ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 125/368/21
провадження № 61-17258св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2,
відповідачі: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бєла Оксана Миколаївна, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни, Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2023 року у складі судді Хитрука В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством Комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") на належний ОСОБА_3 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке прийняте приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. 12 вересня 2016 року, та скасувати запис про державну реєстрацію права власності за АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на належний ОСОБА_3 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вчинений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. 12 вересня 2016 року, індексний номер 31331332.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, посилалася на те, що 22 серпня 2007 року між ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, і Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (далі - ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК") був укладений кредитний договір № VIСWGК00001582.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ОСОБА_3 і ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" був укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку був переданий житловий будинок АДРЕСА_1 .
12 вересня 2016 року приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бєла О. М. без відома ОСОБА_3 прийняла рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ КБ "Приватбанк".
На думку позивачки, таке рішення державного реєстратора є протиправним, незаконним і підлягає скасуванню, оскільки житловий будинок, який є предметом іпотеки, використовується як місце постійного проживання іпотекодавця та його родини, а тому зазначене домоволодіння підпадає під дію Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", що був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1304-VII), який встановлює заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, що є предметом іпотеки. Також зазначила, що спірний будинок був придбаний під час перебування її в шлюбі з ОСОБА_3 та частково за кредитні кошти. Вказувала на те, що на час переходу права власності не було оцінки предмета іпотеки, а також банк не надіслав ОСОБА_3 вимоги про усунення порушень умов договору.
У зв`язку з цим просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Барський районний суд Вінницької області рішенням від 16 серпня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію права власності за АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на належний ОСОБА_3 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке прийняте приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. 12 вересня 2016 року. Скасував запис про державну реєстрацію права власності за АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на належний ОСОБА_3 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вчинений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. 12 вересня 2016 року, індексний номер: 31331332. В задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої О. М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, оскільки реєстрація права власності на житловий будинок є позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону № 1304-VII, а тому на предмет іпотеки не могло бути звернено стягнення без згоди власника. Також суд виходив з того, що банк не надав усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, зокрема письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень. Відмовляючи в частині позовних вимог до приватного нотаріуса суд першої інстанції виходив з того, що він не є належним відповідачем.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Вінницький апеляційний суд постановою від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПРИВАТБАНК" залишив без задоволення. Рішення Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2023 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У листопаді 2023 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2023 року в задоволеній частині вимог позову та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити; в іншій частині рішення суду не оскаржено.
Підставою відкриття касаційного оскарження судового рішення вказувала те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 та постановах Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 161/14101/15, від 23 січня 2018 року у справі № 760/16916/14.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові, оскільки в спірних правовідносинах таким способом є віндикаційний позов про витребування спірного майна від AT КБ "ПриватБанк". Також скарга містить доводи про те що суди не дослідили доказів, які підтверджують отримання ОСОБА_3 вимоги про усунення порушень.
У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зубань О. О. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити в її задоволенні, оскільки оскаржувані судові рішення є законними й обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
19 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 22 серпня 2007 року між ОСОБА_3 і ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" був укладений кредитний договір № VIСWGК00001582, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 30 000,00 дол. США, що станом на 22 серпня 2007 року було еквівалентно 165 000,00 грн.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_3 і ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" був укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку був переданий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто житловий будинок придбавався лише частково за кошти отримані в кредит у банку. Крім кредитних коштів у сумі 165 000,00 грн, що було еквівалентно 30 000,00 дол. США, ОСОБА_3 сплатив особисті кошти в сумі 28 142,00 грн.
12 вересня 2016 року приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бєла О. М. звернула стягнення на вказане майно в позасудовому порядку шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за АТ КБ "Приватбанк" на житловий будинок на підставі договору іпотеки від 22 серпня 2007 року.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04 серпня 2017 року серії НОМЕР_1, виданим Барським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Згідно зі спадковою справою № 235/2017 єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його неповнолітній син ОСОБА_2, 2008 року народження, який прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 квітня 2018 року за реєстром № 475.
У ОСОБА_1 та у її покійного чоловіка ОСОБА_3 не було у власності іншого, окрім іпотечного, нерухомого житлового майна, і житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, має загальну площу 92,83 кв. м, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 липня 2018 року № 129630060 та від 03 березня 2021 року № 246849394.
25 лютого 2021 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали Барського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2020 року про відкриття провадження у справі № 125/428/20 за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про виселення, та копію позовної заяви АТ КБ "ПРИВАТБАНК", до якої були додані додатки, зокрема Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких позивачка вперше дізналася про рішення нотаріуса щодо звернення стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на житловий будинок за АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.