ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 554/2744/21
провадження № 61-15272св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - виконавчий комітет Полтавської міської ради,
треті особи: Управління майном комунальної власності міста, Шевченківська районна у м. Полтаві рада, Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", ОСОБА_3,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат Гайтота Ірина Миколаївна, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2022 року у складі судді Гольник Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Абрамова П. С., Одринської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позову
У березні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи: Управління майном комунальної власності міста, Шевченківська районна у м. Полтаві рада, Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (далі - ПП "Полтавське БТІ "Інвентаризатор"), ОСОБА_3, про визнання недійсним розпорядження про приватизацію частини квартири та свідоцтва про право власності на житло.
В обґрунтування позову посилались на те, що під час звернення щодо приватизації своєї частини у квартирі, загальною площею 61,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вони дізнались, що у 2001 році відбулась приватизація однієї кімнати з вказаної квартири, площа якої становить 10,2 кв.м, що складає 1/5 частини квартири, за ОСОБА_4, а у 2005 році відбулась приватизація другої кімнати з вказаної квартири, площею 17,1 кв. м, що складає 2/5 частини квартири за ОСОБА_5 .
Вважають, що приватизація частини квартири за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була здійснена з порушенням норм законодавства України, оскільки письмової згоди позивачів як членів їх сім`ї останні не отримували.
Наприкінці 2020 року позивачі дізнались, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які на даний час вже померли, подарували кожен свою частку ОСОБА_3, яка є їх рідною тіткою.
Посилаючись на викладені обставини, просили:
- визнати недійсним розпорядження про приватизацію виконкому Полтавської міської ради відділом приватизації житла від 05 грудня 2001 року на 1/5 частину квартири за АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане відділом приватизації житла Головного управління з питань житлово-комунального підприємства м. Полтава від 05 грудня 2001 року, зареєстроване колективним підприємством "Інвентаризатор" на 1/5 частини квартири за АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним розпорядження про приватизацію Головного управління з питань житлово-комунального обслуговування населення м. Полтава виконкому Полтавської міської ради від 14 червня 2005 року на 2/5 частини квартири за АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане Головним управління з питань житлово-комунального обслуговування населення м. Полтави від 14 червня 2005 року, зареєстроване колективним підприємством "Інвентаризатор" на 2/5 частини квартири за АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі не були членами сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розумінні статті 64 Житлового кодексу України на момент проведення приватизації спірного житлового приміщення. Фактично квартира АДРЕСА_2 була квартирою з кількома квартиронаймачами. Спірна квартира має окремі кімнати, в кожній з яких проживали різні квартиронаймачі. Кожен квартиронаймач займав свою окрему кімнату з правом користування місцями загального користування та мав особовий рахунок для нарахування оплати за надані комунальні послуги. Жоден з квартиронаймачів не отримував згоду від інших квартиронаймачів на приватизацію своєї частини, оскільки така згода чинним законодавством не передбачалась.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23 жовтня 2023 року ОСОБА_6 в особі представника - адвоката Гайтоти І. М. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
30 листопада 2023 року від Управління майном комунальної власності міста до Верховного Суду надійшов відзив, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
01 грудня 2023 року від ПП "Полтавське БТІ "Інвентаризатор" до Верховного Суду надійшов відзив, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, з огляду на їх законність та обґрунтованість.
08 грудня 2023 року від виконавчого комітету Полтавської міської ради до Верховного Суду надійшов відзив, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року відзив виконавчого комітету Полтавської міської ради до Верховного Суду повернуто заявнику без розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
14 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_2 складається з: 1 - коридор площею 7,2 кв. м, 2 - вбиральня площею 1,00 кв. м, 3 - ванна площею 2,00 кв. м, 4 - кухня площею 5,7 кв. м, 5 - кімната жила площею 17,1 кв. м, 6 - кімната жила площею 17,2 кв. м, 7 - кімната жила площею 10,2 кв. м, балкон площею 0,8 кв. м. Загальна площа 61,2 кв. м, житлова площа 44,5 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради № 137 від 27 березня 2001 року "Про переоформлення особових рахунків на житлову площу" розділено особові рахунки на квартиру АДРЕСА_2 : відкрито особовий рахунок на ОСОБА_4 на одну кімнату житловою площею 10,2 кв. м, склад сім`ї - 1 чоловік; відкрито особовий рахунок на ОСОБА_5 на дві кімнати житловою площею 34,3 кв. м, склад сім`ї - 3 чоловіка.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 січня 2004 року у справі № 2-1602/04 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про зміну договору найму житлового приміщення позовні вимоги були задоволені. Змінено договір найму жилого приміщення квартири АДРЕСА_2 . Зобов`язано ГЖЕД № 2 укласти з ОСОБА_5 окремий договір найму житлового приміщення і відкрити на її ім`я окремий особовий рахунок на кімнату розміром 17,1 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради № 132 від 13 квітня 2004 року "Про переоформлення особових рахунків на житлову площу" розділено особові рахунки на квартиру АДРЕСА_2 згідно з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 січня 2004 року: відкрито особовий рахунок на ОСОБА_5 на одну кімнату житловою площею 17,1 кв. м, склад сім`ї - 1 чоловік; відкрито особовий рахунок на ОСОБА_1 на кімнату житловою площею 17,2 кв. м, склад сім`ї 2 чоловіки.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2001 року, виданого відділом приватизації житла управління житлово-комунального господарства згідно з розпорядженням (наказом) від 25 грудня 2001 року № 1270, ОСОБА_4 належить квартира (приміщення квартири спільного заселення) - 1/5 частина за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа квартири 13,3 кв. м, характеристика квартири наведена у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва. Згідно технічного паспорта розмір приватизованої окремої житлової кімнати становить 10,2 кв. м.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14 червня 2005 року, виданого Головним Управлінням житлово-комунального обслуговування населення згідно з розпорядженням від 14 червня 2005 року за № 505, ОСОБА_5 належить квартира (приміщення квартири спільного заселення) 2/5 частина за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа квартири 24,00 кв. м, інша характеристика квартири наведена у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва. Згідно технічного паспорта розмір приватизованої окремої житлової кімнати становить 17,1 кв. м.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надана довідка ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" № 9691 від 21 жовтня 2016 року, згідно з якою останнім повідомлено про те, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1, станом на 10 жовтня 2016 року інженером ПП БТІ "Інвентризатор" проведено розрахунок часток об`єкту нерухомого майна. У користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходиться в квартирі № 113 кімната (6 ) площею 17,2 кв. м, в загальному користуванні коридор площею 7,2 кв. м, вбиральня площею 1,0 кв. м, ванна площею 2,0 кв. м, кухня площею 5,4 кв. м, що згідно проведеного розрахунку складає 2/5 частини квартири.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 03 червня 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 належить 2/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме: загальна площа квартири 23,9 кв. м, житлова площа частини квартири 17,2 кв. м, в загальному користуванні: коридор площею 7,2 кв. м, вбиральня площею 1,0 кв. м, ванна площею 2,0 кв. м, кухня площею 5,7 кв. м.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.