1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 457/969/20

провадження № 61-305 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Трускавецька міська рада Львівської області,

треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду

від 17 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М.,

Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Трускавецької міської ради Львівської області (далі - Трускавецька міська рада), треті особи: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Єдин Л. В., ОСОБА_2, про скасування свідоцтва

про право на спадщину за законом і визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла

її мати - ОСОБА_3, яка була власником 1/2 частки квартири

АДРЕСА_1 . Після смерті матері вона неодноразово зверталася до свого батька - ОСОБА_4 щодо успадкування маминої частки квартири, однак той запевняв, що вони підуть разом до нотаріуса, щоб оформити квартиру на неї.

12 липня 2006 року її батько - ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я свого онука

(її сина) - ОСОБА_5, яким заповів належну йому частку спірної квартири.

У 2019 році її батько - ОСОБА_4, будучи не дуже здоровим, одружився

із ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько помер, після чого вона звернулася до нотаріуса

для прийняття спадщини, проте дізналася, що частку квартири, що належала

її матері, успадкував її батько - ОСОБА_4 і 12 березня 2019 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім того, 04 лютого 2019 року останній склав заповіт на ім`я ОСОБА_2, хоча запевняв, що відмовиться

від своєї частки у спадщині на її (позивача) користь.

Позивач уважала, що її було введено в оману, покійний батько та його нова дружина позбавили її права на належну матері 1/2 частку в спірній квартирі. Вона

є спадкоємцем першої черги, тому має рівні права з покійним батьком

ОСОБА_4 на спадкування належної померлій матері ОСОБА_3 частки майна.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: скасувати свідоцтво

про право на спадщину за законом, видане 12 березня 2019 року приватним нотаріусом Єдин Л. В. на ім`я ОСОБА_4, визнати право власності

по 1/4 частці квартири

АДРЕСА_1 за нею та за її батьком - ОСОБА_4

із 1/2 частки спірної квартири, що належала її матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 09 вересня

2020 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у якості третьої особи Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) замість приватного нотаріуса Єдин Л. В., оскільки остання померла.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Трускавецького міського суду Львівського області від 11 жовтня

2022 року у складі судді Марчука В. І. позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 12 березня

2019 року приватним нотаріусом Єдин Л. В. на ім`я ОСОБА_4 .

Визнано право власності по 1/4 частки квартири

АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

та за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, із 1/2 частки квартири,

що належала померлій ОСОБА_3 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Районний суд надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, послався

на відповідні норми ЦК України та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року

за № 282/20595, урахував відповідну судову практику Верховного суду

та встановив, що нотаріусом не було з`ясовано наявність у померлої ОСОБА_3 кола спадкоємців, які мали право на спадкування належного їй майна. Відтак, доводи позивача знайшли своє підтвердження і підлягають захисту в обраний нею спосіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 11 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 977,20 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що лише батько позивача - ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті своєї дружини (матері позивача) - ОСОБА_3, оскільки на день смерті останньої постійно проживав разом із нею і був зареєстрований за місцем постійного проживання дружини. Позивач у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подавала, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті матері. При цьому постановою Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у справі № 457/176/22 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Позивач не довела порушення її прав оспорюваним нею свідоцтвом про право

на спадщину за законом, яке було видано її покійному батьку - ОСОБА_4, тим більше, що після його смерті, спадщину, до якої входить і спірна квартира, прийняла його дружина ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, подавши

в установлений законом строк нотаріусу відповідну заяву, а тому Трускавецька міська рада є неналежним відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні вказаного позову.

Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, зокрема судова повістка, надіслана

їй рекомендованим листом із повідомленням про вручення на вказану нею адресу зареєстрованого місця проживання, повернулася до суду з відміткою "адресат відсутній", після чого вживались заходи щодо повідомлення позивача засобами мобільного зв`язку (акт від 16 жовтня 2023 року). Заяву про зміну адреси до суду позивач не подавала.

Застосувавши статтю 141 ЦПК України, апеляційний суд стягнув із позивача

на користь ОСОБА_2, сплачений нею за подання апеляційної скарги судовий збір.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня

2023 року та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, а саме: апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, справу розглянуто за відсутності заявника, належним чином

не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункти 1,

4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року задоволено клопотання

ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано дану цивільну справу з суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу без її участі та без належного повідомлення про дату та час судового засідання, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України

є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Складений секретарем судового засідання акт про те, що "зазначений номер телефону

не відповідає, повідомляючи про активну переадресацію виклику", на її думку,

є сфальсифікованим, оскільки номер телефону вона не змінювала й завжди

була на зв`язку.

Посилання апеляційного суду на постанову Львівського апеляційного суду

від 07 березня 2023 року у справі № 457/176/22 не можна брати до уваги, оскільки така була скасована постановою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року (провадження № 61-9233св23), справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заявник уважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ніяким чином не впливає на права та свободи ОСОБА_2, тому неправильними є висновки суду про відмову у задоволенні позову, оскільки вона не є спадкоємцем після смерті її матері - ОСОБА_3, відтак належним відповідачем має бути саме орган місцевого самоврядування.

Крім цього, апеляційну скаргу подано адвокатом Крамарем Ю. М. на підставі ордеру від 10 листопада 2012 року, який не відповідає Положенню про ордер

на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, із наступними змінами

від 29 квітня 2022 року № 45, де, серед іншого, затверджено нову форму (бланк) ордера (згенеровані ордери).

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4

та ОСОБА_3 (а. с. 6, т. 1).

Мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7, т. 1).

Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності - по 1/2 частці кожному із них (а. с. 10-11, 121-123, т. 1).

ОСОБА_1 не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3, що підтерджується матеріалами спадкової справи № 4/2019, заведеної 04 лютого 2019 року приватним нотаріусом Єдин Л. В. на підставі заяви ОСОБА_4 (а. с. 112-127, т. 1).

04 лютого 2019 року ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я ОСОБА_2 на все належне йому майно, посвідчений приватним нотаріусом Єдин Л. В.

та зареєстрований в реєстрі за № 107 (а. с. 15, т. 1).

12 березня 2019 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину

за законом, серія та номер: 270, видавник: приватний нотаріус Єдин Л. В.,

про успадкування належної дружині 1/2 частки в спірній квартирі, на підставі якого він зареєстрував своє право власності (а. с. 13, 76, 78, 79, 124-125, т. 1).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8, 50, т. 1).

Після його смерті із заявами про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_1, 30 квітня 2020 року подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом, як спадкоємець обов`язкової частки, та дружина ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, з якою ОСОБА_4 зареєстрував шлюб 02 березня 2019 року

(а. с. 61, 65, 68, 71-73, т. 1).

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 19 квітня 2022 року в справі № 457/176/22 позов ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Львів), ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви

про прийняття спадщини, задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті

ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю три місяці після набрання рішенням законної сили.

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 квітня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а. с. 261-266, т.1).

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-9233св23).

Суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції

з обов`язкової підстави, оскільки позивач не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Львівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року апеляційну скаргу Крамара Ю. М. в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 квітня 2022 року скасовано та ухвалено

в справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (позивач звернулася до суду з позовом до неналежного відповідача).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


................
Перейти до повного тексту