1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення


РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа №9901/54/19

адміністративне провадження №П/9901/54/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Яковенка М. М.,

суддів: Блажівська Н. Є., Дашутін І. В., Єресько Л. О., Шишов О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 9901/54/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому з урахуванням уточнень просила

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 21 грудня 2018 року №1983/ко-18;

- зобов`язання ВККС допустити суддю Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 до подальшого проходження процедури кваліфікаційного оцінювання, а саме: "Дослідження досьє та проведення співбесіди";

- стягнути з ВККС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн;

- визнати протиправним і скасувати рішення ВРП від 12 березня 2019 року № 718/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Франківського районного суду міста Львова;

- зобов`язати ВРП поновити ОСОБА_1 на посаді судді Франківського районного суду міста Львова з 12 березня 2019 року;

- відшкодувати судові витрати ОСОБА_1 за рахунок ВККС та ВРП відповідно.

Рішенням Верховного Суду від 22 лютого 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ВККС та ВРП про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ВРП від 12 березня 2019 року № 718/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Франківського районного суду міста Львова.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На адресу суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій ОСОБА_1 відповідно до положень статей 139, 244, 246, 252 КАС України просить відшкодувати їй понесені витрати на прибуття до суду в розмірі 5062,13 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що вона проживає у м. Львові, а підсудність цієї справи згідно Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) віднесено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який знаходиться у м. Києві.

Прибуваючи із м. Львова в судові засідання до Верховного Суду ОСОБА_1 понесла витрати на придбання квитків залізничного транспорту на загальну суму 5062,13 грн, з яких 09 лютого 2023 року - 1158,02 грн; 16 березня 2023 року - 1295,11 грн; 06 квітня 2023 року - 1306,34 грн; 27 квітня 2023 року - 1302,66 грн.

Ухвалою від 12 березня 2024 року розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 9901/54/19 призначено в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Письмові пояснення від ВККС та ВРП на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення на адресу суду не надходили. Від позивача та її представника заявлено про розгляд заяви у їх відсутність.

Ухвалою від 18 квітня 2024 року з урахуванням позиції сторін, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Верховний Суд, враховуючи доводи сторін, на підставі матеріалів справи, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню, вбачає підстави задовольнити заяву про відшкодування витрат частково - у сумі 2 531,07 грн, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частин першої та третьої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

За правилами частини першої статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.


................
Перейти до повного тексту