ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 750/319/18
Провадження № 14-10цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічними позовами) - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Голосіївський квартал",
відповідач (позивач за зустрічними позовами) - ОСОБА_1,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у складі колегії суддів Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.
у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Голосіївський квартал" (далі - ОК "ЖБК "Голосіївський квартал", Кооператив) до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кооперативними договорами та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Вступ
1.1. У цій справі житлово-будівельний кооператив після повного внесення асоційованим членом кооперативу пайових внесків на будівництво житла звернувся до нього з позовом про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення пайових внесків.
Асоційований член кооперативу позов заперечив, виходив з того, що оскільки позивач порушив строки введення будинку в експлуатацію, мало місце прострочення кредитора, що звільняє від відповідальності за порушення строку пайових внесків на будівництво.
Вважав безпідставним пред`явлення претензій щодо відповідальності за порушення грошових зобов`язань після повного погашення ним боргу по пайових внесках.
Подав зустрічний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної користуванням кооперативом належними асоційованому члену кооперативу коштами без достатніх правових підстав, у зв`язку з порушенням строку введення в експлуатацію житлового будинку.
Місцевий суд позов задовольнив, у задоволенні зустрічного позову відмовив за недоведеністю.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень асоційований член кооперативу зазначив пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України) (відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і частини першої статті 261 ЦК України у поєднанні застосування спеціальної і загальної позовної давності у правовідносинах, що виникли при укладенні кооперативних договорів).
На думку заявника, позовна давність про стягнення пені не повинна залежати від загального строку позовної давності за основною вимогою, оскільки основна вимога відсутня.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду для визначення юрисдикції спору про відповідальність асоційованого члена обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу за порушення договірних грошових зобов`язань на підставі частини четвертої статті 403 ЦПК України.
Отже, на вирішення Великої Палати Верховного Суду поставлені два правових питання:
1) можливість пред`явлення вимоги про відповідальність за порушення грошового зобов`язання після погашення основної суми боргу;
2) юрисдикція спору про відповідальність асоційованого члена обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу за порушення договірних грошових зобов`язань.
Короткий зміст позовних вимог
2. У січні 2018 року ОК "ЖБК "Голосіївський квартал"звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення строків виконання кооперативних договорів.
3. Позовну заяву мотивував тим, що 28 квітня 2015 року Кооператив і ОСОБА_1 уклали кооперативні договори № 29 і № 30, за умовами яких відповідач зобов`язалася у порядку та у строки, визначені договорами, сплатити пайовий внесок у розмірі 768 480,00 грн за договором № 29 та 528 640 грн за договором № 30 з метою закріплення паю у пайовому фонді Кооперативу, який складається з квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
4. Зазначив, що ОСОБА_1 належним чином не виконала договірних зобов`язань.
5. Послався на те, що сторони договорів погодили, що при порушенні пайовиком строків сплати пайового (цільового) внеску, визначених кооперативними договорами, пайовик сплачує як пеню 0,5 % простроченої суми боргу за кожен день прострочення, починаючи з третього дня, але не більше 50 % простроченої суми заборгованості.
6. Просив стягнути з ОСОБА_1 197 105,00 грн пені за договором від 28 квітня 2015 року № 29 та 87 959,00 грн пені за договором від 28 квітня 2015 року № 30, а також судові витрати.
7. У липні 2018 року Кооператив подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив також застосувати до спірних правовідносин частину другу статті 625 ЦК України, стягнути з відповідача інфляційні втрати і 3 % річних від суми заборгованості.
8. Остаточно просив стягнути з ОСОБА_1 40 591,56 грн пені, 29 596,24 грн інфляційних втрат і 9 369,69 грн як 3 % річних за договором від 28 квітня 2015 року № 29 та 78 644,64 грн пені, 32 135,78 грн інфляційних втрат і 8 940,87 грн як 3 % річних за договором від 28 квітня 2015 року № 30.
9. ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення 226 569,95 грн збитків та 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
10. Зустрічний позов мотивувала тим, що вона станом на 14 жовтня 2015 року сплатила 831 136,00 грн за кооперативними договорами від 28 квітня 2015 року № 29 та № 30, проте документів на квартири не отримала.
11. Зазначила, що документи для реєстрації права власності фактично отримала 20 грудня 2017 року, тобто через 2 роки 66 днів.
12. Вважає, що ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" безпідставно користувався її коштами протягом цього часу.
13. Виходила з того, що станом на 19 липня 2018 року відсоткова ставка за депозитом в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") становила 12,5 % річних. Отже, не сплачуючи зазначених коштів Кооперативу, а помістивши їх на депозит, вона могла б отримати прибуток у сумі 226 569,95 грн. З урахуванням того, що станом на 28 квітня 2017 року вона сплатила на рахунок кооперативу ще 465 984,00 грн, то з 29 квітня до 20 грудня 2017 року вона могла б отримати прибуток у розмірі 37 661,72 грн.
14. Зазначила, що неправомірні дії ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" спричинили їй душевні хвилювання, що завдало їй моральної шкоди, відшкодування якої ОСОБА_1 оцінила у 200 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів
15. Рішенням від 23 серпня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва (залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року) позов ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" задовольнив.
16. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" 40 591,56 грн пені, 29 596,24 грн інфляційних втрат і 9 369,69 грн як 3 % річних за кооперативним договором № 29 від 28 квітня 2015 року.
17. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" 78 644,64 грн пені, 32 135,78 грн інфляційних втрат і 8 940,87 грн як 3 % річних за кооперативним договором № 30 від 28 квітня 2015 року.
18. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" 4 275,97 грн судових витрат.
19. У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовив.
20. Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених Кооперативом позовних вимог.
21. Суд першої інстанції врахував обставини порушення відповідачкою строків сплати пайових внесків за кооперативними договорами № 29, 30 від 28 квітня 2015 року і дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків порушення зобов`язання, встановлених як договором у вигляді сплати пені, так і законом у вигляді сплати 3 % річних та інфляційних втрат.
22. Не взяв до уваги посилання відповідача на порушення нею зобов`язань унаслідок порушення зобов`язань позивачем щодо дотримання строків будівництва об`єкта інвестування та здачі його в експлуатацію, тобто на прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України).
23. Виходив з того, що невчасна здача об`єкта будівництва в експлуатацію не є тим критерієм, що дає підстави для застосування статті 613 ЦК України, оскільки грошові зобов`язання відповідача мали бути виконані у встановлені в договорах строки раніше, ніж здача об`єкта в експлуатацію.
24. Відмовляючи в зустрічному позові, місцевий суд виходив з недоведеності ОСОБА_1 наміру укласти депозитний договір з АТ "Ощадбанк" та вимог щодо відшкодування моральної шкоди.
25. Дійшов висновку, що надані нею медичні довідки не підтверджують причинно-наслідкового зв`язку між її захворюваннями і діями позивача щодо порушення строків будівництва об`єкта нерухомості та введення його в експлуатацію.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
26. У березні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у якій просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову Кооперативу у задоволенні позовних вимог. Зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі.
27. Касаційну скаргу мотивувала відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 258 і частини першої статті 261 ЦК України у поєднанні застосування спеціальної і загальної позовної давності у правовідносинах, що виникли при укладенні кооперативних договорів.
28. Вважає, що позовна давність про стягнення пені не повинна залежати від загального строку позовної давності за основною вимогою, оскільки основна вимога відсутня.
29. Зазначила про відсутність правового висновку Верховного Суду про застосування позовної давності щодо пені у подібних правовідносинах за умови добровільного виконання основного зобов`язання задовго до подання позову про стягнення похідних вимог у зв`язку з невиконанням кооперативних договорів.
30. Послалася на те, що суди попередніх інстанцій, зокрема, не надали оцінки копії листа ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" від 20 грудня 2017 року про відсутність у неї будь-якої заборгованості перед Кооперативом, а саме за пенею, довідці перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ОК "ЖБК "Голосіївський квартал", копії відповіді Публічного акціонерного товариства "Київводоканал" від 05 липня 2019 року.
31. Зазначила, що місцевий суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета і підстав позову, тоді як законом прямо передбачено, що одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
32. На думку заявниці, цьому факту суди не надали правової оцінки, а прийняли до розгляду зазначену заяву, яку відображено в рішенні та постанові як "заяву про зміну предмета позову".
33. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно не застосували частину другу статті 616 ЦК України щодо вимог про сплату інфляційних втрат і 3 % річних, оскільки позивач жодного разу до введення в експлуатацію об`єкта житла з вимогами погасити заборгованість до відповідачки не звертався, що свідчить про умисне збільшення штрафних санкцій та компенсаційних платежів за договором.
Доводи інших учасників справи
34. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
35. Ухвалою від 14 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження та витребував справу з місцевого суду.
36. Підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
37. Ухвалою від 11 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 750/319/18 призначив до судового розгляду.
38. Ухвалою від 19 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 403 ЦПК України.
39. Ухвалу мотивував тим, що згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
40. Зазначив, що за змістом статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
41. На думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, тлумачення норм Закону України "Про кооперацію" та ГК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а тому спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин.
42. Дійшла висновку про наявність спору між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, який не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто з корпоративними відносинами. Отже, такий спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
43. Проте постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19) за позовом фізичної особи до Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "Совіньйон-2" (далі - ОК "ЖК "Совіньйон-2") про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу містить висновок про те, що "Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними".
44. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19) за позовом фізичної особи до Споживчого товариства "Козацька слобідка" (далі - СТ "Козацька слобідка") про зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом споживчого товариства до позивача про стягнення боргу, розірвання договору і зобов`язання вчинити дії містить висновок про те, що за змістом статті 167 ГК України у цій справі спір за зустрічним позовом про стягнення з позивача як члена споживчого товариства несплачених додаткових пайових внесків, передбачених статутом, виник із корпоративних відносин. А тому його також разом зі спором щодо невиконання позивачем господарського договору слід розглядати за правилами господарського судочинства.
45. Висновки, викладені в наведених постановах Великої Палати Верховного Суду, є загальними та категоричними, отже, без відступу від них (шляхом конкретизації) колегія суддів позбавлена можливості ухвалити остаточне рішення в цій справі.
46. За таких обставин колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити шляхом конкретизації від висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19), та визначити, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а тому спори між асоційованим членом та обслуговуючим кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних правовідносин.
47. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість підстав передачі цієї справи їй на розгляд відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України та ухвалою від 01 лютого 2022 року справу прийняла до розгляду для забезпечення правової визначеності та єдності судової практики.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
48. 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 (пайовик) та ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" уклали кооперативні договори № 29 і № 30 про закріплення паю за асоційованим членом кооперативу та порядок оплати пайових внесків у ОК "ЖБК "Голосіївський квартал".
49. Відповідно до пункту 1.1 кооперативного договору від 28 квітня 2015 року № 29 за ОСОБА_1 закріплено пай, що складається з квартири АДРЕСА_3 .
50. Згідно з пунктом 1.1 кооперативного договору від 28 квітня 2015 року № 30 за ОСОБА_1 закріплено пай, що складається з квартири АДРЕСА_2 .
51. У пункті 2.1 кооперативних договорів сторони погодили порядок сплати пайових внесків до пайового фонду Кооперативу.
52. За змістом пункту 2.1 кооперативного договору № 29 пайовик зобов`язується сплатити пайовий внесок у розмірі 768 480,00 грн у порядку, визначеному пунктом 2.2, а саме:
30 % вартості паю в сумі 230 544,00 грн - не пізніше 05 травня 2015 року,
30 % вартості паю в сумі 230 544,00 грн - не пізніше 31 травня 2015 року,
40 % вартості паю в сумі 307 392,00 грн - не пізніше 20 червня 2015 року.
53. На підставі пункту 2.1 кооперативного договору № 30 пайовик зобов`язується сплатити пайовий внесок у розмірі 528 640,00 грн у порядку, передбаченому пункту 2.2, а саме:
30 % вартості паю в сумі 158 592,00 грн - не пізніше 05 травня 2015 року,
30 % вартості паю в сумі 211 456,00 грн - не пізніше 20 травня 2015 року,
40 % вартості паю в сумі 158 592,00 грн - не пізніше 05 червня 2015 року.
54. Після сплати всіх передбачених договорами пайових внесків пайовик отримає право на отримання належного їй паю (квартири), визначеного пунктом 1 договорів, у власність у встановленому статутом кооперативу порядку (пункти 3.1.5 кооперативних договорів).
55. З огляду на пункт 5.4 кооперативних договорів після введення до експлуатації об`єкта житла, частиною якого є паї пайовика, за відсутності у пайовика заборгованості перед Кооперативом та сплати ним усіх передбачених договором та статутом пайових та інших внесків, Кооператив протягом двох тижнів із дня одержання документів на об`єкт житла передає за актом приймання-передачі квартиру, визначену як пай пайовика згідно з пунктом 1.1 договору.
56. Умовами кооперативних договорів сторони погодили виконання будівельно-монтажних робіт - із червня 2014 року до квітня 2015 року, а строк введення об`єкта житла до експлуатації - третій квартал 2015 року.
57. Декларація про готовність об`єкта - будинку АДРЕСА_4 до експлуатації прийнята 06 червня 2016 року.
58. ОСОБА_1 за кооперативним договором № 29 внесла такі платежі:
06 травня 2015 року - 145 000,00 грн,
07 травня 2015 року - 85 544,00 грн,
09 червня 2015 року - 148 000,00 грн;
10 червня 2015 року - 65 000,00 грн;
02 липня 2015 року - 145 000,00 грн;
25 листопада 2016 року - 25 000,00 грн,
02 березня 2017 року - 32 000,00 грн;
03 березня 2017 року - 105 392,00 грн;
26 травня 2017 року - 17 544,00 грн.
59. За кооперативним договором № 30 ОСОБА_1 внесла такі платежі:
04 травня 2015 року - 149 700,00 грн;
17 травня 2015 року - 8 892,00 грн;
22 травня 2015 року - 148 500,00 грн;
23 травня 2015 року - 62 956,00 грн;
10 квітня 2017 року - 56 000,00 грн;
20 квітня 2017 року - 54 000,00 грн;
28 квітня 2017 року - 35 800,00 грн,
26 травня 2017 року - 12 792,00 грн.
60. За пунктом 4.1 кооперативних договорів у випадку порушення строків сплати пайовиком пайового (цільового) чи додаткових пайових внесків, встановлених цим договором, пайовик сплачує як пеню 0,5 % від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з третього дня, але не більше 50 % простроченої суми заборгованості.
Якщо порушення строків перевищує 20 днів, кооператив має право розірвати договір в односторонньому порядку, про що повідомляє пайовика.
61. Справа містить статут ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" (далі - Статут) кооперативу, який за своєю правовою природою є локальним нормативним актом для цього Кооперативу.
Відповідно до пунктів 14.9 та 15.7 Статуту асоційовані члени Кооперативу беруть участь у загальних зборах кооперативу з правом дорадчого голосу та у разі несвоєчасного внесення ними відповідних платежів Кооператив має право вживати заходи щодо їх стягнення.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства
62. Визначаючись із необхідністю відступу (конкретизації) від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження 14-170цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19), та визначення юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду має відповісти на наступні питання.
Визначення юрисдикційності спору
63. Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.
64. Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).
65. Правова конструкція "суд, встановлений законом" стосується ще й таких аспектів, як механізм правового регулювання у сфері судоустрою та правомірність діяльності суду у процесі здійснення своїх повноважень.
66. Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
67. Також у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, встановленим законом.
68. Судова практика ЄСПЛ право на розгляд справи тлумачить як право особи звернутися до суду, так і право на розгляд та вирішена її справи судом.
Перешкоди в доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
69. Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
70. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).
71. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
72. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.
Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
73. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
74. Правила юрисдикції визначені процесуальними законами, які регламентують предметну та суб`єктну юрисдикцію адміністративних, господарських та цивільних судів.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.
75. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).
Особливості кооперативу як суб`єкта господарювання
76. Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).
Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).
77. Ці норми кореспондуються з нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, за якими юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.
Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
78. Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України "Про кооперацію".
79. За змістом статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації, яка створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської іншої діяльності задля поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.
80. З огляду на визначення, що містяться у статті 1 цього Закону, кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
81. Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
82. На підставі статті 19 Закону України "Про кооперацію" для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.
Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством.
Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
83. За статтями 20, 21 Закону України "Про кооперацію" для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.
Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу.
Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.
Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).
Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду.
Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і в сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу в майні кооперативу.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.