ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 750/10188/20
провадження № 61-17084св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Усова Юлія Олексіївна, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2023 року у складі судді Требух Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів та стягнення аліментів на його користь на утримання дитини.
В обґрунтування позову посилався на те, що 16 липня 2020 року Деснянським районним судом м. Чернігова у справі № 750/5662/20 видано судовий наказ, згідно з яким з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з 07 липня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Судовий наказ перебуває на виконанні у виконавчій службі, аліменти ним сплачуються.
На час звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про видачу судового наказу їх спільна донька дійсно проживала разом з відповідачкою.
Проте, з 29 вересня 2020 року дитина проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебуває на його утриманні.
Стверджує, що виключно він займається утриманням доньки, її навчанням, а відповідачка від виховання дитини самоусунулась, будь-які кошти на її утримання не надає, невідомо як розпоряджається законно присудженими дитині аліментами.
Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність підстав для подальшого стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 .
Вважає, що виникла необхідність захистити його порушене право шляхом припинення примусового стягнення з нього аліментів на користь матері та стягнення аліментів з ОСОБА_2 на його користь на утримання доньки.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши в подальшому позов, ОСОБА_1 просив суд:
- припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 07 липня 2020 року;
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час розгляду справи дитина проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Не погодившись із вказаним судовим рішення, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2023 року змінено з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що фактично з грудня 2021 року дитина проживає з батьком і зазначену обставину позивач вважає підставою для припинення стягнення з нього аліментів на користь відповідачки. Однак, дитина перебуває у батька безпідставно і незаконно з огляду на наявність постанови Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2022 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від від 17 травня 2023 року, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом із ним відмовлено (справа № 750/843/21).
Крім того, на даний час ОСОБА_2 подано позов про відібрання доньки від батька.
Тому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про припинення стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини та про стягнення аліментів з відповідачки на його користь, проте помилково встановив, що дитина проживає разом із матір`ю.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28 листопада 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Усової Ю. О. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
23 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Судовим наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2020 року (справа № 750/5662/20, провадження № 2-н/750/1271/20) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 липня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
31 липня 2020 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Василенко О. М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання судового наказу № 2-н/750/1271/20, виданого 28 липня 2020 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 липня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Довідкою про сплату аліментів, виданою Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Чернігові 04 лютого 2021 року № НОМЕР_2, підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно сплатив аліменти на користь ОСОБА_2 у період з 07 липня 2020 року по 04 лютого 2021 року. Станом на 04 лютого 2021 року має переплату на 44,69 грн. Зазначене також підтверджується копіями квитанцій № 0.0.1805531165.1 від 18 серпня 2020 року, № 0.0.1805627720.1 від 18 серпня 2020 року, № 0.0.1847683331.1 від 23 вересня 2020 року.
На підтвердження факту проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 з позивачем та її утримання, останнім надано:
- акт від 22 жовтня 2020 року, складений депутатом Ріпкинської селищної ради ОСОБА_5 в присутності жителів буд. АДРЕСА_2, ОСОБА_6 (кв. 16 ), ОСОБА_7 (кв. 7 ) та ОСОБА_1 про те, що він та його дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації з 29 вересня 2020 року. Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили сусіди - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- довідку КП "Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця № 1745" від 23 жовтня 2020 року, видану ОСОБА_1, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, про те, що разом з ним проживає його донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні;
- акт від 18 січня 2021 року, складений депутатом Ріпкинської селищної ради ОСОБА_8 в присутності жителів будинку АДРЕСА_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1, про те, що без реєстрації з 29 вересня 2020 року проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідку КП "Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця № 23" від 19 січня 2021 року про те, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з ним проживає його донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та знаходиться на його утриманні;
- акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, складений представниками Ріпкинської селищної ради, про те, що за вказаною вище адресою проживають: ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_3 ;
- копії квитанцій про сплату аліментів.
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 разом із ним (справа № 750/843/21).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_1, за місцем його фактичного проживання.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17 травня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з ним відмовлено.
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька та повернення її матері (справа № 750/1498/23).
У березні 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
На підставі розпорядження в.о. голови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2023 року цивільну справу № 750/1498/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про відібрання дитини передано на розгляд до Чернігівського районного суду Чернігівської області.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року та постановою Верховного Суду від 12 березня 2024 року, на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України закрито провадження в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про визначення місця проживання дитини. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги, заявлені у зустрічному позові у цій справі, співпадають з вимогами, вирішеними у справі № 750/843/21, тобто існує рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.