ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 691/914/19
провадження № 61-15321св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Сагунівської сільської ради, служба у справах дітей Черкаської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 травня 2023 року у складі судді Смоляра О. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з матір`ю.
На обґрунтування позову посилалася на те, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 20 червня 2017 року. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Їхня сім`я фактично припинила своє існування, подружні стосунки вони не підтримують, подальше сумісне життя та збереження сім`ї є неможливим.
Після припинення спільного проживання сторони не дійшли згоди щодо визначення місця проживання спільного малолітнього сина.
На час подання позову ОСОБА_2 без її згоди утримує дитину за своїм місцем проживання, всупереч розпорядженню Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 17 липня 2019 року, яким визначено місце проживання дитини з матір`ю.
З урахуванням наведеного просила суд розірвати шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_2 ; визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб, зареєстрований 20 червня 2017 року Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, актовий запис № 143, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Після розірвання шлюбу, позивачу ОСОБА_1 прізвище змінено на дошлюбне ОСОБА_1 .
Визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю ОСОБА_1 .
Постановою Черкаського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2021 року скасовано та справу направлено на розгляд за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Черкаського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року залишено без змін.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 17 січня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - службу у справах дітей Сагунівської сільської ради.
У лютому 2023 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком.
На обґрунтування зустрічного позову посилався на те, що у квітні 2019 року ОСОБА_1 віддала йому сина ОСОБА_3, який на цей час проживає з ним. Він піклується про дитину, має стабільну роботу та дохід, який дозволяє забезпечити належні умови проживання, виховання та розвитку, перешкод у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_1 не чинив.
З урахуванням наведеного ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 з батьком.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2023 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 травня 2023 року первісний позов задоволено частково.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 червня 2017 року Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, актовий запис № 143.
Прізвище ОСОБА_1 змінено на дошлюбне ОСОБА_1 .
Зустрічний позов задоволено.
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи спір про розірвання шлюбу між сторонами, суд першої інстанції зазначив, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка та добровільність є однією із його засад. Суд встановив, що сторони припинили шлюбні відносини, ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_7, тому наявні підстави для розірвання шлюбу.
Визначаючи місце проживання дитини з батьком, суд першої інстанції виходив з того, що дитина проживає з батьком ОСОБА_2 (чотири роки) та не сприймає свою матір, яку бачив за цей час приблизно 5 разів. Батько дитини ОСОБА_2 займається вихованням малолітньої дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини із урахуванням її віку. Суд зазначив, що проживання малолітнього сина з батьком, який фактично проживає з ним, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме його розвитку як психологічному так і фізичному.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 травня 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи вік дитини, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в його інтересах, найкращим інтересам буде відповідати визначення місця проживання ОСОБА_3 разом з батьком.
Дитина протягом тривалого часу проживає з батьком, має стійкі зв`язки у цьому середовищі, при переданні дитини на виховання матері будуть порушені його стійкі, усталені зв`язки із оточенням, звичним до нього середовищем, що не бути відповідати найкращим інтересам малолітньої дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзіОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення вимог про визначення місця проживання дитини, ухвалити нове рішення в цій частині, яким визначити місце проживання сина разом з матір`ю, у задоволенні зустрічного позову про визначення місця проживання сина з батьком відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що вони з ОСОБА_2 у липні 2019 року привезли дитину на певний час до матері відповідача, щоб мати можливість працевлаштуватись. У подальшому між ними виникла сварка і відповідач вигнав її з будинку його матері, примусово відібрав у неї дитину та вчиняв перешкоди у спілкуванні з сином. Висновки органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з матір`ю ігнорував. Вона намагалась побачитись з дитиною, але родичі відповідача їй перешкоджали. Після народження у неї другої дитини, вона дійсно рідко відвідувала ОСОБА_3 за місцем його проживання, а забирати його до свого місця проживання їй не давали дозволу. Висновки судів на те, що вона не брала участі у дошкільній освіті є безпідставними, оскільки на той час, зважаючи на карантин пов`язаний із поширенням коронавірусної хвороби, навчання відбувалось дистанційно. Суди не врахували, що вона проживає у будинку батьків ОСОБА_7, де вони облаштували кімнату для ОСОБА_3 . Також у неї на праві власності є інший будинок, де ніхто не проживає та не зареєстрований. Малолітній син потребує уваги та піклування матері, а тому має проживати разом з нею.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 травня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року в частині вирішення вимог про визначення місця проживання дитини.
Верховний Суд ухвалою від 15 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 травня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 21 березня2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджено свідоцтвом про шлюб
серії НОМЕР_1, виданим 20 червня 2017 року Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, актовий запис № 143.
Сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 06 листопада 2017 року виконавчим комітетом Петриківської сільської ради Городищенського району Черкаської області, серії НОМЕР_2, актовий запис № 1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 25 вересня 2020 року, Городищенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серії НОМЕР_3, актовий запис № 118.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання, виданої виконавчим комітетом Петриківської сільської ради від 25 січня 2018 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою про доходи, виданою Держаною податковою інспекцією у м. Черкаси від 05 липня 2019 року, ОСОБА_2 працював в Управлінні поліції охорони в Черкаській області (далі - УПО в Черкаській області) та займав посаду поліцейського взводу реагування. Загальна сума доходу за період з січня до червня 2019 року становить 65 422,67 грн. На цей час згідно з довідкою СТОВ "Ломовате" від 26 листопада 2020 року № 111 ОСОБА_2 з 10 жовтня 2020 року прийнятий на роботу на посаду сторожа на підставі наказу від 09 жовтня 2020 року № 66-ВК.
За службовою характеристикою, виданою командиром батальйону УПО Черкаської області В. Корчаном та довідкою виконавчого комітету Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 02 липня 2019 року ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.
Відповідно до характеристики Вільшанської селищної ради Черкаського району Черкаської області від 02 липня 2019 року № 5 ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання.
Згідно з довідкою КНП "Черкаська центральна районна лікарня Черкаської районної ради" від 08 липня 2019 року ОСОБА_2 на "Д" обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться та за медичною допомогою не звертався.
Актами обстеження місця проживання Сагунівської сільської ради від 02 липня 2019 року та від 19 вересня 2019 року встановлено, що ОСОБА_3 проживає спільно з батьком ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_11 у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Умови для проживання дитини задовільні, дитина забезпечена всім необхідним для свого розвитку, є доглянутою, мати сина не відвідує.
Відповідно витягу з протоколу № 8 засідання комісії з питань захисту прав дитини Черкаської районної державної адміністрації від 16 липня 2019 року місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи КУ "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 17 липня 2019 року № 02-01/774 у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: крововиливи лівої верхньої кінцівки, крововилив та садна правового передпліччя, садно лівого колінного суглобу, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Також у висновку зазначено, що зі слів ОСОБА_1 вказані ушкодження їй нанесено ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Сагунівка Черкаського району, коли вона приїхала за своєю дитиною; її свекруха та старший брат відповідача витягли її з машини та побили руками по тілу.
Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку від 17 липня 2019 року № 830 17 вересня 2019 року о 13:06 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16 липня 2019 року о 12:00 год за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 нанесли тілесні ушкодження заявниці та її батькові. Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням виконавчого комітету Сагунівської сільської ради від 19 вересня 2019 року № 37 умови проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 визнано задовільними, дитина забезпечена всім необхідним для здорового росту та розвитку. Питання визначення місця проживання дитини винесено на розгляд суду.
За договором дарування житлового будинку, посвідченого 23 січня 2020 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А., ОСОБА_1 прийняла в дар від ОСОБА_13 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Актом обстеження умов проживання служби у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації від 02 червня 2020 року встановлено, що ОСОБА_2 створив належні умови для проживання та виховання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом обстеження умов проживання служби у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації від 11 липня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 створила належні умови для проживання та виховання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 11 червня 2020 року № 110 визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, та матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, почергово по 1 місяцю у кожного з батьків. Також визнано таким, що втратило чинність розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 17 липня 2019 року № 170.
Відповідно до довідки закладу дошкільної освіти (Ясла-садок) "Пролісок" с. Сагунівка Сагунівської сільської ради Черкаської області від 01 вересня 2020 року № 23/03 ОСОБА_3 відвідує вказаний заклад.
Актом обстеження умов проживання Сагунівської сільської ради від 23 січня 2023 року встановлено, що ОСОБА_2 створив належні умови для проживання та виховання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом обстеження умов проживання від 02 травня 2023 року № 217 служби у справах дітей Черкаської міської ради у будинку АДРЕСА_3 створені належні умови для проживання та перебування малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У суді першої інстанції свідок ОСОБА_7 показав, що знає сторін близько 4 років, з ОСОБА_2 були колегами та товаришами, з позивачем за первісним позовом мають спільну дитину. Сина сторін він не бачив, але готовий взяти відповідальність за його виховання та проживання. Зазначив, що його батьки, з якими проживає в одному дворі у різних будинках, дитину ОСОБА_3 також ніколи не бачили.
Свідок ОСОБА_14 показала, що дитина ОСОБА_3 відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Пролісок" у с. Сагунівка Сагунівської сільської ради Черкаської області з 01 серпня 2020 року. Приводить і забирає дитину баба, з матір`ю не знайома. Свята та інші заходи в закладі відвідує лише батько.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.