ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 459/2984/22
провадження № 61-1727св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення через систематичні порушення правил співжиття.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 02 листопада 1982 року виконавчим комітетом Червоноградської міської ради народних депутатів Львівської області її чоловікові ОСОБА_3 видано ордер № 28435 про право на зайняття житлового приміщення, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 16,74 кв. м.
Позивачка проживала у вказаній квартирі як член сім`ї наймача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер.
Вищевказана квартира до цього часу не приватизована.
Разом із позивачкою у цій квартирі зареєстрований та проживає ії син - ОСОБА_2 .
Також у квартирі фактично проживають дружина відповідача - ОСОБА_4 та їх донька - ОСОБА_5, незважаючи на те, що вони обоє зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2, яка на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20 липня 2018 року.
Позивачка вказує, що в спірній однокімнатній квартирі АДРЕСА_3, житловою площею 16,74 кв.м, фактично проживає чотири особи, при тому, що норма жилої площі на одну особу встановлено у розмірі 13,65 кв.м.
Зазначає, що з моменту смерті її чоловіка, відповідач вживає заходи, спрямовані на унеможливлення її проживання з ним в одній квартирі, створює нестерпні умови проживання, що призводить до погіршення стану її здоров`я.
ОСОБА_2 постійно розпочинає безпричинні сварки, ображає її нецензурними словами, погрожує фізичною розправою, шарпає її, обмежує у користуванні речами домашнього вжитку, чим вчиняє відносно неї психологічне та фізичне насильство, що негативно відображається на її здоров`ї.
За результатами її неодноразових звернень відносно відповідача були прийняті термінові заборонні приписи, складалися протоколи про адміністративні правопорушення, а постановами судуОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП.
Однак, не зважаючи на це, відповідач своєї поведінки не змінив та продовжує вчиняти протиправні дії.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення на підставі частини першої статті 116 Житлового кодексу України через систематичні порушення правил співжиття, які роблять неможливе проживання з ним в одній квартирі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25 квітня 2023 року позов задоволено.
Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 через систематичні порушення правил співжиття, які роблять неможливе проживання з ним в одній квартирі, без надання іншого житлового приміщення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що неодноразове притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, численні звернення позивачки до поліції щодо вчинення відповідачем відносно неї психологічного та фізичного насильства, заява про вчинення відповідачем відносно неї кримінального правопорушення передбаченого статтею 126-1 КК України, винесення відносно відповідача термінових заборонних приписів та покази свідків свідчать про систематичне порушення правил співжиття відповідачем.
Суд зауважив, що систематичність визначається виходячи з кількісного показника порушення правил співжиття протягом тривалого проміжку часу, при цьому суттєвим є факт повторного вчинення одного й того самого правопорушення, що свідчить про те, що застосовані заходи впливу є безрезультатними.
При ухваленні рішення суд також врахував, що позивачка є особою похилого віку, іншого житла у неї немає, вона неодноразово була потерпілою від домашнього насильства від дій відповідача. Матеріальної можливості орендувати інше житло позивачка не має, а продовження проживання з її сином може призвести до непоправних наслідків.
Разом із цим, суд першої інстанції встановив, що відповідач продовжує свою протиправну поведінку і під час розгляду справи.
Суд також урахував, що відповідач був власником іншого житла - квартири АДРЕСА_2, проте під час розгляду цієї справи відчужив його своїй неповнолітній доньці, у зв`язку із чим суд вважав, що такі дії відповідача були свідомо спрямовані на негативний результат розгляду даної справи.
При цьому зазначив, що спірна квартира не є єдиним житлом відповідача, оскільки він може проживати із своєю сім`єю у вищевказаній квартирі АДРЕСА_2 .
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 квітня 2023 року скасовано.
Ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставин систематичного порушення відповідачем правил співжиття, а також вжиття щодо нього заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів саме внаслідок систематичного порушення правил співжиття, не встановлено, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги
29 січня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року.
В касаційній скарзі заявниця просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом попередньої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
11 березня 2024 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов відзив, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
27 лютого 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю відповідача ОСОБА_2
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою, виданою відділом реєстрації Червоноградської міської ради Львівської області № 3924 від 24 жовтня 2022 року.
З копії ордеру № 28435 від 02 листопада 1982 року вбачається, що квартира, площею 16,74 кв.м, по АДРЕСА_3 надана відповідно до рішення Червоноградської міської ради народних депутатів № 359 від 21 жовтня 1982 року чоловікові позивачки (батьку відповідача) ОСОБА_3 . У даному ордері зазначено склад сім`ї: ОСОБА_1 (дружина).
Відповідач зареєстрований та проживає у вказаній квартирі від народження.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 20 квітня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, вбачається, що ОСОБА_3 (чоловік позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що протягом тривалого часу між сторонами мають місце конфлікти.
15 березня 2020 року відносно відповідача ОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 080577 відносно постраждалої особи ОСОБА_1 (позивачки).
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП за те, що 15 вересня 2020 року близько 11:20 год ОСОБА_2, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_4, вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_1, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив психологічний тиск.
Із довідок про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 від 15 вересня 2020 року, 17 вересня 2020 року та від 12 жовтня 2020 року, установлено, що за результатами таких звернень відносно ОСОБА_2 було складено протоколи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП та за статтею 183 КУпАП відповідно.
15 лютого 2022 року відносно відповідача ОСОБА_2 повторно було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 202771 відносно постраждалої особи ОСОБА_1 (позивачки) про заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (позивачкою).
З відповіді Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області № 1473 від 21 лютого 2022 року вбачається, що з приводу вчинення 15 лютого 2022 року домашнього насильства з ОСОБА_2 працівниками поліції проведено профілактичну бесіду.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 28 квітня 2022 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП за те, що 15 лютого 2022 року о 18:21 год ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, ображав свою матір нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, чим вчинив психологічне та фізичне насильство.
30 листопада 2022 року у Червоноградському РВП ГУ НП у Львівській області була зареєстрована заява ОСОБА_1 про вчинення домашнього насильства відповідачем відносно позивачки за таких обставин: відповідач 30 листопада 2022 року вчинив з позивачкою конфлікт, під час якого вдарив її по обличчю, що встановлено судом з талону-повідомлення єдиного обліку № 9219.
Із копії довідки, виданої КП "ЦМЛ ЧМР", вбачається, що 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 зверталася в приймальне відділення КП "ЦМЛ ЧМР" з діагнозом забій м`яких тканин обличчя.
Також з матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2023 року у Червоноградському РВП ГУ НП у Львівській області була зареєстрована заява ОСОБА_1 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, що встановлено судом із такої заяви та з талону-повідомлення єдиного обліку № 2317. Позивачка повідомляла, що відповідач ОСОБА_2 систематично вчиняє відносно неї домашнє насильство, агресивно ставиться до неї, що призводить до фізичних та психологічних страждань та розладів її здоров`я, у зв`язку із чим просила внести відповідні відомості до ЄРДР.
Із інформаційної довідки № 313124803 від 24 жовтня 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна установлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Під час розгляду цієї справи, квартира АДРЕСА_2 була відчужена ОСОБА_2 своїй доньці ОСОБА_5, на підтвердження чого суду надано договір дарування квартири від 14 квітня 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Франгуловою Л. О.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 9 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.