ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 723/4562/22
провадження № 51-6497км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 липня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 5 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022263150000298, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Багринівка Чернівецької області, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто на її корить з ОСОБА_6 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком суду 2 грудня 2022 року приблизно о 13:40 ОСОБА_6, перебуваючи у приміщенні Сторожинецького центру дитячо-юнацької творчості (вул. Б. Хмельницького, 1 у м. Сторожинець), в ході виниклого конфлікту завдала одного удару правою рукою в область лівого ока та правою рукою подряпала ліву щоку ОСОБА_8, чим заподіяла останній легких тілесних ушкоджень (синець під оком з переходом на повіку та садно на щоці).
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу засудженої, змінив вирок районного суду в частині вирішення цивільного позову, зменшив розмір стягнення моральної шкоди з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 до 1 000 грн. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями засуджена, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та її особі через суворість, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку засудженої, вирок є несправедливим, незаконним та невмотивованим, оскільки ґрунтується на суперечливих, недопустимих і неналежних доказах, які неправильно оцінено судом. Зазначає, що вона захищалась від неправомірних дій з боку ОСОБА_8, а висновок експертизи лише підтверджує наявність у останньої тілесних ушкоджень, але не її винуватість у заподіянні потерпілій тілесних ушкоджень. Суд апеляційної інстанції вказані порушення не усунув та безпідставно відмовив стороні захисту в повторному дослідженні доказів, тому його рішення не відповідає вимогам статей 370, 404 КПК і підлягає скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженої, потерпіла просить залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена та її захисник підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі засудженої, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_8, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_6 вину у вчиненому не визнала та пояснила, що потерпіла перша агресивно накинулася на неї з кулаками, провокувала своїми діями на фізичну розправу з її сторони, не дозволяла вийти з кабінету, вимагаючи дочекатись поліцію. Зазначила, що вся ситуація зі спричинення тілесних ушкоджень вигадана, а потерпіла та свідки говорять неправду.
Проте, твердження засудженої про непричетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8, не знайшли свого підтвердження в ході дослідження доказів районним судом.
Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості засудженої обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_8 , котра підтвердила факт спричинення їй тілесних ушкоджень та пояснила, що в день події (2 грудня 2022 року) перебуваючи в приміщенні центру дитячо-юнацької творчості почула словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_6 виражалась нецензурною лексикою. Оскільки відбувався навчальний процес і крики були гучні, вона почала заспокоювати ОСОБА_6 і вимагала припинити конфлікт, проте остання не реагувала та почала проводити відеозйомку за допомогою мобільного телефону. З метою припинення відеофіксації вона наблизилась до засудженої, а остання схопившись спочатку правою рукою за волосся, тією ж рукою завдала їй удару в область лівого ока та правою рукою подряпала потерпілій в лівій частині обличчя. Зазначила, що конфлікт припинився, оскільки вона відійшла в бік та сказала, що викличе поліцію, а ОСОБА_6 втекла до свого кабінету.
Обставини заподіяння засудженою тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 детально розповіла та продемонструвала під час проведення слідчого експерименту 15 грудня 2022 року, які відповідають показанням, наданим нею у суді, а відтак твердження сторони захисту про протилежне є безпідставними.
На думку колегії суддів, показання потерпілоїє логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з показаннями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, котрі у суді підтвердили, що ОСОБА_6 завдала потерпілій удару кулаком в область лівого ока та подряпала ліву щоку, чим спричинила останній легкі тілесні ушкодження. Крім того свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили наявність тілесних ушкоджень на обличчі потерпілої, а саме червоного лівого ока, а в результаті і синця з переходом на нижню повіку та роздерту ліву щоку, що спростовує твердження засудженої про відсутність ушкоджень у потерпілої.
Колегія суддів не може погодитись з доводами касаційної скарги засудженої про те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам сторони захисту, виходячи з нижченаведеного.
Так, з матеріалів справи видно, що судом було допитано свідка ОСОБА_13, котра пояснила, що спілкувалась з потерпілою ОСОБА_8 6 грудня 2022 року і не бачила у останньої тілесних ушкоджень на обличчі. Проте, проаналізувавши ці показання суд зазначив, що не може брати їх до уваги, оскільки свідок плуталася в своїх показаннях, а саме в даті та часі коли ці події відбувались. Крім того, суд надав оцінку наданим стороною захисту відеозаписам, зазначивши, що вони не можуть підтверджувати невинуватість ОСОБА_6, оскільки на них не видно саму подію нанесення, чи спростування нанесення, тілесних ушкоджень потерпілій.
З матеріалів справи вбачається, що судом було розглянуто клопотання засудженої та її захисника про проведення психофізіологічної експертизи на детекторі брехні, призначення повторної судово-медичної експертизи, проведення експертизи відеозапису та призначення експертизи щодо ідентифікації особи за фізичними параметрами голосу, в задоволенні яких суд відмовив, виклавши підстави свого рішення в ухвалах, наявних в матеріалах справи.
Також, суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та надав належну оцінку у вироку наступним доказам: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, з якого убачається, що 5 грудня 2022 року прийнято усну заяву від ОСОБА_8 про те, що 2 грудня 2022 року ОСОБА_6 вчинила словесу суперечку, в ході якої завдала потерпілій декілька ушкоджень (удар в область обличчя і подряпини); протоколам слідчих експериментів проведених за участю свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, котрі під час слідчих дій детально розповіли та показали, як саме ОСОБА_6 заподіяла тілесні ушкодження потерпілій.