Окрема думка
суддів Пількова К. М., Власова Ю. Л., Погрібного С. О., Ступак О. В., Уркевича В. Ю. до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23)
1. Велика Палата Верховного Суду постановою від 03.04.2024 задовольнила касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - Прокурор); рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у цій справі скасувала; ухвалила нове рішення, яким частково задовольнила позов Прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) до приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни (далі - Нотаріус), Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (далі - НАК "Надра України", Компанія), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Комфорт Капітал" (далі - ТОВ "ІК "Комфорт Капітал", Товариство), за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-5 - приватного нотаріуса Удовіченко Марини Юріївни, про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію та наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння; витребувала у ТОВ "Комфорт Капітал" на користь КМУ нерухоме майно - виробничий корпус та блок обслуговуючих приміщень загальною площею 5 242, 2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, будинок 54 (далі - Майно); у решті позову відмовила.
2. Позовні вимоги, які розглядалися у цій справі, ґрунтувалися на доводах про незаконність вибуття Майна з власності держави, у зв`язку з чим реєстрація права власності на нього за Компанією та відповідно подальше відчуження Товариству відбулися неправомірно.
3. Обґрунтовуючи прийняте рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що за аналізом статті 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України) всі суб`єкти державного сектора економіки мають діяти на праві господарського відання чи оперативного управління.
Утворення акціонерних товариств на базі майна корпоратизованих державних унітарних товариств та особливий склад осіб, які беруть участь у їх заснуванні, серед яких державні органи, що здійснюють управління державним майном, зумовлює своєрідний порядок набуття такими акціонерними товариствами права власності на майно, що передається державою до їх статутного фонду.
Та на відміну від акціонерних товариств, які засновуються на базі приватної власності, створення акціонерних товариств на базі майна державних підприємств регулюється не лише нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ГК України та Закону України "Про господарські товариства" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а й спеціальним законодавством.
Так, за частиною п`ятою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при перетворенні державного унітарного підприємства в акціонерне товариство воно стає правонаступником підприємства, що приватизується.
4. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що акціонерні товариства, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі органів виконавчої влади, мають спеціальний (особливий) правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, які створюються в загальному порядку, а державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності й відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури.
Отже, до моменту завершення процедури приватизації до створюваного акціонерного товариства в силу правонаступництва переходять права та обов`язки, які мало державне унітарне підприємство, у тому числі й обсяг майнових прав на державне майно. У даному випадку на праві господарського відання.
Державне майно, яке закріплювалося за державним підприємством на праві господарського відання, перебуває у створюваного акціонерного товариства на праві господарського відання, про що також свідчать вимоги про необхідність дотримання процедури приватизації при відчуженні майна господарських товариств з корпоративними правами держави понад 25 %, що закріплено в пунктах 19, 20 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".
5. Велика Палата вказала, що корпоратизація державних унітарних підприємств через їх перетворення у господарські товариства є лише передумовою для подальшої приватизації майна, переданого до їх статутного фонду.
У зв`язку із цим державне майно, передане державою до статутного фонду державного унітарного підприємства, корпоратизованого в акціонерне товариство, сто відсотків акцій статутного фонду якого залишаються у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації є державною власністю.
6. За наведеного Велика Палала Верховного Суду виснувала, що єдиним власником спірного майна є держава в особі КМУ.
У цих висновках Велика Палала також послалася на те, що обмеження на відчуження державного майна, переданого до статутного фонду Компанії, були закріплені в статутах, чинних на час реєстрації права приватної власності (26.10.2016), спірного наказу (15.06.2020) та укладення договору купівлі-продажу (14.08.2020), а державне майно, у тому числі Майно, передане Компанії відповідно до законодавства, закріплене за нею на праві господарського відання.
7. Велика Палата Верховного Суду вказала також, що за частиною другою статті 145 ГК України, статтею 6 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007 №803, зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника, а КМУ не приймав рішення про зміну режиму спірного майна, у зв`язку з цим зміна форми власності з державної на приватну не відбулася, а правовий режим майна НАК "Надра України", заснованого на державній власності, міг бути змінений лише шляхом приватизації.
Враховуючи наведене, а також те, що власник не приймав рішення щодо зміни правового режиму цього Майна, Держгеонадра не наділена законодавством та статутом Компанії повноваженнями вирішувати питання щодо відчуження державного майна, а єдиним власником спірного майна є держава в особі КМУ.
8. Отже, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що передане на підставі постанови КМУ до статутного фонду Компанії Майно, є та залишилося у власності держави, а власник рішення про зміну правового режиму цього Майна не приймав, тому реєстрація права власності за Компанією та подальше відчуження нею цього Майна Товариство відбулося незаконно, у зв`язку з чим власник в особі КМУ має право на витребування цього майна з незаконного володіння, що є ефективним способом захисту, враховуючи зміст та характер правовідносин учасників справи.
9. З наведеними висновками і рішенням Великої Палати не погоджуємося в цілому, нижче наводимо мотиви незгоди.
10. За встановленими судами обставинами, з яких має виходити суд касаційної інстанції, приймаючи рішення, НАК "Надра України" створена на підставі Указу Президента України від 14.06.2000 № 802 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр", яким КМУ зобов`язано здійснити заходи щодо створення Компанії, затвердження її статуту, а також переліку майна, що передається як до її статутного фонду, так і майна, яке передається в користування для забезпечення її діяльності.
11. На виконання цього Указу постановою КМУ № 1273 "Питання Національної акціонерної компанії "Надра України" Майно визначено передати до статутного фонду Компанії.
12. Судами у цій справі не було встановлено, що за постановою КМУ № 1273 саме спірне Майно передане до статутного фонду Компанії в користування для забезпечення її діяльності.
13. Указ та постанова не містили будь-які застереження щодо правового режиму цього Майна та / чи обмежень Компанії у праві на Майно, передане до її статутного капіталу.
14. Не містили жодних обмежень щодо правового режиму Майна, переданого до статутного капіталу Компанії, і положення її статуту, затвердженого постановою КМУ як на час передачі Майна до її статутного капіталу, так і на час вчинення Нотаріусом державної реєстрації права власності Компанії на це Майно, про що свідчать встановлені у справі обставини.
15. Так, суди встановили, що постановою КМУ № 1460 від 27.09.2000 затверджено першу редакцію статуту НАК "Надра України" (т. 1 а. с. 39-40), підпунктами 5.1, 5.2 якого було визначено, зокрема:
- майно Компанії формується за рахунок майна, майнових та немайнових прав, переданих засновником у власність (пункт 5.1);
- Компанія є власником майна, переданого засновником до статутного фонду Компанії як плата за акції, у тому числі коштів, контрольних та інших пакетів акцій, цілісних майнових комплексів підприємств (підпункт 5.2).
Відповідно до підпункту 5.3 статуту Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" у вказаній редакції, здійснюючи право власності, Компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать закону та меті діяльності Компанії.