ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5055/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фірма "Борисфен"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 (суддя Маринченко Я. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.)
у справі № 910/5055/22
за позовом Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фірма "Борисфен"
про скасування державної реєстрації права власності, скасування запису у поземельній книзі та повернення земельної ділянки,
(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Шапка І. М., представник позивача - Поліщук М. В., представник відповідача - Герасимчук І. Ю.)
СУТЬ СПОРУ
1. Суди першої та апеляційної інстанції визнали доведеними у цій справі обставини, на яких наполягав прокурор в особі міської ради, щодо незаконного зайняття товариством земельної ділянки водного фонду без відповідних правовстановлюючих документів, проведення на вказаній земельній ділянці незаконного будівництва і реєстрації об`єкта нерухомого майна.
2. Відповідач з такими висновками судів не погодився та у поданій касаційній скарзі посилається, зокрема, на те, що в нього наявні речові права на земельну ділянку; зазначає, що в частині об`єкта нерухомого майна міська рада повинна була заявляти віндикаційний позов, з метою реєстрації її за собою; вказує на відсутність у прокурора повноважень представляти інтереси держави в цій справі, а також на відсутність повноважень на підписання позовної заяви.
3. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з мотивів, викладених у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
4. У червні 2022 року Подільська окружна прокуратура міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, Рада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фірма "Борисфен" (далі - відповідач, Товариство) у якому просила:
- скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.12.2020 (індексний номер рішення 55459472), оформлене записом №39480651 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності за Товариством на причальну споруду гідротехнічну споруду (ГТС-1144) довжиною 30 пог. м, по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2237078380000), припинивши право власності за Товариством;
- визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2384 га з кадастровим номером 8000000000:90:114:0002, розташованої у Голосіївському районі міста Києва по вул. Будіндустрії, 9-А, шляхом скасування запису в поземельній книзі;
- зобов`язати Товариство повернути земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:114:0002) площею 0,2822 га, що розташована по вул. Будіндустрії, 9-А у Голосіївському районі м. Києва, власнику - Раді у придатному для використання стані, шляхом звільнення від будівель і споруд.
5. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач незаконно зайняв земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 8000000000:90:114:0002), площею 0,2384 га, розташованої по вул. Будіндустрії, 9-А у Голосіївському районі м. Києва без відповідних правовстановлюючих документів, а також провів на вказаній земельній ділянці незаконне будівництво і реєстрацію об`єкта нерухомого майна.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у цій справі
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, позовні вимоги задоволено.
7. Рішення судів попередніх інстанцій узагальнено мотивоване такими аргументами і обставинами.
8. Так, суди дослідили, що: (1) спірна земельна ділянка (обліковий код 90:114:0011) згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за Товариством; (2) за адресою: вул. Будіндустрії, 9-а у Голосіївському районі міста Києва зареєстровано об`єкт нерухомого майна, довжиною 30 пог. м на праві власності за Товариством; (3) в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021105160000002 від 09.04.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 197-1. ст. 356 КК України, зафіксовано факт незаконного використання Товариством земельної ділянки водного фонду по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві з обліковим кодом 90:114:0011 без правовстановлюючих документів, шляхом нового будівництва гідротехнічної споруди, яка на теперішній час є повністю збудованою.
9. Водночас, суди встановили, що Рада не приймала рішень щодо передачі Товариству вказаної земельної ділянки у власність чи у користування, у тому числі для будівництва нерухомого майна. Інших доказів на підтвердження передачі Товариству спірної земельної ділянки у власність чи у користування матеріали справи не містять.
10. З огляду на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку по вул. Будіндустрії, 9-А у м. Києві та дозвільних документів на будівництво, вищевказаний об`єкт нерухомого майна визнаний судами об`єктом самочинного будівництва.
11. Разом з тим, 25.11.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О .М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесла запис №39480651 про реєстрацію права власності Товариства на об`єкт нерухомого майна: причальна споруда гідротехнічна споруда загальною довжиною 30 пог. м но вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:55459472 від 02.12.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2237078380000. Вказана реєстрація здійснена на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 18.11.2020 та технічного паспорта від 18.11.2020 № 7367, виданих ТОВ "БТІ ПЛЮС".
12. Суди здійснили оцінку документів, на підставі яких проведена спірна державна реєстрація нерухомого майна за Товариством, вказавши, що вона проведена за відсутності обов`язкових, належних та допустимих документів, а також, врахувавши відсутність у відповідача речових прав на спірну земельну ділянку та дозволів на проведення будівництва, вказали на обґрунтованість заявлених позовних вимог.
13. Відхиляючи доводи відповідача про те, що у Товариства з 1996 року наявне право користування спірною земельною ділянкою з розташованою на ній гідротехнічною спорудою 1988 року побудови, суди, зокрема, виходили з того, що:
- Рада не приймала рішень про передачу Товариству або іншим особам земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:114:0002, розташованої на вул. Будіндустрії, 9-А в Голосіївському районі міста Києва; документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою і надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою не видавалися та не реєструвалися;
- з наявного у матеріалах справи Технічного звіту по встановленню зовнішніх між землекористування Товариству від 1996 року, вбачається, відсутність будь-яких споруд на спірній земельній ділянці; тоді як, рішень про передачу спірної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) відповідачу Департаментом Київської міської ради не приймалося;
- згідно з довідкою, гідротехнічна споруда за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9-А (Голосіївський район), стосовно якої здійснено державну реєстрацію, побудована Товариством господарським способом орієнтовно у період у 1988 році, проте вказана довідка не містить ані номеру, ані дати її складення та підписання;
- відповідно до інформаційної довідки КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" НЖ-2020 №1899 від 27.11.2020 на запит приватного нотаріуса Сазанової О. М. від 25.11.2020 №36201-16, згідно з даними реєстрових книг спірна споруда за адресою: вул. Будіндустрії, 9а у м. Києві на праві власності не зареєстрована.
14. Окрім того, суди підтвердили наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, посилаючись, зокрема, на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дійшли висновку про дотримання прокурором положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (у тому числі і щодо процедури повідомлення уповноваженого органа про звернення до суду) та правомірність його звернення з позовом в інтересах держави в особі Ради як органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
15. Так, суди встановили, що звертаючись з цим позовом до суду, прокурор посилався на те, що відповідач незаконно зайняв земельну ділянку водного фонду без відповідних правовстановлюючих документів, а також провів на вказаній земельній ділянці незаконне будівництво і реєстрацію об`єкта нерухомого майна.
16. Зазначив, що внаслідок здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цього, а також незаконної державної реєстрації права власності на самочинно збудовану споруду по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві, Рада позбавлена можливості розпоряджатися спірною земельною ділянкою із вигідним, зокрема, економічним чи соціальним результатом (надання в оренду, тощо).
17. Окрім того, суди дослідили, що Подільська окружна прокуратура міста Києва зверталася до Київської міської ради із листами від 10.12.2021 №77-2125 та від 30.05.2022 №77-681-22 щодо необхідності вжиття заходів з метою усунення вказаних порушень інтересів держави, проте Радою не здійснила жодних дій щодо усунення порушень прав територіальної громади на майно.
Касаційна скарга
18. Не погодившись із прийнятими рішеннями, Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. Відповідач не погоджується з висновками судів про відсутність у нього речових прав на спірну земельну ділянку, а також незаконну реєстрацію за ним права власності на спірну гідротехнічну споруду. Зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності у Ради прав на спірну земельну ділянку чи об`єкт нерухомого майна.
20. Натомість, наголошує, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спірна земельна ділянка передана йому в користування ще в 1996 році, а спірна гідротехнічна споруда побудована ще раніше у 1988 році. Зокрема, посилається на: (1) рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1992 № 163 та технічний звіт про встановлення зовнішніх мереж землекористування Товариства розташованої по вулиці Будіндустрії, 9 а, масиву Теличка Харківського району міста Києва, розробленого виробничою фірмою "Стафед" та затвердженою Київським міським управлінням земельних ресурсів 17.02.1997; (2) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, про присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 8000000000:90:114:0002, з цільовим призначенням 12:03 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річного транспорту з видом використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування причальної споруди - гідротехнічної споруди; (3) проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для експлуатації та обслуговування причальної споруди - гідротехнічної споруди на вул. Будіндустрії, 9-а у Голосіївському районі м. Києва, затверджений директором з питань землеустрою та сертифікованим інженером-землевпорядником; (4) довідка про показники об`єкта нерухомого майна від 18.11.2020.
21. В частині задоволення позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав посилається на неправильне застосування приписів статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020). Вказує, що вимога про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, оформлене записом державного реєстратора від 02.12.2020 під номером 39480651Ю, не є тотожною до вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, отже позов в цій частині задоволенню не підлягає.
22. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.
23. Вказує, що скасування державної реєстрації права власності за відповідачем не призведе до відновлення прав позивача, ефективним способом захисту, в цьому випадку, є внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме запису про державну реєстрацію права власності в особі позивача на спірну причальну гідротехнічну споруду, і такий запис має вноситися на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.
24. Зазначає про те, що позивач подав позовну заяву до суду з вимогами застосування віндикаційното та негаторного позовів одночасно, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Посилається на постанови Верховного Суду України від 07.11.2012 у справі N 6-107цс12, від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15.
25. Також відповідач вказує на відсутність у заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва права на підписання позовної заяви. Наголошує на відсутності передбачених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором інтересів держави в цій справі.
26. Посилається на постанови Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 911/980/18, від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, від 17.02.2021 у справі № 822/589/17, від 13.10.2020 у справі № 810/2509/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 08.11.2018 у справі №826/3492/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, постанови Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16, від 28.09.2016 у справі № 6-832цс15, від 14.09.2016 у справі №6-2165цс15, від 29.10.2014 у справі №6-152цс14, від 21.12.2016 у справі №6-1503цс16, від 08.06.2016 у справі №6-3029цс16.
Позиція інших учасників справи
27. Київська міська прокуратура в своїх поясненнях заперечила проти задоволення касаційної скарги. Вказала на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, а також на наявність підстав для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України. Просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
28. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
30. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
31. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
32. При цьому, на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
33. Слід виходити також із того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
34. Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
35. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц та від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.
Щодо суті спору
36. Причини виникнення цього спору стали обставини зайняття відповідачем земельної ділянку водного фонду, побудови на ній об`єкта нерухомого майна та державної реєстрації права власності на нього.
37. Згідно із частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
38. Суди попередніх інстанцій дослідили, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою комунальної форми власності, водночас матеріали справи не містять рішення власника земельної ділянки - Ради про передачу її у користування позивачеві, а також інших доказів на підтвердження передачі Товариству спірної земельної ділянки у власність чи користування. Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дозвільні документи на право використання Товариством спірною земельною ділянкою та здійснення будівництва на ній, а тому спірна гідротехнічна споруда визнана судами об`єктом самочинного будівництва.