1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-537/11

провадження № 61-18463св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_1, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року в складі судді Ілюшик І. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Барильської А. П., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

У серпні 2023 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, у якому зареєстровані малолітні діти.

Подання мотивовано тим, що на виконанні відділу примусового виконання рішень перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 відносно боржника ОСОБА_1, до складу якого входять чотири виконавчі провадження про стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_2 та судового збору в дохід держави.

Загальна сума боргу за зведеним виконавчим провадженням станом на теперішній час складає 1 503 674,85 грн.

У ході проведення виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстроване нерухоме майно, а саме: частини будинковолодіння на АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою зареєстрована родина з неповнолітньою дитиною, які не є членами сім`ї ОСОБА_1 .

Стягувач ОСОБА_2 просив розпочати примусову реалізацію частки будинковолодіння, що належить ОСОБА_1, без дозволу органу опіки та піклування.

04 липня 2023 року державний виконавець звернувся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, як органу опіки та піклування, з проханням розглянути питання про примусову реалізацію житла, право користування яким має малолітня дитина, та прийняти відповідне рішення про надання дозволу на його примусову реалізацію. Листом від 27 липня 2023 року служба фактично відмовила в наданні такого дозволу.

На підставі викладеного просив звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, а саме: на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1, у якому зареєстрована малолітня дитина.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, подання задоволено.

Звернено стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, а саме: частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , у якому зареєстровані малолітні.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що боржник тривалий час не виконує рішення суду.

Факт реєстрації в спірному будинку місця проживання малолітньої дитини, з якою боржник не має родинних відносин, виключає можливість звернення стягнення на належну йому частину цього будинку.

У зв`язку з цим, врахувавши обставини цієї справи, поведінку боржника, відсутність доказів щодо звуження прав дитини при зверненні стягнення лише на частину будинку, суди вважали за можливе задовольнити подання.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У грудні 2023 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 рокуй ухвалити нове рішення про відмову в поданні.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, не врахували, що звернення стягнення на належне йому нерухоме майно порушує права та законні інтереси як неповнолітніх дітей, що зареєстровані та постійно проживають в будинку, так і співвласника цього майна. Реалізація нерухомого майна, право користування яким мають діти, забороняється без надання згоди на це органу опіки та піклування.

Також у грудні 2023 року ОСОБА_3 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 рокуй ухвалити нове рішення про відмову в поданні.

На обґрунтування своїх вимог, зокрема, зазначає, що вона є співвласником будинковолодіння на АДРЕСА_1 . Вказане майно перебуває у її та ОСОБА_1 спільній частковій власності, частки в натурі жодному з них не виділялися. Внаслідок задоволення подання державного виконавця порушено її права власника.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкриті касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 лютого 2024 року справа № 2-537/11 надійшла до Верховного Суду.

Заявник та стягувач надіслали відзиви на касаційні скарги, у яких просять залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

На виконанні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 відносно боржника ОСОБА_1, до складу якого входять чотири виконавчі провадження:

виконавче провадження № НОМЕР_2, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-537/11, виданого 29 травня 2015 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в сумі 1 780 919,30 грн.

виконавче провадження № НОМЕР_3, відкрите на підставі виконавчого листа № 174/682/16-ц, виданого 25 квітня 2017 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 914 314,00 грн.

виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа № 174/138/20, виданого 20 серпня 2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 292 511,39 грн.

виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа № 174/138/20, виданого 20 серпня 2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судового збору в сумі 249,70 грн.

В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем винесено рід постанов, зокрема: про розшук майна боржника від 04 травня 2017 року, про арешт майна боржника від 15 травня 2017 року, про арешт коштів боржника на рахунках від 20 червня 2017 року, про арешт коштів боржника від 22 червня 2017 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику ОСОБА_1 належить на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1 . Власником іншої частини цього будинковолодіння є ОСОБА_3 . Зазначене майно належить їм на праві спільної часткової власності на підставі рішення суду від 11 липня 2012 року про поділ майна подружжя.

За цієї адресою на час розгляду подання зареєстрована одна малолітня дитина ОСОБА_4, 03 жовтня 2014 року, та інші особи, зокрема боржник ОСОБА_1 .

У липні 2023 року начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулась до Служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради з листом щодо надання попереднього дозволу на реалізацію нерухомого майна.

Листом від 27 липня 2023 року Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради повідомила, що станом на 27 липня 2023 року батьки або особи, які їх замінюють, малолітньої дитини, зареєстрованої в будинку АДРЕСА_1, до служби у справах дітей не звертались з приводу вчинення будь-яких правочинів, тому немає можливості винести на розгляд органу опіки та піклування відповідне подання про надання такого дозволу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.


................
Перейти до повного тексту