ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 560/3145/23
адміністративне провадження № К/990/34950/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, прийняте у складі судді Козачок І.С., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Капустинського М.М. (головуючий), Ватаманюка Р.В., Сапальової Т.В.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та невиплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцю Збройних Сил ОСОБА_1 .
1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким перерахувати та виплатити позивачу, з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 .
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) за безпосередню участь у бойових діях.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
5. Зі змісту довідки Військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 №1049 про суми грошового забезпечення, ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду згідно з постановою КМУ №168 у таких розмірах: за лютий 2022 - липень - 0,00 грн. щомісяця, за серпень 2022 - 19354,84 грн., за вересень - листопад 2022 - по 30000 грн. щомісяця, за грудень 2022 - 23225,81 грн.
6. Зі змісту довідки військової частини НОМЕР_2 від 04 листопада 2022 №313/ОТУЛ/8748д встановлено, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 11.10.2022 по 31.10.2022. Довідка видана на підставі бойового розпорядження командира зведеного рвб 145 орвп, рапорту командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини НОМЕР_3 ІІ з логістики щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення у складі оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " безпосередньо в районі ведення бойових дій у період з 11.10.2022 по 31.10.2022.
7. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 30.11.2022 №313/ОТУЛ/9191д ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 01.11.2022 по 19.11.2022. Довідка видана на підставі бойового розпорядження командира зведеного рвб 145 орвп, рапорту командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини НОМЕР_3 ІІ з логістики щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення у складі оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " безпосередньо в районі ведення бойових дій у період з 01.11.2022 по 19.11.2022.
8. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не видачі наказу про виплату та щодо не виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн. за вищезазначені періоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року позов задоволено.
9.1. Визнано протиправною невиплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди у належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участі у бойових діях, забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 11.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 19.11.2022 із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
9.2. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях, забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 11.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 19.11.2022, із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, та з урахуванням раніше проведених виплат.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за період з 11.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 19.11.2022 позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за безпосередню участь у бойових діях, заходах з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у таких діях чи заходах.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Від в/ч НОМЕР_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №560/3145/23, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині повністю.
12. Ця касаційна скарга подана з підстав неповного з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 1, 2-1 Постанови №168 від 28.02.2022 (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)) у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями, які проходять службу у частинах, підпорядкованих Командуванню Сил логістики Збройних сил, та командуванням військових частин (підрозділів) оперативно-тактичних угруповань та оперативно-стратегічних угруповань, підпорядкованих Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, через невиплату таким військовослужбовцям додаткової винагороди, у зв`язку із застосуванням положень інструкцій (доручень) Міністра Оборони України від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529 (діяли до 01.06.2022), від 23.06.2022 № 912/з/29 щодо порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, а саме:
- визначення терміну бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- визначення необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- визначення порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
- визначення чітких строків складання документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
- зазначення вичерпних підстав у документах для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
13. На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що позивач знаходився у відрядженні іншого забезпечення (командира) та будь-яких документів, які б свідчили про залучення позивача до згаданих заходів на адресу в/ч НОМЕР_1 не надходило у порядку та строки, передбачені чинним на час перебування позивача у відрядженні дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, що, на думку скаржника, виключає наявність протиправної бездіяльності відносно позивача.
13.1. Так, касатор указує, що в порушення пункту 4 доручення Міністра оборони України, відповідно до якого командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць, командир військової частини, до якої був відряджений позивач, у згадані терміни вчасно не повідомляв в/ч НОМЕР_1, документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях також не надавав.
13.2. Скаржник підкреслює, що відповідно до розпорядження з логістичного забезпечення оперативно-тактичного угруповання ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №Р-613дск, відповідно до якого організацію роботи з виконання завдань покладено на 145 окремий ремонтно-відновлювальний полк (далі - орвп), що дає підстави касатору стверджувати про те, що позивач знаходився у підпорядкуванні 145 орвп (в/ч НОМЕР_4, АДРЕСА_1 ), а 145 орвп (в/ч НОМЕР_4 ) - у підпорядкуванні ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Зазначення у підставах для видачі наявних в матеріалах справи довідок бойові розпорядження командира 145 орвп під індексом "КП" (замість "БР" (бойове розпорядження) або "БН" (бойовий наказ)) касатор уважає неприпустимим, оскільки 145 орвп не може видавати бойові розпорядження, вже на видане розпорядження заступника з логістичного забезпечення ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який є вищим органом управління відносно 145 орвп. Тож, оскільки документом для виконання завдань пов`язаних з логістичним забезпеченням є "розпорядження", що своєю чергою ніяк не пов`язане з виконанням бойових завдань та не входить до переліку документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях чи заходах, визначеного вищезгаданими дорученнями Міністра оборони України, то такі документи, на думку скаржника, не надають позивачу права на виплату додаткової винагороди.
13.3. У цьому зв`язку касатор пояснює, що за своїм характером в/ч НОМЕР_1 виконує завдання не пов`язанні з прямим контактом із противником, в тому числі на лініях зіткнення, основним цільовим призначенням є логістичне забезпечення з ремонту та підвозу техніки, а тому за кожне бойове завдання командир підрозділу готує окремий рапорт (бойове донесення із зазначенням термінів виконання чи невиконання), термін якого не може перевищувати 7-10 днів. З аналізу змісту наявних у матеріалах справи довідок скаржник доходить висновку, що вказані у них бойові розпорядження не закриті через відсутність відомостей про донесення командира 145 орвп за кожне виконане завдання, з чого, на думку касатора, слідує, що поставлені у цих бойових розпорядженнях завдання позивачем не виконані. Скаржник погоджується, що дійсно у наданих довідках наявне посилання на рапорти командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини А0135II з логістики (вищий орган управління) за окремі періоди, проте, на думку касатора, недоцільним є посилання на такі рапорти, оскільки про виконані завдання за бойовими розпорядженнями повинен був рапортувати командир 145 орвп але аж ніяк не посадова особа, яка уповноважена приймати такі донесення.
13.4. На підставі наведеного, скаржник констатує, що орган уповноважений видавати довідки про безпосередню участь позивача у веденні бойових дій, грубо порушуючи усі норми та правила, погоджував видані бойові розпорядження 145 орвп, який вже виконував "розпорядження" вищого командування, ще й з невірними індексами порядкового номера, на всі періоди відрядження позивача, що ставить під сумнів існування таких документів, які згадуються у долучених до матеріалів справи довідках.
13.5. Також в/ч НОМЕР_1 наполягає на пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду із цим позовом, визначеного статтею 233 КЗпП України, оскільки протягом періоду відрядження до в/ч А0135II позивач направив на адресу в/ч НОМЕР_1 довідку для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, він був обізнаний про всі згадані виплати, оскільки накази на виплату додаткової винагороди видавалися щомісячно, однак до суду із цим позовом звернувся лише 21.03.2023, хоча мав змогу вчасно звернутися до суду починаючи з 26.06.2022 (закінчення терміну відрядження).
14. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Позиція Верховного Суду
15. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
16. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди військовослужбовцю, який проходить службу у частині, підпорядкованій Командуванню Сил логістики Збройних сил, відрядженому до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання, підпорядкованого Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, передбачену пунктом 1 Постанови № 168.
17. Рішення суду першої інстанції, залишене без змін судом апеляційної інстанції, оскаржується в/ч НОМЕР_1 лише в частині задоволених позовних вимог, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог ані позивач, ані в/ч НОМЕР_1 не оскаржували рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, а тому Верховний Суд не надає оцінки рішенню суду цієї інстанції в означеній частині.
18. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
19. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
20. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
21. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
22. Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
23. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
24. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).
25. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
26. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
27. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
28. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.