ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Банаська О. О., Власова Ю. Л., Пількова К. М., Ткача І. В.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 750/319/18 (провадження № 14-10цс22)
Коротка історія справи
1. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Голосіївський квартал" (далі - ОК "ЖБК "Голосіївський квартал", кооператив) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строків виконання кооперативних договорів про закріплення паю за асоційованим членом кооперативу та порядок оплати пайових внесків у ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" від 28 квітня 2015 року № 29 та № 30 (далі - договори № 29 і № 30 відповідно).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" та ОСОБА_1 уклали договори № 29 і № 30, за умовами яких остання зобов`язалася у порядку та у строки, визначені цими договорами, сплатити пайовий внесок у розмірі 768 480,00 грн за договором № 29 та 528 640,00 грн за договором № 30 з метою закріплення паю у пайовому фонді кооперативу, який складається з квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
3. Оскільки ОСОБА_1 договірні зобов`язання не виконала у визначений договорами строк, кооператив просив стягнути з неї (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) 40 591,56 грн пені, 29 596,24 грн інфляційних втрат і 9 369,69 грн 3 % річних за договором № 29 та 78 644,64 грн пені, 32 135,78 грн інфляційних втрат і 8 940,87 грн 3 % річних за договором № 30.
4. ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення з ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" 226 569,95 грн збитків та 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
5. Зустрічний позов мотивувала тим, що вона станом на 14 жовтня 2015 року сплатила 831 136,00 грн (частину пайових внесків) за договорами № 29 та № 30, проте кооператив порушив строк введення житлового будинку в експлуатацію, який у договорах визначений як ІІІ квартал 2015 року, а пакет документів для реєстрації права власності на квартири ОСОБА_1 фактично отримала лише 20 грудня 2017 року.
6. Вважає, що ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" безпідставно користувався її коштами протягом цього часу.
7. Виходила, зокрема, з того, що станом на 19 липня 2018 року відсоткова ставка за депозитом в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") становила 12,5 % річних. Отже, не сплачуючи зазначених коштів кооперативу, а розмістивши їх на депозит, вона могла б отримати прибуток у сумі 226 569,95 грн.
8. Зазначила, що неправомірні дії ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" спричинили їй душевні хвилювання, що завдало їй моральної шкоди.
9. Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 23 серпня 2019 року позов ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" задовольнив. У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовив.
10. Київський апеляційний суд постановою від 25 лютого 2020 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року залишив без змін.
11. Судові рішення в частині задоволення первісних позовних вимог мотивовані тим, що ОСОБА_1 порушила строки сплати пайових внесків за договорами № 29 і № 30, тому наявні підстави для застосування наслідків порушення зобов`язання - як стягнення пені, розмір якої визначено у договорах, так і 3 % річних та інфляційних втрат, установлених законом.
12. Суди також зазначили, що невчасна здача об`єкта будівництва в експлуатацію не є тим критерієм, який дає підстави для застосування статті 613 Цивільного кодексу України, оскільки грошові зобов`язання пайовиком мали бути виконані у встановлені в договорах строки раніше, ніж здача об`єкта в експлуатацію.
13. Відмовляючи в зустрічному позові, суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 не довела наявність наміру укласти депозитний договір з АТ "Ощадбанк" та не обґрунтувала підстави для відшкодування моральної шкоди, а надані ОСОБА_1 медичні довідки не підтверджують причинно-наслідкового зв`язку між її захворюваннями і діями кооперативу щодо порушення строків будівництва об`єкта нерухомості та введення його в експлуатацію.
14. ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення - про відмову кооперативу у задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
15. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки вважала за необхідне відступити шляхом конкретизації від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19), та визначити, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а тому спори між асоційованим членом та обслуговуючим кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних правовідносин, тому їх слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
16. Постановою від 10 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року -без змін.
17. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку (частина третя статті 35 Цивільного процесуального кодексу України).
Підстави незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду
18. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року мотивована, зокрема, тим, що системне тлумачення норм Закону України "Про кооперацію" (далі - Закон про кооперацію), Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин.
19. Таким чином, спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тому такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
20. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що кооператив у цій справі не заявив позовних вимог про стягнення саме пайових внесків, які за загальним правилом є власністю кооперативу та витрачаються ним на власні потреби.
21. Отже, розглянувши справу по суті, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, а справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
22. Проте з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна з огляду на таке.
23. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
24. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
25. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
26. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
28. Зокрема, віднесено до юрисдикції господарських судів: справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
29. Тобто спір між юридичною особою та її членом, який пов`язаний з діяльністю такої юридичної особи, належить до юрисдикції господарських судів як такий, що виникає в корпоративних правовідносинах та є спором корпоративним.
30. Корпоративний спір за своєю природою є проявом корпоративного конфлікту, тобто конфлікту щодо наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків у корпоративних правовідносинах. Корпоративний спір у юрисдикційній площині має окрім матеріально-правового також і процесуальний вимір, оскільки безпосередньо пов`язується із визначенням предметної юрисдикції.
31. Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
32. Особливості створення та ведення господарської діяльності кооперативів визначається Законом про кооперацію.
33. Відповідно до визначення, що міститься у статті 1 цього Закону, кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
34. Відповідно до статті 19 Закону про коопераціюдля досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних, інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
35. Згідно зі статтею 20 Закону про кооперацію для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди (частина перша).
36. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу (частина друга статті 20 Закону про кооперацію).
37. Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу (частина третя статті 20 Закону про кооперацію).
38. Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону про кооперацію пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
39. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу (частина четверта статті 21 Закону про кооперацію).