ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/935/21(907/956/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Демчан О.І.,
відповідача-1 - Краснікова О.В.,
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи - Кордас Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 (колегія суддів у складі: Гриців В.М. - головуючий, Зварич О.В., Малех І.Б.)
у справі №907/935/21(907/956/22)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"
про визнання недійсним договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019
в межах справи №907/935/21
за заявою Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. У провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа №907/935/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (далі - ТОВ "ВАССТЕЛ").
Стислий виклад позовних вимог
2. У грудні 2022 року розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ" (далі - ТОВ "БСП ОІЛ") і ТОВ "ВАССТЕЛ"; просив суд визнати недійсним договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладений між відповідачами.
3. Позивач стверджує, що вказаний договір вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно з метою формування штучної "дружньої" кредиторської заборгованості та здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо цього товариства.
4. Позивач вважає, що договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 є правочином, щодо якого є заінтересованість в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Ураховуючи невиконання ТОВ "ВАССТЕЛ" договору поставки у повному обсязі, під час його укладання сторони заздалегідь усвідомлювали, що вказаний договір в частині оплати ТОВ "ВАССТЕЛ" виконаний не буде, укладали його за відсутності у ТОВ "ВАССТЕЛ" наміру його виконувати та за обізнаності і згоди ТОВ "БСП ОІЛ" на відсутність такого виконання.
5. Позивач зазначає, що ТОВ "ВАССТЕЛ" до відкриття провадження у справі про банкрутство мало об`єктивну можливість погасити заборгованість, проте умисно не сплачувало коштів, а ТОВ "БСП ОІЛ" умисно не вживало заходів для стягнення заборгованості. Відповідачі діяли спільно, очевидно недобросовісно, умисно уклали договір без мети його реального виконання. Вказані дії хоча формально не порушували існуючих норм права, проте були спрямовані на завдання шкоди третім особам - реальним кредиторам ТОВ "ВАССТЕЛ", що у розумінні ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є зловживанням правом.
6. На думку розпорядника майна, укладення ТОВ "ВАССТЕЛ" оспорюваного договору наразі завдає збитки реальному кредитору боржника - Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - ДПАТ "НАК "Украгролізинг"), оскільки визнання ТОВ "БСП ОІЛ" кредитором у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" та набуття вказаним кредитором контролю над комітетом кредиторів боржника значно ускладнює або навіть унеможливлює погашення вимог ДПАТ "НАК "Украгролізинг" в межах процедури банкрутства ТОВ "ВАССТЕЛ".
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
7. 28.09.2019 ТОВ "БСП ОІЛ" (постачальник) і ТОВ "ВАССТЕЛ" (покупець) уклали договір поставки №28-09/2019, за умовами якого постачальник передає у власність покупця, а покупець сплачує за отримані будматеріали (товар), зазначений в асортименті, кількості та ціні, визначених у специфікації до цього договору (п. 1.1).
8. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку по 100% попередній оплаті, у термін 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено додатками до даного договору. Даний договір не виключає можливість відпуску товару без попередньої оплати. В цьому випадку покупець повинен провести розрахунок за поставлений товар протягом 10 банківських днів з дати фактичної поставки товару, якщо інші умови не передбачені додатковою угодою (п. 3.1).
9. Специфікацією до договору поставки від 28.09.2019 визначено перелік та кількість одиниць товару 25, що складається з будівельних матеріалів, вартість товару визначена в сумі 1472527,98 грн.
10. За видатковою накладною №1296 від 30.09.2019 постачальник передав, а покупець прийняв товар у кількості 25 одиниць на суму 1472527,98 грн.
11. Здійснення цієї господарської операції відображено у податковій накладній №1008 від 30.09.2019 та квитанції про прийняття податкової накладної, копії яких наявні у матеріалах справи. Докази оплати вартості товару відсутні.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
12. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 позов задоволено. Визнано недійсним договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019. Здійснено розподіл судового збору.
13. Господарський суд першої інстанції визнав встановленим факт відсутності господарської операції за договором поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, оскільки керівник боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" не передав арбітражному керуючому Демчану О.І. документів бухгалтерського обліку і погодився з твердженням арбітражного керуючого, що встановлені судом факти дають підстави вважати, що оспорюваний договір вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної "дружньої" кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.
14. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 скасовано та ухвалено нове рішенням, яким у задоволенні позову відмовлено.
15. Постанова мотивована тим, що видатковою накладною №1296 від 30.09.2019 постачальник передав, а покупець прийняв товар у кількості 25 одиниць на суму 1472527,98 грн. Здійснення цієї господарської операції відображено у податковій накладній №1008 від 30.09.2019 та квитанції про прийняття податкової накладної, копії яких наявні у матеріалах справи.
16. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони уклали договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, та вчиняли дії на виконання цього договору (постачальник передав, а покупець прийняв товар), що вказує на справжність намірів сторін договору створити правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином. Те, що ТОВ "ВАССТЕЛ" не розрахувалося за отриманий товар не дає підстав вважати договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 фіктивним або фраудаторним.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
17. Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан О.І. (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 залишити в силі.
18. У касаційній скарзі скаржник зазначає обставини, передбачені п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
19. Так, скаржник вказує, що господарський суд апеляційної інстанції порушив норми, встановлені ч. 4 ст. 74 ГПК України та ст.ст. 13, 215 ЦК України, застосувавши їх за відсутності висновків Верховного Суду щодо визнання недійсним договору поставки, укладеного між боржником та кредитором, за відсутності достатніх доказів реальності відповідної господарської операції.
20. Крім того, скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ч. 5 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу (родового щодо договору поставки), укладеного боржником у період, коли у нього уже наявна значна кредиторська заборгованість, з метою нарощення "штучної" кредиторської заборгованості, викладені у постанові від 19.01.2023 у справі №925/1248/21(925/111/22).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
21. До Верховного Суду від ТОВ "БСП ОІЛ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ "БСП ОІЛ" просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
22. ТОВ "БСП ОІЛ" зазначає, що висновки, зроблені Верховним Судом у справі №925/1248/21(925/111/22), не можуть бути застосовані до обставин справи, що розглядається, оскільки вони не є подібними.
23. ТОВ "БСП ОІЛ" зауважує, що господарський суд апеляційної інстанції встановив факт передачі товару за договором поставки, отже визнання його фіктивним суперечить змісту ст. 234 ЦК України, а також судовій практиці Верховного Суду.
24. У відзиві вказано, що договір поставки укладений ТОВ "БСП ОІЛ" та боржником в рамках видів економічної діяльності кожного з учасників, що містяться в ЄДР, а саме для ТОВ "БСП ОІЛ" код КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, для боржника код КВЕД 43.12 - підготовчі роботи на будівельному майданчику.
25. Крім того, ТОВ "БСП ОІЛ" вважає, що твердження скаржника про ненадання боржником документів, які б підтверджували відображення у фінансовій звітності надходження таких запасів на підприємство (розшифровки фінансової звітності тощо) не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявні всі первинні документи, які містять відомості про господарську операцію відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
26. Також ТОВ "БСП ОІЛ" у відзиві зазначає, що у позовній заяві заявник ставить виключно питання про недійсність договору поставки, без застосування наслідків такої недійсності у спосіб реституції, що свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.
27. До Верховного Суду від ДПАТ "НАК "Украгролізинг" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
28. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору поставки.
29. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.
30. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
31. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).
32. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").
33. За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
34. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.
35. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки, сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).