У Х В А Л А
17 квітня 2024 року
місто Київ
справа № 752/2277/22
провадження № 14-43зц24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Ступак О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О.,Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
ознайомилась із касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
1. ОСОБА_1 у лютому 2023 року звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія
України" (далі - АТ "НСТУ"), у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ АТ "НСТУ" від 16 листопада 2021 року № 856;
- визнати незаконним та скасувати наказ від 08 грудня 2021 року № 6941-ос про відсторонення її від роботи;
- зобов`язати відповідача провести з нею розрахунок при звільненні та виплатити заробітну плату за один день в сумі 1 580,14 грн;
- зобов`язати відповідача сплатити їй середній заробіток з дати звільнення до дня ухвалення рішення суду;
- визнати незаконним та скасувати наказ від 13 грудня 2021 року № 7010-ос про її звільнення;
- поновити її на посаді продюсера виконавчого творчого об`єднання "Суспільна студія" творчо-виробничого об`єднання "UA:ПЕРШИЙ" дирекції телебачення;
- зобов`язати відповідача виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн.
2. Рішенням від 17 липня 2023 року Голосіївський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
3. Ухвалою від 26 вересня 2023 року Київський апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
4. Ухвалою від 26 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гуля В. В.
5. Ухвалою від 27 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу позивачки на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року.
6. Ухвалою від 27 грудня 2023 року Верховний Суд визнав неподаною та повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року та ухвали Київського апеляційного суду від 26 та 27 жовтня 2023 року.
7. Ухвалою від 28 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду передала касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
8. Ухвалою від 21 березня 2024 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, ухвали Київського апеляційного суду
від 26 жовтня 2023 року та від 27 жовтня 2023 року.
9. ОСОБА_1 02 квітня 2024 року із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва
від 17 липня 2023 року та ухвали Київського апеляційного суду від 26 та 27 жовтня 2023 року, в якій просить, зокрема, скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
10. Велика Палата Верхового Суду дійшла переконання, що касаційну скаргу потрібно передати до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з таких підстав.
11. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
12. Означення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом правових норм, які регулюють його діяльність. Категорія "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "всю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04,параграф 24).
13. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга
статті 19 Конституції України).
14. Згідно із частиною першою статті 36, пунктами 1, 5 частини другої
статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата.