ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 753/4949/23
провадження № 51-7690км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020000484, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого 17 серпня 2022 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років: 17 серпня 2022 року звільнений по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Вступ
ОСОБА_6 03 лютого 2023 року, приблизно о 10:15, перебуваючи в приміщенні магазину "АТБ", що на вул. Бориспільська, 9 у м. Києві вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Вироком районного суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду залишено без зміни.
Прокурор звернувся в суд касаційної інстанції зі скаргою, в якій поставив питання про скасування рішення апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання, які стосуються речових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року вирок районного суду залишено без змін.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 03 лютого 2023 року приблизно о 10:15, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні магазину "АТБ" на вулиці Бориспільська, 9, у м. Києві, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто з обслуговуючого персоналу та відвідувачів магазину не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв з полиці 4 банки кави "Jacobs Monarch" загальною вартістю 1241,28 грн, після чого, з метою подальшого таємного викрадення, сховав до пакету та, утримуючи при собі вказаний товар, маючи на меті незаконно заволодіти ним, пройшов повз касову зону не розрахувавшись та вийшов з торгової зали до коридору, де викрадений товар заховав до камери схову особистих речей, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був викритий та зупинений на виході з магазину його працівниками.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на безпідставність висновку апеляційного суду щодо можливості застосування до ОСОБА_6 ст. 75 КК України, оскільки поза увагою суду залишилося те, що винний раніше судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень та відбував покарання у місцях позбавлення волі. При цьому дане кримінальне правопорушення вчинив через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі. Крім того, ніде не працює, не має визначеного роду зайнять. Тому вважає, що всі ці дані про особу засудженого у їх сукупності не давали підстави суду вважати, що виправлення ОСОБА_6 можливо без ізоляції від суспільства. Також вказує, що судом безпідставно не визнано обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, про що було зазначено в обвинувальному акті.
Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК України не дав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора та не вказав в ухвалі, з яких підстав визнав апеляційну скаргу необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор підтримала подану скаргу, а засуджений заперечував проти її задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд було проведено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Мотиви Суду
Щодо доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання ОСОБА_6 тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Положеннями ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 цього Кодексу при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Суд звертає увагу, що процес призначення покарання, а саме, врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого рішення в цій частині.