ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/1606/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А.- головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2023 про відмову у відкритті провадження (суддя Романенко А. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 (головуючий суддя Сітайло Л. Г., судді Шапран В. В., Демидова А. М.,)
у справі № 927/1606/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско."
про стягнення 1 195 765,97 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопад 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Монофіламент" (далі - ТОВ "Монофіламент") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско." (далі - ТОВ "Боско.") про стягнення заборгованості у розмірі 1 195 765,97 грн, з яких: 882 702,06 грн - основний борг, 143 089,46 грн - пеня, 17 935,21 грн - три проценти річних, 152 039,24 грн - інфляційні втрати.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Монофіламент" посилалося на порушення ТОВ "Боско." зобов`язань за договором про відшкодування витрат від 01.01.2018 № 1/01/185 (далі - договір), в частині відшкодування позивачу витрат на комунальні послуги (електропостачання) за об`єктами, що належать ТОВ "Боско." і отримують ці послуги через технологічні електричні мережі, які знаходяться в спільному використанні.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 04.12.2023, залишеною без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024, відмовив у відкритті провадження у справі № 927/1606/23 за позовом ТОВ "Монофіламент" до ТОВ "Боско." про стягнення 1 195 765,97 грн, на підставі пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
4. Судові рішення мотивовано тим, що є судове рішення у справі № 927/961/22, яке набрало законної сили та яким вирішено по суті цей спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому, подача позивачем до суду додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог, як-то податкових накладних, зареєстрованих ним на підтвердження вчинення спірних господарських операцій, не змінює предмет та підстави позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. ТОВ "Монофіламент", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2023 про відмову у відкритті провадження у цій справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Монофіламент" посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 175 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21, щодо необхідності чіткого розмежування понять "предмет спору" і "предмет позову", "правова підстава позову", згідно з яким: під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем; під правовою підставою позову слід розуміти посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Позиція інших учасників справи
7. ТОВ "Боско." не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями
8. Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Монофіламент" 27.11.2023 подало позов до ТОВ "Боско." про стягнення заборгованості в сумі 1 195 765,97 грн за договором.
9. Позов обґрунтований порушенням відповідачем зобов`язань за договором, в частині відшкодування ТОВ "Монофіламент" витрат на комунальні послуги (електропостачання) за об`єктами, що належать ТОВ "Боско." і отримують ці послуги через технологічні електричні мережі, які знаходяться в спільному використанні, за актами надання послуг: від 31.01.2022 № 107, від 28.02.2022 № 258, від 31.03.2022 № 478, від 30.04.2022 № 292, від 31.05.2022 № 496, та за рахунками на оплату: від 14.12.2021 № 1899, від 14.01.2022 № 73, від 14.02.2022 № 228, від 30.04.2022 № 518, від 31.05.2022 № 526.
10. Як зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, предметом розгляду в цьому спорі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу з відшкодування витрат позивача з електропостачання об`єктів відповідача та похідні вимоги в вигляді застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання у формі пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
11. Підставою позову є порушення відповідачем договірних зобов`язань за договором, на виконання умов якого складені акти надання послуг: від 31.01.2022 № 107, від 28.02.2022 № 258, від 31.03.2022 № 478, від 30.04.2022 № 292, від 31.05.2022 № 496, та виставлені до оплати рахунки: від 14.12.2021 № 1899, від 14.01.2022 № 73, від 14.02.2022 № 228, від 30.04.2022 № 518, від 31.05.2022 № 526.
12. Суди попередніх інстанцій встановили, що в межах справи № 927/961/22 за позовом ТОВ "Монофіламент" до ТОВ "Боско." про стягнення заборгованості в сумі 1 195 765,97 грн за договором, яка згідно з актами надання послуг утворилася за період з 31.01.2022 по 31.05.2022, розглянутий та вирішений по суті спір між цими ж сторонами з цим предметом та цими ж підставами розгляду.
13. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 14.03.2023 у справі № 927/961/22, залишеним без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023, відмовив в задоволенні позову ТОВ "Монофіламент" до ТОВ "Боско." в повному обсязі, з підстав недоведеності заявлених вимог, в частині обсягу та вартості спожитої електричної енергії, заявленої до відшкодування.
14. Наведене вище рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2023 у справі № 927/961/23, набрало законної сили 19.09.2023.
15. Верховний Суд 17.10.2023 постановив ухвалу про відмову в відкритті касаційного провадження в справі № 927/961/23 за касаційною скаргою ТОВ "Монофіламент".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
16. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
19. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
20. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
21. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
22. Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
23. Предметом касаційного перегляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
25. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України є наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, (1) повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, (2) про той самий предмет і (3) з тих самих підстав.
26. Метою застосування зазначених норм процесуального права законодавець визначив як уникнення можливості формування різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав і між тими самими сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
27. Подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких прийнято рішення в іншій справі, яке вже набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
28. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
29. Згідно із частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
30. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
31. З наведених норм права вбачається, що позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставини, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову.
32. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
33. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
34. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
35. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
36. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
37. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
38. Близька за змістом правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду (від 26.02.2022 у справі № 906/785/21, від 14.12.2022 у справі № 910/16463/21, від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21).
39. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
40. Отже, поняття "фактична підстава позову" та "правова підстава позову" не є тотожними.
41. Суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом "суд знає закони", при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.
42. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що правові підстави позовів у справах № 927/1606/23 та № 927/961/22 є різними, а тому, відповідно, є відмінними як способи захисту права, так і коло необхідної фактичної доказової бази, що в свою чергу, вказує на неправомірність застосування судами положень пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.