ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 629/6198/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
прокуратури - Валевич М. М.,
позивача - не з`явилися,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - Свіщова Р. В. (адвоката),
третьої особи - Свіщова Р. В. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 (колегія суддів: Здоровко Л. М. - головуючий, Бородіна Л. І., Лакіза В. В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 (суддя Пономаренко Т. О.) у справі
за позовом керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області
до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 2) ОСОБА_1,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - Фермерського господарства "Агроленд-2015",
про визнання незаконними наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення землі,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та рух справи
1.1. У листопаді 2021 року керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області (далі - Прокурор) звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області (далі - Лозівська міська рада) з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківської області) та фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якій просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2015 № 594-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 10.02.2016 № 850-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду;
- визнати недійсним укладений між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі від 23.03.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.04.2016 за № 14398671;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Лозівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га.
1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані порушенням інтересів держави шляхом прийняття ГУ Держгеокадастру у Харківській області незаконних наказів про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, а також укладення між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 договору оренди землі сільськогосподарського призначення.
1.3. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.06.2023 задоволено заяву Прокурора про передачу справи за встановленою юрисдикцією. Передано справу № 629/6198/21 за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Лозівської міської ради до ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення землі до територіальної громади в особі Лозівської міської ради до Господарського суду Харківської області.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі № 629/6198/21 частково задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Лозівської міської ради до ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення землі.
Визнано недійсним укладений між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі від 23.03.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.04.2016 за № 14398671.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Лозівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2015 № 594-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", від 10.02.2016 № 850-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду".
2.2. Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2015 № 594-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", від 10.02.2016 № 850-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", встановив відсутність доказів того, що ОСОБА_1 набула право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га в результаті аукціону або земельних торгів.
2.3. Місцевий господарський суд також установив, що на час звернення до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради на території Лозівського району Харківської області, ОСОБА_1 вже отримала 6 земельних ділянок для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: 6323983000:03:000:0225, 6323955700:03:000:0528, 6323955700:03:000:0529, 6323955700:03:000:0530, 63239.33000:03:000:0226, 6323983000:01:000:0306 загальною площею 62,3831 га.
2.4. За таких обставин господарський суд першої інстанції констатував факт порушення передбаченої Земельним кодексом України процедури отримання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267, а тому дійшов висновку про те, що оспорювані накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2015 № 594-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", від 10.02.2016 № 850-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" є незаконними, оскільки прийняті з порушенням вимог статей 116, 124 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про фермерське господарство".
2.5. Водночас місцевий господарський суд із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, зазначив, що у цій справі Прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області, і відповідачем за цими позовними вимогами визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Таким чином, у частині наведених позовних вимог позов фактично пред`явлений державою (в особі Прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області).
2.6. Зазначене, за висновком суду, не відповідає частині 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач і відповідач не можуть збігатися, а такий збіг унеможливлює наявність спору.
2.7. З урахуванням наведеного місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2015 № 594-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", від 10.02.2016 № 850-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", оскільки, як зазначив суд, Прокурор обрав неефективний спосіб захисту.
2.8. У зв`язку з незаконністю наведених наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області, договір оренди землі від 23.03.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.04.2016 за № 14398671, за висновком суду, є таким, що укладений із порушенням законодавства.
2.9. За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов висновку про визнання недійсним на підставі частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України договору оренди земельної ділянки від 23.03.2016, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 .
2.10. Крім того, як зазначив суд першої інстанції, правовими наслідками визнання правочину недійсним відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України Прокурор вважав подвійну реституцію, коли кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
2.11. Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення власнику спірної земельної ділянки, яка є предметом оренди, а тому зобов`язав ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Лозівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га, шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі.
2.12. Щодо клопотання ГУ Держгеокадастру у Харківській області про застосування строків позовної давності місцевий господарський суд зазначив про відсутність правових підстав у цьому випадку застосовувати строки позовної давності, оскільки лист від ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшов до Лозівської окружної прокуратури Харківської області у квітні 2019 року, і після цього, за висновком суду, Прокурор довідався про порушення інтересів держави. За таких обставин суд вважав, що обчислення строків позовної давності починається з 17.04.2019. При цьому суд зазначив, що Прокурор звернувся до суду із цим позовом 03.11.2021, тобто до спливу строку позовної давності.
2.13. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі № 629/6198/21 в частині задоволення позовної вимоги Прокурора про визнання недійсним укладеного між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 23.03.2016 з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.04.2016 за № 14398671, та ухвалено в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги.
Абзац 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 викладено в такій редакції: "Стягнути солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8- 9 пов.; код ЄДРПОУ 39792822) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп."
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі №629/6198/21 залишено без змін.
2.14. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що на час звернення до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради на території Лозівського району Харківської області, ОСОБА_1 вже отримала 6 земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
2.15. Оскільки до моменту відведення ГУ Держгеокадастру в Харківській області у користування ОСОБА_1 земельної ділянки, що є предметом спору в цій справі, у користуванні ОСОБА_1 вже перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, отримані на позаконкурсній основі, за висновком апеляційного господарського суду, додатково земельна ділянка могла бути отримана ОСОБА_1 виключно на конкурсних засадах через участь у торгах, оскільки право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз, а додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.
2.16. Оскільки ГУ Держгеокадстру у Харківській області не було дотримано обов`язкових умов при передачі ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції про те, що отримання у користування ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності за спрощеною процедурою без проведення земельних торгів здійснене з порушенням норм законодавства.
2.17. Водночас апеляційний господарський суд визнав помилковим посилання господарського суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, оскільки у справі № 922/1830/19 Прокурор звертався із позовом самостійно, а тому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фактично позов пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (ГУ Держгеокадстру у Харківській області). У цій справі № 629/6198/21, що розглядається, Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі власника спірної земельної ділянки - Лозівської міської ради, на користь якої також просить повернути спірну земельну ділянку. Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, позов у цій справі № 629/6198/21 спрямований на захист прав власника земельної ділянки.
2.18. При цьому апеляційний господарський суд з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, зазначив, що позовна вимога про визнання наказів незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призвело би до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Водночас така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів.
2.19. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 18.03.2015, № 594-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 10.02.2016 № 850-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" не можуть бути задоволені.
2.20. Крім того, апеляційний господарський суд констатував, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності передана в оренду ОСОБА_1 із порушенням вимог земельного законодавства, а саме поза процедурою земельних торгів. Враховуючи, що оспорюваний договір оренди землі від 23.03.2016 укладений без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, визначених частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, то такий договір, за висновком апеляційного господарського суду, відповідно до частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. При цьому, як зазначив апеляційний господарський суд, якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.
2.21. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 23.03.2016 не може бути задоволена, оскільки такий правочин є нікчемним відповідно до частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України. Однак, за висновком апеляційного господарського суду, господарський суд першої інстанції зазначеного не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання недійним договору оренди землі від 23.03.2016.
2.22. Водночас апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про необхідність зобов`язання ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Лозівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі. Апеляційний господарський суд зазначив, що з огляду на те, що оспорюваний Прокурором договір оренди, на підставі якого земельна ділянка була передана ОСОБА_1 у користування, є нікчемним, тому ОСОБА_1 користується земельною ділянкою за відсутності на те правових підстав.
2.23. Щодо клопотання ГУ Держгеокадастру у Харківській області про застосування строків позовної давності, то апеляційний господарський суд зазначив, що спірна земельна ділянка із власності Лозівської міської ради не вибувала, а ОСОБА_1 є лише її фактичним користувачем, яка порушує права власника майна. Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, позов про повернення земельної ділянки в цьому випадку є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним. Натомість до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
2.24. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд констатував, що поданий Прокурором позов у цій справі є негаторним, а строки позовної давності до вимог такого позову не застосовуються.
3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі № 629/6198/21, до Верховного Суду звернулося ГУ Держгеокадастру у Харківській області з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Лозівської міської ради.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ГУ Держгеокадастру у Харківській області зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
ГУ Держгеокадастру у Харківській області, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. ГУ Держгеокадастру у Харківській області вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статей 256, 261, 267 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19, від 17.03.2021 у справі № 922/1017/20, від 30.06.2021 у справі № 922/3274/19, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 23.10.2019 у справі № 359/6456/15, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 у справі № 405/4999/15-ц.
3.4. Крім того, на думку ГУ Держгеокадастру у Харківській області, у цьому випадку відсутнє належне обґрунтування Прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, тому, за доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 922/3589/21, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18.
3.5. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі № 629/6198/21, до Верховного Суду звернулася ОСОБА_1 із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 629/6198/21 передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
3.6. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
ОСОБА_1, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, що передбачено пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.7. На думку скаржника, в цьому випадку наявні правові підстави для відступлення від висновків щодо застосування положень статей 116, 121 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі", викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц.
3.8. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що апеляційний господарський суд вийшов за межі позовних вимог та не дослідив докази у справі.
3.9. ОСОБА_1 також посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування приписів статей 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, статті 261 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/1832/19, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 17.10.2018, у справі № 362/44/17, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 02.04.2019 у справі № 902/326/16, від 11.08.2022 у справі № 910/16586/18, від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012, від 06.02.2020 у справі № 916/2828/18, від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19, від 10.05.2018 у справі № 914/1708/17, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19, постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 у справі № 405/4999/15-ц.
3.10. Харківська обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Харківська обласна прокуратура зазначає, що відповідно до статей 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз.
Харківська обласна прокуратура зазначає, що до моменту відведення ГУ Держгеокадастру в Харківській області у користування ОСОБА_1 земельної ділянки, що є предметом спору в цій справі, у користуванні ОСОБА_1 вже перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, отримані на позаконкурсній основі, тому додатково земельна ділянка могла бути отримана ОСОБА_1 виключно на конкурсних засадах через участь у торгах, оскільки право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз, а додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.
Крім того, на думку Харківської обласної прокуратури, метою звернення Прокурора до суду є повернення територіальній громаді в особі Лозівської міської ради земельної ділянки, яка фактично не вибувала з комунальної власності, а була передана в оренду з порушенням вимог чинного законодавства. Таким чином, за своїм змістом та спрямованістю цей позов фактично є негаторним, тобто позовом власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. За таких обставин, на думку Харківської обласної прокуратури, договір оренди землі, укладений між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, а тому такий договір є нікчемним.
3.11. Харківська обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Харківська обласна прокуратура вважає суперечливою та взаємовиключною позицію ОСОБА_1, яка водночас стверджує як про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, так і про пропуск Прокурором позовної давності, оскільки за приписами статті 261 Цивільного кодексу України застосування строків позовної давності неможливе без установлення порушення права особи. Крім того, на думку Харківської обласної прокуратури, апеляційний господарський суд обґрунтовано встановив, що позов у цій справі є негаторним.
3.12. 08.03.2024 Верховний Суд зареєстрував клопотання ГУ Держгеокадастру в Харківській області, яке сформоване 08.03.2024 в системі "Електронний суд". У цьому клопотанні ГУ Держгеокадастру в Харківській області просить здійснювати розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.08.2014 ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із трьома заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, орієнтовними площами 19,6339 га, 11,8492 га та 15,9 га, і для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 15 га. Загальна площа земель відповідно до наведених заяв складала 62,3831 га.
4.2. Наказами ГУ Держгеокадастру у Харківській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок орієнтовною загальною площею 62,3831 га, а саме:
- наказом від 01.09.2014 № 2043-СГ щодо трьох земельних ділянок, орієнтовними площами 4 га, 2,0938 га та 13,5401 га (19,6339 га), які розташовані за межами населених пунктів Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області;
- наказом від 01.09.2014 № 2044-СГ щодо однієї земельної ділянки орієнтовною площею 11,8492 га, яка розташована за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області;
- наказом від 01.09.2014 № 2045-СГ щодо однієї земельної ділянки орієнтовною площею 15,9 га, яка розташована за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області;
- наказом від 20.10.2014 № 2791-СГ щодо однієї земельної ділянки орієнтовною площею 15 га, яка розташована за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області.
4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що в подальшому наказами ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 28.10.2014 № 2872-СГ, від 28.10.2014 № 2871-СГ, від 12.12.2014 № 3474-СГ, від 13.01.2015 № 51-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж шести земельних ділянок загальною площею 62,3831 га в натурі (на місцевості) та передано їх ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років (кадастрові номери земельних ділянок: 6323955700:03:000:0528 - 4 га, 6323955700:03:000:0529 - 12,5401 га, 6323955700:03:000:0530 - 2,0938 га, 6323983000:03:000:0225 - 11,8492 га, 6323983000:03:000:0226 - 15,9000 га, 6323983000:01:000:0306 - 15,0000 га).
4.4. Річний розмір орендної плати за користування зазначеними земельними ділянками встановлено на рівні 4 % від нормативної грошової оцінки.
4.5. Господарські суди встановили, що на підставі зазначених наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області 02.02.2015 між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 62,3831 га строком на 49 років, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.02.2015 за номерами: 8680802, 8680455 8680065, 8679108, 8677872 та 11.02.2015 за номером 8682542.
4.6. Господарські суди зазначили, що 18.03.2015 ОСОБА_1 створила Фермерське господарство "Агроленд-2015" (код ЄДРПОУ 39700037).
4.7. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що наказом від 18.03.2015 № 594-СТ ГУ Держгеокадастру у Харківській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, загальною орієнтовною площею 36,6000 га, розташованої за межами с. Литовщина Миколаївської сільської ради на території Лозівського району Харківської області.
4.8. Відповідно до наведеного наказу від 18.03.2015 № 594-СТ розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки надавався до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру для проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації.
4.9. 05.05.2015 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру надала висновок № 441-15 із відповідними зауваженнями, які були виправлені. Після повторної перевірки на висновку було проставлено штамп "Зауваження враховано".
4.10. Господарські суди зазначили, що 04.02.2016 ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 33,2267 га та надала витяг із земельного кадастру на земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 33,2267 га з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 та погоджений проект землеустрою.
4.11. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що в подальшому наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 10.02.2016 № 850-СГ ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 33,2267 га з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244, розташовану за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради на території Лозівського району Харківської області для ведення фермерського господарства строком на 49 років. Річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди встановлено в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки.
4.12. На підставі зазначеного наказу 23.03.2016 між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.04.2016 за № 14398671), згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області. Договір укладено на 49 років.
4.13. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (витяг від 29.06.2021 № 263423938) за ОСОБА_1 з 14.12.2019 зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244 площею 33,2267 га (договір оренди укладено з фізичною особою).
4.14. З урахуванням викладеного господарські суди попередніх інстанцій установили, що в користуванні ОСОБА_1 на час передачі спірної земельної ділянки в оренду (10.02.2016) відповідно до договорів оренди від 02.02.2015, укладених між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1, перебувало 6 земельних ділянок для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: 6323983000:03:000:0225, 6323955700:03:000:0528, 6323955700:03:000:0529, 6323955700:03:000:0530, 63239.33000:03:000:0226, 6323983000:01:000:0306, загальною площею 62,3831 га.
4.15. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 22.11.2019 № 38-2230 за ОСОБА_1 на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми не обліковуються.
4.16. При цьому апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, встановив відсутність у матеріалах справи доказів щодо передачі ОСОБА_1 спірної земельної ділянки фермерському господарству.
4.17. Як стверджував Прокурор, ОСОБА_1 від ГУ Держгеокадастру у Харківській області отримала земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 33,2267 га з кадастровим номером 6323983000:03:000:0244, розташовану за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради на території Лозівського району Харківської області поза конкурсом у необґрунтованих розмірах, оскільки вона вже на той час була керівником фермерського господарства та мала у користуванні земельні ділянки, які отримувала для ведення фермерського господарства, та з метою їх використання вже створила фермерське господарство. Наведене стало підставою для звернення Прокурора до Господарського суду Харківської області із цим позовом.
5. Розгляд касаційних скарг та позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 і Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі № 629/6198/21.
Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 і Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі № 629/6198/21.
5.2. Верховний Суд установив, що до касаційної скарги ОСОБА_1 додала клопотання, в якому просить передати цю справу № 629/6198/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц зазначила, що відповідно до вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.
За доводами ОСОБА_1, після 24.04.2019 всі суди при розгляді справ із подібними правовідносинами використовують зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Проте, на думку ОСОБА_1, такий висновок Великої Палати Верховного Суду не узгоджується з нормами Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство" та Закону України "Про оренду землі".
Як зазначає ОСОБА_1, зміст частини 4 статті 116, частини 1 статті 121 Земельного кодексу України свідчить про можливість безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності тільки у власність, у тому числі і для ведення фермерського господарства.
Водночас, за доводами заявника, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 зазначено, що у законодавстві України (на час виникнення спірних правовідносин) відсутня пряма заборона на отримання громадянином земельної ділянки для ведення фермерського господарство повторно, а тому в кожному конкретному випадку орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника з метою недопущення зловживання громадянином такими пільговими умовами.