ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 826/10598/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Об`єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Київські каштани" - Кобилецького В.В.,
Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Тетерятник О.В.,
Київської міської ради - Тетерятник О.В.,
Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани"
про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 826/10598/17
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани"
до Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва",
про визнання протиправним і скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 826/10598/17 касаційну скаргу Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у частині задоволеної позовної вимоги у справі № 826/10598/17 залишено без змін.
20.03.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" (далі - ОСББ "Київські каштани") через систему "Електронний суд" надіслало до Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 826/10598/17 в суді касаційної інстанції, розрахунок яких було наведено позивачем у відзиві на касаційну скаргу Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у частині задоволеної позовної вимоги у справі № 826/10598/17
Так, ОСББ "Київські каштани" просило стягнути з Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 300,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2024 призначено до розгляду заяву ОСББ "Київські каштани" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 826/10598/17 у відкритому судовому засіданні на 03.04.2024.
29.03.2024 від Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, у яких Департамент просить відмовити у задоволенні заявленої адвокатом позивача вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції в сумі 15 300,00 грн.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" у судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки його представника у судове засідання не зверталося.
Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у заяві доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (тут і далі у редакції, чинній на час укладення договору про надання правової допомоги позивачу) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як свідчать матеріали справи, 09.07.2021 між адвокатом Кобилецьким В.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.08.2012 № 5185, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, (Адвокат) і ОСББ "Київські каштани" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за змістом якого адвокат зобов`язався надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, які узгоджуються сторонами у письмові формі (пункт 1).
Згідно з пунктом 2 договору Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та інтереси Клієнта в господарському суді, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, в т.ч. правоохоронних органах з приводу вирішення справи № 826/10598/17 за позовом ОСББ "Київські каштани" до Державного реєстратора Бандури Ю.В. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Київська міська рада, про скасування рішення.
Клієнт зобов`язався, зокрема, сплатити Адвокату гонорар в розмірі та в строки, визначені цим договором (пункт 4 договору).
У пункті 6 договору сторони визначили, що гонорар сплачується авансом або після надання адвокатом звіту (акта) про виконання доручення в порядку, визначеному цим договором.