ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 199/9214/15
провадження № 61-12661св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) -ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження- державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченко Юлія Олександрівна,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченко Юлії Олександрівни, боржник - ОСОБА_2,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Амур-Нижньодніпровський ВДВС) Кравченко Ю. О., боржник - ОСОБА_2 .
Скарга мотивована тим, що на виконанні у державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Кравченко Ю. О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 10 березня 2016 року № 199/9214/15, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 50 396,00 грн.
27 грудня 2022 року на поштову адресу скаржника надійшла копія звіту старшого державного виконавця Кравченко Ю. О. про невиконання судових рішень (лист від 21 грудня 2022 року № 57385), до якого державним виконавцем додано постанову про повернення виконавчого документу від 21 грудня 2022 року.
Скаржник наголошувала на тому, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 21 грудня 2022 року винесена державним виконавцем з метою надання боржнику неправомірної вимоги у вигляді уникнення сплати боргових зобов`язань. Зазначала, що аналогічна постанова державного виконавця Малюк І. В. від 10 вересня 2018 року, при виконанні вказаного виконавчого документа, була скасована судом, а дії державного виконавця в частині винесення постанови були визнані неправомірними, що підтверджується постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 199/9214/15.
Амур-Нижньодніпровський ВДВС не виконав постанову Верховного Суду про скасування постанови від 10 вересня 2018 року, не відновив попереднє виконавче провадження, а розпочав нове зведене виконавче провадження. Такими діями Амур-Нижньодніпровського ВДВС була надана неправомірна вигода боржнику у вигляді зменшення заборгованості ОСОБА_2 більше ніж на 100 000,00 грн.
Скаржник зазначала, що невиконання судових рішень було взято під особистий контроль начальником Амур-Нижньодніпровського ВДВС, про що свідчить його відповідь від 24 жовтня 2022 року № 44786, проте саме начальником Амур-Нижньодніпровського ВДВС 26 березня 2020 року скасовано законну вимогу старшого державного виконавця Посадської (Вонсович) О. В., чим створені суттєві перешкоди для виконання судових рішень.
Вказувала, що вказане виконавче провадження було завершено з підстав, передбачених пунктом 7 статті 37 "Про виконавче провадження", оскільки боржник, розшук якого здійснювався органами поліції, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку.
Вважала такі дії державного виконавця незаконними, оскільки останьою не вчинялися усі передбачені законом дії для виконання рішення суду, що свідчить про те, що боржник постійно контактував з Амур-Нижньодніпровським ВДВС через засоби мобільного зв`язку, без будь-яких перешкод, отримала закордонний паспорт, виїжджала за межі країни, поверталася, народила дитину, змінила прізвище, зареєструвала дитину в арештованій квартирі, отримала на дитину закордонний паспорт, зверталася до суду з позовами про стягнення аліментів, при цьому вела переписку з державним виконавцем із застосуванням засобів електронного зв`язку.
Щодо поважності пропуску строку на подання цієї скарги ОСОБА_1 зазначала, що оскаржувану постанову вона отримала поштою 27 грудня 2022 року, в той час коли була у відрядженні за межами території України. Повернулася до України лише 19 січня 2023 року. 23 січня 2023 року вона подала до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська позовну заяву у порядку частини п`ятої статті 287 КАС України. 26 січня 2023 року суд передав матеріали до Дніпровського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 22 лютого 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву з процесуальних підстав.
З метою позасудового врегулювання спору, 28 грудня 2022 року, 08 березня 2023 року, 21 березня 2023 року та 27 квітня 2023 року було подано заяви та клопотання до Амур-Нижньодніпровського ВДВС. Проте, 03 травня 2023 року на електронну адресу скаржника надійшов лист, відповідно до якого начальник Амур-Нижньодніпровського ВДВС продовжує здійснювати контроль за невиконанням судових рішень у справах де боржником є ОСОБА_2 .
Оскільки клопотання подані стягувачем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 залишені державним виконавцем без уваги, жодної постанови про задоволення клопотання або про відмову у задоволенні клопотання стягувач не отримала, то вона вирішила звернутися до суду зі скаргою за захистом своїх прав.
Посилаючись на те, що державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ВДВС Кравченко Ю. О., яка здійснює примусове виконання виконавчого провадження № НОМЕР_1, порушила вимоги статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02 квітня 2012 року, чим поставили під загрозу виконання конституційного обов`язку держави щодо виконання судових рішень, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати поважними причини пропуску строку для подачі скарги;
- визнати дії державного виконавця державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Кравченко Ю. О. протиправними і скасувати постанову про повернення виконавчого листа;
- зобов`язати Амур-Нижньодніпровський ВДВС відновити виконання виконавчого провадження № НОМЕР_1 та забезпечити виконання судового рішення в справі № 199/9214/15.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 31 травня 2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою.
Скаргу задовольнив частково. Визнав неправомірними дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Кравченко Ю. О. в частині винесення постанови від 21 грудня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 199/9214/15, виданого 10 березня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 50 396,00 грн, та скасував вказану постанову.
В іншій частині скарги відмовив.
Ухвалу суду мотивовано тим, що державним виконавцем не вчинялися усі, передбачені нормами права дії, спрямовані на неупереджене, ефективне, своєчасне виконання рішення суду в повному обсязі.
Постановою від 22 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченко Ю. О. задовольнив частково.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 залишив без розгляду.
Відмовляючи у поновленні строку на подачу скарги та залишаючи її без розгляду, суд апеляційної інстанції керувався тим, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 21 грудня 2022 року ОСОБА_1 отримала 27 грудня 2022 року, а зі скаргою вона звернулася до суду лише 11 травня 2023 року, що свідчить про пропуск нею десятиденного строку на подачу скарги. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку скаржник не надала, у зв`язку з чим суд вважав, що відсутні підстави для його поновлення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
24 серпня 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року та залишити в силі ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає: неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного Верховним Судом у постанові 29 вересня 2022 року в справі № 500/1912/22.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Справа надійшла до Верховного Суду у жовтні 2023 року.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що на виконані у державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Кравченко Ю. О. перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 10 березня 2016 року № 199/9214/15, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 50 396,00 грн.
Постановами державного виконавця від 01 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 та накладено арешт на майно боржника, та заборону на його відчуження (т. 1, а. с. 64, 70).
Постановами державного виконавця від 16 серпня 2019 року накладено арешт на кошти боржника, копії постанов направлено до банківських установ.
На виконання постанов про арешт коштів боржника від банківських установ надійшли листи про відсутність коштів на арештованих рахунках.
У матеріалах виконавчого провадження міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в якому зазначено про виникнення обтяження на майно боржника ОСОБА_2 .
Відповідно до відповіді ДПСУ та УПФУ боржник не має доходів, у боржника відсутнє рухоме майно.
Рішення суду про стягнення боргу не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає жодних заходів щодо виконання рішення. Об`єктивних причин для невиконання рішення суду (хвороба, наявність інвалідності тощо) не було встановлено.
Відповідно до актів головного державного виконавця від 20 грудня 2019 року головним державним виконавцем зроблено вихід за адресою боржника та встановлено, що майновий стан боржника не передбачає можливості опису майна, майно відсутнє. При спілкуванні з сусідами було встановлено, що боржник регулярно перетинає межі країни та планує змінити країну проживання, чим може зробити виконання вимог виконавчого документа неможливим, так як у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення з метою задоволення вимог стягувача (т. 1, а. с. 92, 93).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська боржника оголошено у розшук, але заходи, які вживаються правоохоронними органами, не достатні для фактичного виконання рішення суду.
Постановою старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Кравченко Ю. О. від 21 грудня 2022 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 7 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржник, розшук якого здійснювався органами поліції, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку (т. 1, а. с. 33).
27 грудня 2022 року рекомендованим листом на адресу скаржника надійшов лист від державної виконавчої служби з постановою про повернення виконавчого документа та виконавчий лист.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.