ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 522/22155/18
провадження № 61-3130св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бурлаченко Ігор Володимирович, Комунальне підприємство "Агенція державної реєстрації" Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Бурлаченка І. В. (далі - державний реєстратор), Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі - КП "Агенція державної реєстрації"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" (далі - ТОВ "ФК Алькор Інвест"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію, повернення сторін в попереднє становище.
Позов мотивовано тим, що 1 грудня 2005 року ОСОБА_1 та Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" (далі - АППБ "Аваль"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), уклали договір про іпотечний кредит № 014/0027/74/41679 та договір іпотеки, згідно з яким предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .
13 грудня 2018 року позивачу повідомили, що власником квартири
АДРЕСА_1 є ТОВ "ФК "Алькор Інвест". З цього моменту позивачу стало відомо про наявність заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2015 року у справі № 522/11234/15, яким звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 35 938,94 доларів США, та про рішення державного реєстатора про реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Алькор Інвест".
Позивач не погодилася з діями державного реєстратора. Зазначила, що спірні правовідносини рврегульовані Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тому державний реєстратор не міг вчиняти дії щодо звернення стягнення на майно та його відчуження.
На думку позивача, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, договори про відступлення прав за договором про іпотечний кредит та договором іпотеки не є підставою для реєстрації права власності, а наявність зареєстрованого обтяження на квартиру є перешкодою у здійсненні державної реєстрації права власності та порушенням вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"; відсутність оцінки майна, пропуск позовної давності є підставою для відмови у державній реєстрації права власності.
Позивач вважала, що ТОВ "ФК "Алькор Інвест" задовольнило забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у грудні 2018 року, тобто з пропуском позовної давності.
Позивач просила скасувати рішення державного реєстратора КП "Агенція державної реєстрації" Бурлаченка І. В. про державну реєстрацію; скасувати запис щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Алькор Інвест" права власності на квартиру
АДРЕСА_2 ; повернути сторони в попереднє становище, поновивши за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 5 червня 2019 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору іпотеки була чинною редакція статті 36 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року, відповідно до якої сторони договору іпотеки можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в договорііпотеки, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вказаного Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що іпотечне застереження, викладене в зазначено в пунктах 4.4, 4.5 договору іпотеки, є достатньою правовою підставою для реєстрації права власності на іпотечне майно за кредитором.
Місцевий суд вважав безпідставними посилання позивача на відсутність оцінки нерухомого майна, оскільки сама по собі відсутність оцінки нерухомого майна не може бути безумовною підставою для скасування рішення про державну реєстрацію прав без доведення, які саме права позивача порушує відсутність оцінки.
Суд першої інстанції відхилив посилання позивача на Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" з огляду на те, що спірна квартира не використовувалася позивачем як місце постійного проживання, оскільки у матеріалах справи наявна інформаційна довідка, відповідно до якої позивач є власником іншого нерухомого майна.
Місцевий суд вважав безпідставними доводи позивача про те, що зазначені об`єкти нерухомого майна знаходяться на тимчасово окупованій території України, оскільки на момент переходу права власності на спірне майно діяла редакція зазначеного Закону, яка не розмежовувала місцезнаходження майна.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Скасовано рішення державного реєстратора КП "Агенція державної реєстрації" Бурлаченка І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 5 грудня 2018 року щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Алькор Інвест" права власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 .
Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Алькор Інвест" права власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 і.
В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині повернення сторін в попереднє становищез поновленням права власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що іпотекодержатель ухилився від виконання свого обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку", та не здійснив оцінку майна за погодженням з іпотекодавцем, тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Алькор Інвест" проведена всупереч норм чинного законодавства.
Апеляційний суд зазначив, що квартира АДРЕСА_1 використовується позивачем як місце постійного проживання її сім`ї, тому на неї не може бути примусово звернено стягнення на підставі Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", у тому числі шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем як забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті.
Апеляційний суд зазначив, що 3 грудня 2018 року за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна позивача, а саме іпотечної квартири, державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційні дії, поки таке обтяження не буде знято.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що іпотекодержателем порушена процедура звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ "ФК "Алькор Інвест" та відновлення запису про право власності на вказане майно за позивачем. Після встановлення факту незаконності рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, яка була предметом договору іпотеки, підлягає відновленню статус позивача як її власника.
Апеляційний суд вказав, що державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, чи не був. Проте помилкове зазначення співвідповідачем у справі державного реєстратора не призвело до неправильного вирішення спору по суті, адже ТОВ "ФК "Алькор Інвест" є співвідповідачем. Тому спосіб захисту, обраний позивачем, відповідає вимогам закону та є ефективним.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо спливу позовної давності, оскільки пункт 31 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 7 лютого 2014 року не містить застережень щодо застосування позовної давності в позасудовому порядку вирішення спору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині повернення сторін в попереднє становище, апеляційний суд виходив з того, що право власності ОСОБА_2
на квартиру АДРЕСА_1 підтверджено нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу зазначеної квартири та позивач вимогу до ОСОБА_2 про витребування майна не заявляла.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У квітні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Завальнюк Д. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права і залишити у цій частині в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції необгрунтовано задоволено вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та скасування запису щодо державної реєстрації права власності, оскільки позивачем обраний неефективний спосіб захисту. На думку заявника, природа правовідносин, які виникли у справі, дає підстави вважати, що спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає вимогам закону і є одночасно ефективним, передбачає звернення з віндикаційним позовом, а не з позовом визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У касаційній скарзі вказано на необгрунтованість висновку апеляційного суду про те, що, враховуючи положення частини першої статті 36 Закону України "Про іпотеку", ТОВ "ФК "Алькор Інвест" було позбавлене можливості застосувати позасудове врегулювання спору на підставі договору іпотеки, оскільки на момент набуття останнім права власності на іпотечну квартиру, вже було ухвалено рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким було задоволено позов первісного кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки та на виконання вказаного рішення відкрито виконавче провадження.
Заявник зазначає, що наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення іпотечного договору, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
У касаційній скарзі вказано, що апеляційний суд помилково задовольнив позовні вимоги в частині скасування запису про державну реєстрацію, оскільки на час ухвалення оскаржуваної постанови законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав.
Заявник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20), від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16 (провадження № 14-93цс20), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14 (провадження № 14-256цс8), від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18), від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15 (провадження № 14-38цс18), у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року
у справі № 753/905/18 (провадження № 61-12528св19), від 24 травня 2021 року
у справі № 161/5405/19 (провадження № 61-5542св20), від 23 червня 2020 року
у справі № 906/516/19, від 23 червня 2020 року у справі № 905/633/19, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 3 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 4 листопада 2020 року
у справі № 910/7646/19.
Позиція інших учасників справи
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якій зазначила про безпідставність її доводів та правильність висновків суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першоїінстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року адвокат Завальнюк Д. Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2, вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20),
від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20),
від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20),
від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16 (провадження № 14-93цс20),
від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14 (провадження № 14-256цс8),
від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18),
від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15 (провадження № 14-38цс18),
у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 753/905/18 (провадження № 61-12528св19), від 24 травня 2021 року у справі № 161/5405/19 (провадження № 61-5542св20), від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19,
від 23 червня 2020 року у справі № 905/633/19, від 23 червня 2020 року
у справі № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 3 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 4 листопада 2020 року
у справі № 910/7646/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 грудня 2005 року ОСОБА_1
та АППБ "Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", уклали договір про іпотечний кредит № 014/0027/74/41679, відповідно до умов якого
ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 36 000 доларів США на придбання квартири АДРЕСА_1 . Виконання договору забезпечено іпотекою за договором іпотеки від 5 грудня 2005 року.
20 вересня 2018 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічне акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" (далі - ПАТ "ОКСІ БАНК") уклали договір про відступлення права вимоги, за яким ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив за плату новому кредитору належні йому права вимоги за договором про іпотечний