ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВА)
17 квітні 2024 року
м. Київ
справа № 523/15909/18
провадження № 61-14593 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представник відповідачів - ОСОБА_6,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Сів-Сервіс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення та про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Сів-Сервіс", про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, визнання права власності, витребування із чужого незаконного володіння транспортних засобів,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Сів-Сервіс" (далі - ТОВ "Сів-Сервіс"), про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, визнання права власності, витребування із чужого незаконного володіння транспортних засобів.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року
позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, підтриману його представником ОСОБА_3 задоволено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними договори комісії від 12 червня 2018 року
№ 6425/18/001330 та від 12 червня 2018 року № 6425/18/001333.
Визнано недійсними договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 червня 2018 року № 6425/18/001330 та договір купівлі-продажу транспортного засобу
від 12 червня 2018 року № 6425/18/001333.
Визнано право власності ОСОБА_1 на транспортний засіб - автобус пасажирський марки "БАЗ А079.04", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 .
Визнано право власності ОСОБА_1 на транспортний засіб - автобус пасажирський марки "БАЗ А079.14", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4 .
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 та передано ОСОБА_1 транспортні засоби: автобус пасажирський модель
"БАЗ А079.04", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 ; автобус пасажирський марки "БАЗ А079.14", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4 .
Рішення суду про визнання права власності на транспортні засоби є підставою для проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 транспортних засобів, а саме: автобусу пасажирського марки "БАЗ А079.04", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 ; автобусу пасажирського марки "БАЗ А079.14", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 17 січня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задоволено. Постанову Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року скасовано, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року залишено у силі.
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника
ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій вона просила стягнути понесені ОСОБА_4 судові витрати у суді касаційної інстанції, а саме судовий збір у розмірі 11 276,80 грн та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника
ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про поворот виконання рішення, в якій просила у порядку повороту виконання постанови Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року повернути у власність ОСОБА_5 автобус пасажирський марки "БАЗ А079.04", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 ; автобус пасажирський марки "БАЗ А079.14", 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4 . Також просила стягнути з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_4 виконавчий збір у розмірі 13 969 грн та мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 569 грн.
Щодо вирішення питання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
Вивчивши матеріали цивільної справи та вищевказану заяву представника
ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга
статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Тому подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.