляційним судом забезпечувальних заходів у частині арешту сум, які перевищують визначені за підсумками апеляційного перегляду обґрунтовані позовні вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
11. 27 лютого 2024 року Відповідач із використанням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 922/3929/23, у якій просить скасувати її повністю та ухвалити у цій частині нове рішення, яким заяву Позивача залишити без задоволення.
12. Касаційна скарга, зокрема, обґрунтована таким:
- Позивач не довів належними та допустимими доказами, що Скаржник вчиняв дії, які свідчать про ухилення від виконання зобов`язання, а також ймовірності того, що майно Скаржника може зникнути шляхом відчуження чи Скаржник вживає заходи з витрачання своїх коштів, унаслідок чого неможливо буде виконати судове рішення. Жоден правочин, спрямований на ухилення від виконання зобов`язання, після пред`явлення вимог Позивача не був вчинений. Позивач не підтвердив протилежне та навпаки ввів суд в оману щодо цих обставин;
- Скаржник не має жодних відкритих виконавчих проваджень чи судових рішень, які набрали законної сили, щодо стягнення з нього коштів;
- надані Позивачем відомості з месенджеру "Телеграм" та вебсервісу "Опендатабот", не є офіційними відомостями державних реєстрів, за якими суд міг дійти обґрунтованого висновку про статутний капітал Скаржника чи про укладені договори обтяження нерухомого майна. Такі докази Позивача суд апеляційної інстанції мав визнати недопустимими і неналежними;
- з 1998 року Скаржник має постійну юридичну адресу, виробничі потужності, репутацію та досвід, за рахунок чого належним чином виконує договірні зобов`язання. Скаржник має більше десяти укладених контрактів на відновлення/ремонт та проєктування критичної інфраструктури та об`єктів промисловості державного, комунального та приватного сектору економіки і ніколи не ухилявся від виконання своїх зобов`язань;
- вжиття заходів забезпечення у цій справі ставить під ризик виконання поточних зобов`язань Скаржника перед контрагентами та працівниками, що призведе до ще більших судових спорів, а також ставить під ризик взагалі господарську діяльність Скаржника;
- усупереч статті 79 ГПК України суд апеляційної інстанції визнав докази Позивача більш вірогідними та не дослідив усі обставини, що мають вирішальне значення.
13. 15 квітня 2024 року, у межах встановленого Судом строку (з урахуванням дати вручення ухвали про відкриття провадження у справі), Позивач подав через підсистему "Електронний суд" відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні та залишити ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 922/3929/23 без змін.
14. У відзиві Позивач, посилаючись на висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, зазначає, що оскаржувана ухвала є законною, а забезпечення позову відбулося лише в межах суми стягнення. Крім того, на цей час ухвала вже виконана, відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 904/1934/23, але заборгованість не погашена, рішення судів не виконано у зв`язку з відсутністю на рахунках Скаржника грошових коштів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
15. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, перевірив у межах доводів та вимог Скаржника, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.
16. Забезпеченням позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
17. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.