ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 200/9917/19
Провадження № 51 - 7348 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
перекладача ОСОБА_6,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_7,
його захисника адвоката ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження № 1-кп/200/560/19, справа № 200/9917/19 (кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номерами 1201904064001112 від 11.05.2019, 1201904064001213 від 23.05.2019, 1201904064001270 від 31.05.2019) щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2019 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі,
за ст. 186 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2019 року, більш суворим покаранням за даним вироком остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Строк покарання ОСОБА_7 вказано обчислювати з 06 жовтня 2021 року, зарахувавши у строк покарання повністю відбуте ним покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2019 та строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 31 травня 2019 року по 06 жовтня 2021 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але не довше ніж до 06 листопада 2021 року включно.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, за таких обставин.
10 травня 2019 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_7, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, наблизився до малолітнього ОСОБА_9 і відкрито, шляхом ривка, заволодів його мобільним телефоном "Xiaomi Redmi Note 5", вартістю 3 422 грн. 00 коп. Утримуючи викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
22 травня 2019 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_7, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, наблизився до малолітнього ОСОБА_10, повалив останнього на землю, після чого потерпілий ОСОБА_10 почав кричати, а ОСОБА_7 наніс один удар долонею руки в область правої щоки потерпілого, застосувавши таким чиним насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та відкрито заволодів мобільним телефоном "Iphone 6" вартістю 2 900 грн. 00 коп., який належить потерпілому ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_7 зник з місця скоєння злочину, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
31 травня 2019 року приблизно об 11 годині 45 хвилин ОСОБА_7, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите заволодіння чужим майном, побачивши в руках у раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_11 гроші, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито, шляхом ривка вихопив з рук потерпілого ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 260 гривень та, утримуючи викрадені гроші, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишено без задоволення, а вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст заперечень
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати вирок та ухвалу щодо нього і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Заперечуючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального правопорушення, вказує, що кримінальне провадження щодо нього є сфальсифікованим. Вважає, що судами обох інстанцій належним чином не з`ясовано та не перевірено усі дійсні обставини справи і зроблено передчасні висновки щодо доведеності його вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України. ОСОБА_7 вважає, що судами обох інстанцій допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст. 23, ст. 95 ч. 4 КПК України, оскільки свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не були допитані судами безпосередньо в судовому засіданні, а тому їх письмові показання, надані під час досудового розслідування, не могли бути покладені в обґрунтування обвинувального вироку суду щодо нього. Також звертає увагу на те, що 31 травня 2019 року у день його затримання йому були завдані каліцтва працівниками поліції, після чого, незважаючи на його прохання надати йому захисника, без захисника у нього були взяті письмові пояснення, на підтвердження чого під час апеляційного розгляду 04 жовтня 2023 року надав довідку про те, що 31 травня 2019 року його було доставлено до 16 поліклініки м. Дніпро з багаточисленними травмами, струсом головного мозку, переломом носу і йому була необхідна госпіталізація, а також його фотографії зроблені в цей день. Проте суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, чим порушив вимоги закону. Вказує на порушення вимог ст. 240 КПК України, оскільки в обґрунтування його вини судами безпідставно покладено слідчі експерименти, які із ним та в присутності його захисника не проводилися. Крім того, вказує на розбіжності у показаннях потерпілого ОСОБА_9, який під час досудового розслідування зазначав, що у нього було викрадено лише мобільний телефон, а вже в суді 02 лютого 2021 року він повідомив, що викрадено було ще і куртку. Для уточнення цих обставин він неодноразово просив суди обох інстанцій викликати та допитати свідка ОСОБА_13, проте зазначений свідок так і не був допитаний в суді. Також звертає увагу на те, що апеляційний розгляд відбувся без участі потерпілих, незважаючи на те, що він наполягав на їх участі під час апеляційного розгляду, і потерпілі не повідомляли апеляційний суд про можливість здійснення апеляційного розгляду у їх відсутність. Вказує на те, що апеляційний суд не розглянув його клопотання про необхідність зарахувати його строк тримання під вартою з 31 травня 2019 року по 07 листопада 2021 року та з 26 січня 2022 року по день ухвалення рішення апеляційним судом і це питання залишилось не вирішеним апеляційним судом. По епізоду з потерпілим ОСОБА_11 вказує на те, що судами не враховано надані потерпілим суду першої інстанції показання про те, що гроші йому одразу повернули, проте в обвинуваченні вказано про використання ОСОБА_7 викрадених у потерпілого грошей на власний розсуд. Вважає, що судами обох інстанцій не було враховано усі обставини, що пом`якшують його покарання, та наявність у нього ряду захворювань. Також вказує на порушення вимог процесуального закону при розгляді в апеляційному суді відводу судді ОСОБА_14, оскільки, на його думку, його мав розглянути інший суддя. Вважає, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 395 КПК України, оскільки не ознайомив його з матеріалами кримінального провадження в присутності його захисника та перекладача.
В запереченнях на касаційну скаргу засудженого прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_15 вказує на безпідставність її доводів та просить залишити її без задоволення.
Заперечення на касаційну скаргу засудженого від інших учасників судового провадження не надходили.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу засудженого, вважали її обґрунтованою та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.