ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 580/1528/23
провадження № 61-2743св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., від23 січня 2024 року.
Короткий зміст скарги
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що на примусовому виконанні у Центральному відділі ДВС Черкаського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2348, виданого 21 липня 2021 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрінбанк" заборгованості за кредитним договором.
3. Вказувала, що у межах вказаного виконавчого провадження постановою Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 08 лютого 2012 року накладено арешт на все належне їй майно та оголошено заборону на його відчуження. 13 листопада 2012 року виконавче провадження № НОМЕР_1 завершене на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV за заявою стягувача про повернення виконавчого документа. Звернення стягувача із заявою про повернення йому виконавчого листа № 2-2348/11 зумовлене врегулюванням банком та боржниками питання щодо погашення заборгованості у позасудовому порядку. Станом на дату звернення з цією скаргою стягувач повторно не пред`явив виконавчий лист № 2-2348/11 від 21 липня 2011 року до виконання. Відсутні й інші виконавчі провадження щодо стягненню з неї коштів: № НОМЕР_2 - закінчене повним фактичним виконанням; № НОМЕР_3 - завершене 30 серпня 2018 року у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу; № НОМЕР_4 - закінчене повним фактичним виконанням.
4. Враховуючи зазначені обставини, 12 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з клопотанням про зняття арешту з належного їй майна, накладеного постановою від 08 лютого 2012 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Листом від 18 січня 2023 року Центральний відділ ДВС у місті Черкаси відмовив у знятті арешту з майна за відсутністю правових підстав, крім того вказав на відсутність відомостей про стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження № НОМЕР_1. З відмовою у знятті арешту з належного їй майна заявниця не погоджується, вважає, що стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при завершенні виконавчого провадження було виділено у окремі виконавчі провадження № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2. Згідно з відомостями АСВП виконавче провадження № НОМЕР_3 постановою виконавця від 30 серпня 2018 року завершене на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна), а виконавче провадження № НОМЕР_2 постановою виконавця від 27 лютого 2017 року завершене на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне повне виконання рішення).
5. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вважала, що арешт, накладений у 2012 році на належне їй майно у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке завершене 12 років тому, порушує її права та законні інтереси як власника майна.
6. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила зобов`язати Другий відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього належного їй майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 лютого 2012 року ВП № НОМЕР_1.
Основний зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції
7. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 листопада
2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Другий відділ ДВС
у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього належного ОСОБА_1 майна, який накладений постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Головного управління юстиції у Черкаській області Чепурної М. В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 лютого 2012 року ВП № НОМЕР_1.
8. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щоповернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час повернення виконавчого документу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника. Водночас, спір у цій справі виник не у зв`язку з оскарженням бездіяльності у вигляді незняття арешту державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на стадії його завершення під час повернення виконавчого документу стягувачу у 2012 році, а у зв`язку з тим, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 квітня 2022 року про зняття арешту Центральним відділом ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відмовлено у зняті арешту з майна боржника.
9. Суд першої інстанції вказав, що станом на дату звернення до суду із скаргою виконавчий лист № 2-2348/11 від 21 липня 2011 року повторно стягувачем не пред`являвся до виконання. Наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності відкритого виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. За таких обставин, необхідно зняти арешт з усього належного ОСОБА_1 майна, накладений постановою Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Головного управління юстиції у Черкаській області від 08 лютого 2012 року (ВП № НОМЕР_1).
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Черкаського апеляційного суду від23 січня 2024 року апеляційну скаргу Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2023 рокускасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щопід час вирішення справи суд першої інстанції не врахував, що постановою державного виконавця на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV лише повернуто виконавчий документ, тобто виконавче провадження не може вважатися закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону, у вигляді зняття арешту. Зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.
12. Згідно з висновками апеляційного суду, ОСОБА_1 тривалий час не виконує рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2011 року по справі № 2-2348/11 про стягнення заборгованості. Право ОСОБА_1 на розпорядження належним їй майном може бути поновлено, зокрема, шляхом добровільного виконання рішення суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 21 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановуЧеркаського апеляційного суду від23 січня 2024 року та залишити в силі ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2023 року.
14. Підставою касаційного оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від23 січня 2024 рокузаявниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права і Закону України "Про виконавче провадження" та посилається на неврахування судом висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
15. У касаційній скарзі заявницявказує, що виконавче провадження № 282001287 завершене постановою від 13 листопада 2012 року поверненням виконавчого документу стягувачу за його заявою на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV. Протягом 11 років з дати повернення виконавчого листа № 2/2348 стягувач не пред`явив його до виконання. Апеляційним судом не враховано строк, протягом якого стягувач може повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Встановлення Законом України "Про виконавче провадження" строків повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання має на меті забезпечити юридичну визначеність статусу сторін виконавчого провадження, а також майна боржника, запобігти зловживанням сторонами своїми правами.
16. Заявниця стверджує, що майно боржника, якщо стягувач не вчиняє дій з пред`явлення виконавчого документу до виконання, не може перебувати під арештом безстроково, адже протягом цього часу статус майна залишається невизначеним - таке майно не може бути реалізоване для задоволення вимог стягувача, разом з тим і власник не може вільно розпоряджатися ним.
17. Також заявниця вказує, що при вирішенні спору апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин приписи пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, якими передбачено наслідки повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою, а саме, що повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
18. Згідно з доводами касаційної скарги, апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин статті 317, 319, 321, 391 ЦК України, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 580/1528/23.
20. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу
призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. На примусовому виконанні у Центральному відділі ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-2348 від 21 липня 2011 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрінбанк" боргу у розмірі 1 876 066, 55 грн та 1 519, 56 євро.
22. В рамках вказаного виконавчого провадження головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Головного управління юстиції у Черкаській області Чепурною М. В. постановою від 08 лютого 2012 року накладено арешт на майно боржника - ОСОБА_1 .
23. 13 листопада 2012 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Головного управління юстиції у Черкаській області Чепурною М. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (за письмовою заявою стягувача).
24. Під час закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 постанова про стягнення виконавчого збору від 08 лютого 2012 року була виділена в окреме виконавче провадження № НОМЕР_3, яке відкрите 13 листопада 2012 року. Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження вказане виконавче провадження 23 лютого 2016 року передане на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, а в подальшому постановою зазначеного відділу від 30 серпня 2018 року завершене на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення).Виконавче провадження на підставі постанови від 13 листопада 2012 року ВП № НОМЕР_1 повторно не відкривалося.