ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 676/3651/20
провадження № 61-3159св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
за позовом ОСОБА_1 :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за окремими позовами ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 :
позивачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Гуменецька сільська рада Кам`янець-Подільського району, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Михайловська Аліса Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Булаєнком Олексієм Казіміровичем, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року у складі судді Шевцової Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за позовом ОСОБА_1 .
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивований тим, що він є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 за заповітом заповів ОСОБА_1 належну йому частину квартири на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 за заповітом заповіла ОСОБА_1 належну їй частину квартири на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_6 .
Після смерті його батьків відкрилася спадщина у вигляді 2/5 частини квартири на АДРЕСА_1 .
У порядку та у строки, передбачені законодавством, він звернувся до нотаріусів із заявами про прийняття спадщини після смерті батьків.
Приватний нотаріус Швець О. А. листом від 06 липня 2020 року № 340/02-14 та приватний нотаріус Яцевич Г. В. листом від 06 липня 2020 року № 103/02-14 відмовили у оформленні спадщини після смерті батьків. Повідомили, що для оформлення спадкових прав на частину квартири на АДРЕСА_1 йому необхідно надати правовстановлюючий документ на неї.
Просив суд визнати за ним право власності на 2/5 частини вказаної квартири.
Короткий зміст позовних вимог за окремими позовами ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
У жовтні 2020 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Гуменецька сільська рада Кам`янець-Подільського району, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Михайловська А. А., про визнання заповітів недійсними.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_4 є власником частини квартири на АДРЕСА_1 нього співвласниками цієї квартири на праві спільної сумісної власності є ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . Право власності усіх співвласників було зареєстровано 20 січня 2001 року № 44-16188 в реєстровій книзі Кам`янець-Подільського міжрайонного бюро технічної інвентаризації.
За життя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виділили своїх частин квартири із спільної сумісної власності та не зареєстрували їх у встановленому законом порядку.
Визначення судом частки померлого подружжя у праві спільної сумісної власності на квартиру за померлими суперечить вимогам Закону, оскільки суд вирішує питання про права осіб, які не є сторонами процесу та у зв`язку зі смертю такі особи не мають цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
Просив суд визнати заповіти, складені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, недійсними.
У січні й травні 2021 року з аналогічними позовами про визнання заповітів недійсними до суду звернулись ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 15 лютого 2021 року Кам`янець-Подільського міськрайонного суду позови ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження, справі присвоєно єдиний № 676/3651/20.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2021 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року, позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: 2/5 частини квартири на АДРЕСА_1 .
У позовах ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавцям, які за життя склали заповіти на ОСОБА_1, квартира разом з іншими співвласниками - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 належала на підставі свідоцтва про право власності від 10 січня 2001 року.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, тому частки співвласників спірної квартири є рівними та кожному з них належало по 1/5 частині.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцям на момент відкриття спадщини.
З урахуванням рівності часток усіх співвласників спірної квартири та відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа, суди попередніх інстанції дійшли висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/5 частини спірної квартири в порядку спадкування згідно із заповітами після смерті батьків.
Відмовляючи у позовах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання заповітів недійсними, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2022 року ОСОБА_4 через адвоката Булаєнка О. К. поштовим зв`язком направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2022 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 та задоволення позовів ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали права складати заповіти, оскільки за їх життя частки з приватної спільної сумісної власності не були виділені в натурі.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали права заповідати частини приватизованої квартири, оскільки квартира не була придбана ними за особисті кошти, а фактично подарована державою в результаті її приватизації.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали права продавати, дарувати, у будь-який інший спосіб розпоряджатись спірним майном, оскільки за життя частки зі спільної сумісної власності виділені не були, а визначення судами частки подружжя у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно (квартиру) за померлими суперечить вимогам Закону.
Суди не врахували, що після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будь-якого спадкового майна не залишилось, належні їм частки у праві власності на квартиру не виділено, а квартира належала співвласникам на праві спільної сумісної власності.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2424цс16.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло, виданого 10 січня 2001 року відділом приватизації державного житлового фонду Кам`янець-Подільської міського виконавчого комітету на підставі розпорядження від 10 січня 2001 року № 88, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками на праві спільної сумісної власності квартири на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 11).
Відповідно до довідки-характеристики Міжрайонного бюро технічної інвентаризації квартира на АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, набута у приватну власність шляхом приватизації (т. 1, а. с. 12).
22 лютого 2012 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно з яким належну йому на праві власності частину квартири на АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 .
Заповіт посвідчений секретарем Виконавчого комітету Супруньковецької сільської ради ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі № 02 (т. 1, а. с. 9).
25 травня 2012 року ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого належну їй на праві власності частину квартири на АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 .
Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А. А. та зареєстрований у реєстрі № 1308 (т. 1, а. с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 15 квітня 2013 року, серія НОМЕР_1, актовий запис № 294 (т. 1, а. с. 6).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 03 січня 2020 року, серія НОМЕР_2, актовий запис № 6, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 7).
Згідно зі спадковою справою № 121/2013 щодо майна померлого ОСОБА_5 26 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Яцевич Г. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька (т. 1, а. с. 48).
Відповідно до спадкової справи № 27/2020 щодо майна померлої ОСОБА_6 16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини (т. 1, а. с. 63).
Нотаріус відмовив ОСОБА_1 в оформленні спадщини після смерті батьків у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно (т. 1 а. с. 4, 5).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Верховний Суд переглядає справу лише в частині позову ОСОБА_1, заявленого до ОСОБА_8 , а також у частині позову, пред`явленого ОСОБА_4 до ОСОБА_9 .
У частині позовних вимог до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та за їхніми позовами до ОСОБА_9 . Верховний Суд справу не переглядає, оскільки касаційну скаргу подав лише ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).