ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 521/16749/21
провадження № 61-11733св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3 ,
відповідач - Одеська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила, встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, з якою вона на момент смерті була знайома та мешкала у квартирі померлої більше десяти років. Вони з самого початку були доволі близькими подругами, у них були спільні інтереси та побут. ОСОБА_4 була самотньою, не мала ні родини, ні дітей, ні інших родичів, які могли б їй допомогти.
ОСОБА_4 останні п`ять років дуже хворіла, тому запропонувала позивачці проживати разом у належній їй квартирі та надавати їй допомогу. Весь час спільного проживання позивачка купувала ліки і продукти для ОСОБА_4 та займалась ремонтними роботами в квартирі, надавала кошти на сплату комунальних платежів, вона повністю матеріально утримувала ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 позивачка здійснила її поховання.
24 січня 2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, однак їй було запропоновано для оформлення спадщини надати низку документів, у тому числі тих, що підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Метою подання позовної заяви є встановлення факту проживання однією сім`єю між нею та ОСОБА_4 для прийняття спадщини після померлої у зв`язку з неможливістю іншим шляхом, окрім судового, встановити цей факт. У зв`язку з цим позивачка просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 03 листопада 2022 року позовну заяву задовольнив. Встановив факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановив факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є спадкоємцем четвертої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивачка довела факт її спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю, ведення спільного господарства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Одеський апеляційний суд постановою від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу Одеської міської ради (далі - ОМР) задовольнив. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2022 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОМР про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження факту її проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю, ведення з нею спільного господарства та спільного бюджету.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного оскарження судового рішення вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2022 року у справі № 761/4449/19, від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц.
Касаційна скарга мотивована безпідставністю висновків апеляційного суду про недоведеність вимог позову.
У листопаді 2023 року ОМР подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав їм належну правову оцінку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 листопада 2023 року суддею-доповідачем визначено ОСОБА_5
03 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 19 серпня 2010 року ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що свідчить актовий запис про смерть № 9549, здійснений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в книзі реєстрації смертей 17 вересня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 16 вересня 2017 року № 3036, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 49 років, причина смерті - гострий міліарний туберкульоз легенів.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.
24 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової І. А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Листом від 24 січня 2018 року № 15/01-16 приватний нотаріус Пучкова І. А. повідомила ОСОБА_3 про те, що факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, а тому для встановлення цього факту їй необхідно звернутись до суду.
24 січня 2018 року приватний нотаріус зареєстрував спадкову справу № 1/2018 (№ у спадковому реєстрі 61902447) після смерті ОСОБА_4
02 березня 2018 року до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_6, яка є племінницею померлої.
Листом від 24 квітня 2018 року № 110/02-14 приватний нотаріус Пучкова І. А. повідомила ОСОБА_6, що її заява про прийняття спадщини прийнята та долучена до спадкової справи № 1/2018, а також про необхідність надання документів, що підтверджують її родинні відносини з померлою ОСОБА_4
10 жовтня 2018 року до приватного нотаріуса Пучкової І. А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся її чоловік ОСОБА_7 .
Листом від 29 жовтня 2018 року № 332/01-16 приватний нотаріус Пучкова І. А. повідомила ОСОБА_7 про не можливість долучення вказаної заяви до спадкової справи № 1/2018 у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 30 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, у справі № 521/4005/19 задоволено позов ОМР про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності. Визнано спадщину після смерті ОСОБА_4, що складається з однокімнатної квартири загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 17,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 відумерлою. Визнано за територіальною громадою міста Одеси в особі ОМР право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.