ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 160/12521/19
адміністративне провадження № К/9901/39971/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 (головуючий суддя: Єфанова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 (головуючий суддя: Круговий О.О., судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі № 160/12521/19 за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У грудні 2019 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "НАІС" або відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України або відповідач-2), в якому просила визнати протиправним і скасувати наказ Мін`юсту України № 3536/5 від 15.11.2019 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та відновити відповідний доступ.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 18.06.2020 позов задовольнив:
визнав протиправним і скасував наказ Мін`юсту України від 15.11.2019 № 3536/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно";
зобов`язав ДП "НАІС" відновити доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 01.10.2020 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 14.06.2021 скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання Мін`юсту України про розгляд справи за його участі дійшов висновку, що з огляду на те, що дана справа має незначну складність, не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження, обґрунтованим є розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження) діяв помилково, порушив принцип змагальності сторін при розгляді даної справи без участі сторін, та без належного повідомлення скаржника про час та місце розгляду справи.
За результатами нового розгляду справи, Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28.09.2021 залишив без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-2 (Мін`юст України) подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Іншою ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви Мін`юсту України про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що оскаржуваний наказ № 3536/5 від 15.11.2019 прийнято відповідачем-2 упереджено, без дослідження обставин, що мають значення для прийняття рішення, без жодного мотивування, а також без повідомлення позивачки про проведення камеральної перевірки, що позбавило останню права приймати участь в процесі перевірки шляхом надання відповідних пояснень та зауважень щодо виявлених порушень. Просила позов задовольнити.
Відповідач-2 позов не визнав. Зазначив, що ним оприлюднено інформацію про моніторинг реєстраційних дій позивачки.
На підставі наказу Мін`юсту України від 12.11.2019 № 3949/7, який розміщений на веб-сайті Мін`юсту та копія якого була надіслана позивачці, проведена камеральна перевірка, за результатами якої встановлено порушення приватним нотаріусом вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно під час розгляду заяв №№ 35239170, 35174570, 35149612, 35131270, 35469065, 35302241, а саме: рішення за результатом розгляду заяви прийнято без жодних пошуків відомостей у Державному реєстрі прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у державному реєстрі прав).
Також відповідач-2 зазначив, що у довідці від 14.11.2019 міститься інформація про те, що 12.07.2019 приватним нотаріусом ОСОБА_1 у розділі № 1849803301101 видалено запис про право власності № 31952929 та видалено розділ №1849803301101 у зв`язку з помилкою та уточненням розташування будівлі без відповідного рішення суду, що також є порушенням.
Власне наслідком встановлених порушень і стало прийняття оскаржуваного наказу про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" строком на 1 рік та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю, про що винесено наказ від 15.11.2019 № 3536/5.
Вважає оскаржуваний наказ таким, що прийнятим у відповідності до вимог законодавства.
Відповідач-1 (ДП "НАІС") також подав відзив на позов, у якому просив визнати його неналежним відповідачем у цій справі.
Зазначив, що на адресу ДП "НАІС" надійшов оскаржуваний наказ, враховуючи необхідність негайного виконання розпорядчого документа, відсутність жодних правових підстав для його невиконання, позивачу було заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі наказу Мін`юсту України від 06.11.2019 № 3927/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату О.І. Рябоконь, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 990, було проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
За результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідачем-2 складено акт від 11.11.2019, в якому встановлено порушення вимог статей 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 12, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій; далі - Порядок № 1127) та пункту 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі - Порядок № 1141).
На підставі зазначено, наказом Міністерства юстиції України від 12.11.2019 №3949/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1" вирішено провести камеральну перевірку позивача та утворено Комісію для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1
За результатом проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, відповідачем-2 була складена довідка від 14.11.2019, якою встановлено порушення позивачкою вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до резолютивної частини довідки, Комісія пропонує тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік та направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
На підставі цих висновків, 15.11.2019 Міністерством юстиції України було видано наказ № 3536/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Відповідно до пункту 1 цього Наказу вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.
Вважаючи наказ Мін`юсту України від 15.11.2019 № 3536/5 протиправним, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем-2 протиправно та з порушенням прав позивачки, що свідчить про необхідність його скасування.
Суди констатували, що камеральну перевірку позивачки проведено з порушенням встановленої процедури, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт направлення та отримання позивачкою наказу про проведення камеральної перевірки.
При вирішенні справи, суди попередніх інстанцій застосували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.11.2018 у справі № 814/2229/17, від 17.07.2019 у справі № 420/5711/18 та № 820/2306/17.
Відповідно, оскільки наказ № 3536/5 від 15.11.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, то вимога до відповідача-1 ДП "НАІС" є похідною, а отже має бути відновлено право позивачки на доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга Мін`юсту України (відповідач-2) обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми матеріального права, а саме: пункти 6 та 7 Порядку № 990, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 820/5866/17.
Скаржник зазначив, що на виконання пункту 6 Порядку № 990 наказом Міністерства юстиції України від 12.11.2019 № 3949/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1" було призначено камеральну перевірку ОСОБА_1 та утворено відповідну комісію для проведення зазначеної перевірки. Примірник зазначеного наказу було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
На виконання пункту 7 Порядку № 990 копія наказу № 3949/7 була надіслана ОСОБА_1 разом із супровідним листом від 12.11.2019 № 10172/19.3.2/34-19 простим поштовим відправленням, доказом чого є копія витягу із Журналу вихідної кореспонденції Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України та копія Відомості про пересилання поштових відправлень від 14.11.2019 і копія фіскального чеку "Укрпошти" 000009085 00024 від 14.11.2019, що були долучені до матеріалів справи.
Одночасно у контексті наведених доводів, скаржник наголосив, що Порядком № 990 не передбачено обов`язку Міністерства юстиції України очікувати докази отримання державним реєстратором/приватним нотаріусом наказу про проведення камеральної перевірки, як і не передбачено обов`язку направляти наказ про проведення камеральної перевіри рекомендованим або цінним поштовим відправленням, що дають змогу відслідкувати шлях пересилання поштового відправлення.
Своєю чергою, у процесі камеральної перевірки, державний реєстратор надає пояснення у випадку, якщо останні витребовуються комісією, що відповідно до пункту 8 Порядку № 990 є правом, а не обов`язком Комісії.
Тобто, Порядком № 990 не встановлено конкретно визначених прав суб`єкта - державного реєстратора, який перевіряється в процесі проведення камеральної перевірки. Витребування пояснень є правом перевіряючого органу, а не обов`язком. Усі документи, що подаються для проведення державної реєстрації містяться у електронній формі та відображаються у Державному реєстрі речових прав, а камеральна перевірка за своєю правовою природою є перевіркою, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних відповідно державного реєстру.
Так, за результатом проведеної камеральної перевірки встановлено порушення позивачкою вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.
За таких аргументів, скаржник вважає, що у процесі проведення камеральної перевірки, Мін`юстом України було дотримано вимоги чинного законодавства, а оскаржуваний наказ винесено правомірно та у межах визначених законом повноважень.
Відповідач-1 скористався правом та подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить задовольнити вимоги Мін`юсту України скасувавши рішення судів попередніх інстанцій з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що на адресу ДП "НАІС" надійшов оскаржений наказ, згідно із пунктом 1 якого було вирішено тимчасово заблокувати доступ Позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік. Відтак, враховуючи необхідність негайного виконання наказу №3536/5, позивачці було заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав.
При цьому, у Відповідача-1 не було жодних правових підстав для невиконання вищезазначеного наказу Мін`юсту України. Крім того, у ДП "НАІС", як технічного адміністратора Державного реєстру прав, відсутні правові підстави перевіряти законність та обґрунтованість положень розпорядчих актів Міністерства юстиції України, як органу, на який покладені повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав.
Наполягає, що ДП "НАІС" не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не уповноважене владно керувати поведінкою, зокрема, позивача.
Зазначене на переконання відповідача-1 свідчить, що при виконанні покладених на ДП "НАІС" діючим законодавством повноважень адміністратора Систем, останнє не здійснювало порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки, у зв`язку із чим зобов`язання судом ДП "НАІС" вчинити дії з відновлення доступу приватного нотаріуса ОСОБА_1 до ДРРП є безпідставними.
Позивачка процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася. Поштова кореспонденція, направлена судом на зазначену позивачкою адресу, повернулася на адресу Верховного Суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
VIІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV).
Відповідно до приписів статті 341 Закону № 755-IV контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації.