1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 357/11125/22

провадження № 61-3114св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Гутарін Ярослав Миколайович, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Орєхова О. І. від 24 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О., від 24 січня 2024 року.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання безпідставною відмови у взятті на квартирний облік, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому на сім`ю, що складалася з шістьох осіб, 11 березня 2021 року за рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 23 лютого 2021 року № 132 "Про деякі питання щодо квартирного обліку" видано ордер № 001723 на чотирикімнатну квартиру

АДРЕСА_2. 3 . Згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 16 червня 2021 року, виданим комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Служба приватизації державного житлового фонду", вказана квартира належить на праві особистої власності громадянину ОСОБА_2 (батькові заявника).

4. Заявою від 18 травня 2021 року він письмово відмовився від своєї частки у приватизації квартири АДРЕСА_2 на користь свого батька ОСОБА_2 . Частка житлової площі, на яку він мав право у цій квартирі, складає 11, 716 кв. м.

5. Позивач вказував, що рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 693 від 12 жовтня 2021 року йому було відмовлено у взятті на квартирний облік, у зв`язку з вчиненням дій по штучному погіршенню житлових умов шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового приміщення, шляхом подання ним заяви

від 18 травня 2021 року щодо відмови від своєї частки у приватизації квартири АДРЕСА_2 на користь свого батька

ОСОБА_2 .

6. ОСОБА_1 вважав безпідставною і незаконною відмову виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області у взятті його на квартирний облік, оскільки без доведення штучного характеру погіршення житлових умов відсутні підстави для відмови у взятті на квартирний облік, що визначено частиною першою статті 35 Житлового кодексу України.

7. З урахуванням викладеного, позивач просив позов задовольнити, визнати безпідставною і незаконною відмову виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області у взятті його на квартирний облік, скасувати рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 693 від 12 жовтня 2021 року у частині відмови у взятті його на квартирний облік та зобов`язати виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області взяти його на квартирний облік.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 24 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача у частині визнання безпідставною і незаконною відмови виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області у взятті його на квартирний облік є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки неприйняття участі у приватизації не позбавляє позивача права користуватися квартирою. Письмова відмова від своєї частки у приватизації квартири АДРЕСА_2 на користь свого батька ОСОБА_2 свідчить про те, що позивач штучно погіршив житлові умови. Оскільки судом не встановлено незаконності відмови відповідача у взятті на квартирний облік позивача, не підлягають задоволенню й похідні вимоги.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2023 року залишено без змін.

11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач, відмовившись від участі у приватизації квартири, в якій зареєстроване його місце проживання, фактично відмовився від безоплатного отримання у власність частини житла, погіршивши таким чином свої житлові умови. Приймаючи рішення щодо відмови у взятті на квартирний облік позивача, відповідач обґрунтовано послався на статтю 35 ЖК України, з огляду на те, що письмова відмова позивача від своєї частки у приватизації квартири свідчить про те, що останній штучно погіршив свої житлові умови.

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. 04 березня 2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат

Гутарін Я. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 24 січня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

13. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема приписів статей 34, 48 ЖК України у системному взаємозв`язку з нормами пунктів 13, 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що квартира, в якій позивач зареєстрований та проживає, належить на праві власності його батькові, у квартирі зареєстровані та проживають шість осіб різної статті, а тому він в силу підпункту 7 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання жилих приміщень має право на постановку на квартирний облік незалежно від розміру жилої площі, яка припадає на нього для проживання. При вирішенні спору судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 48 ЖК України, яка регламентує, що жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.

15. Відповідач звертає увагу на те, що право користування житловою площею у розмірі 11, 716 кв. м (що перевищує норму 7 кв. м, визначену виконавчим комітетом Київської обласної ради для Київської області)не позбавляє його права бути взятим на квартирний облік, як особи, яка потребує поліпшення житлових умов, оскільки вказана частка є меншою за норму, встановлену статтею 47 ЖК України - 13, 65 кв. м.

16. Заявник стверджує, що суди не дослідили та не надали належної оцінки тій обставини, що він має статус учасника бойових дій, погіршення його стану здоров`я та встановлення ІІІ групи інвалідності, що беззаперечно дає підстави для постановки його на квартирний облік, як особи, що потребує поліпшення житлових умов.

17. Згідно з доводами касаційної скарги за відсутності доказів на підтвердження штучного характеру погіршення житлових умов відсутні підстави для відмови у взятті на квартирний облік, визначені частиною першою статті 35 ЖК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 357/11125/22.

19. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

20. У поданому відзиві на касаційну скаргу виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області вказує, що суди попередній інстанцій дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог, належним чином дослідивши обставини справи. Позивач не заперечує того факту, що він особисто подав заяву, у якій висловив відмову від своєї частки у приватизації квартири з чотирьох кімнат, житловою площею

70, 3 кв. м, на користь свого батька. Частка жилої площі у цій квартирі, яка належить батьку позивачу складає 11, 716 кв. м. Позивач та члени його сім`ї були забезпечені житловою площею відповідно до норм чинного законодавства. Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області вважає, що прийняв цілком законне та обґрунтоване рішення щодо відмови у взятті позивача на квартирний облік.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. До Білоцерківської міської ради з клопотанням від 19 січня 2021 року № 150 щодо надання квартири для постійного користування звернувся квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква Міністерства оборони України. Додатками до клопотання були: витяг з списку надання житлової площі; копія списку надання постійного житла; копія протоколу засідання комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

22. У клопотанні містилося прохання видати ордер для постійного проживання на квартиру чотирикімнатну, житловою площею 70, 3 кв. м, сімʼї майора запасу ОСОБА_2 на склад сімʼї 6 (шість) осіб: він, дружина, син, син, дочка, дочка.

23. На підставі вищезазначеного клопотання щодо надання квартири для постійного користування виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради 23 лютого 2021 року № 132 прийнято рішення про видачу ордеру ОСОБА_1 на заселення квартири АДРЕСА_2 з чотирьох кімнат, житловою площею 70,3 кв. м, на сімʼю з 6 (шести) осіб.

24. 11 березня 2021 року ОСОБА_2 отримав ордер № 001723 на чотирикімнатну квартиру, житловою площею 70,3 кв. м, за адресою:

квартира

АДРЕСА_2. 25 . ОСОБА_1 зареєстрував місце проживання у вказаній квартирі

15 березня 2021 року.

26. Заявою від 18 травня 2021 року позивач письмово відмовився від участі у приватизації квартири АДРЕСА_2 на користь свого батька ОСОБА_2 .

27. Згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 16 червня 2021 року, виданим комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Служба приватизації державного житлового фонду", ОСОБА_2 (батько позивача) набув у власність квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 98,80 кв. м, шляхом приватизації згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

28. Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 693 від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у взятті на квартирний облік, у зв`язку із вчиненням дій по штучному погіршенню житлових умов шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового приміщення, яким є подання ним заяви від 18 травня 2021 року щодо відмови від своєї частки у приватизації квартири АДРЕСА_2 на користь свого батька ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

30. Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

31. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

32. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

33. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

34. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

35. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).


................
Перейти до повного тексту