ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа №580/111/22
провадження № К/990/38655/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (у складі: судді-доповідача - Кузьмишиної О.М., суддів: Вівдиченко Т.Р., Коротких А.Ю.) у справі №580/111/22,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної прокуратури в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати, за період з 27.03.2020 по 21.10.2021, відповідно до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру";
зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити позивачу недоотриману заробітну плату, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного у відповідності до частини 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 27.03.2020 по 21.10.2021;
зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру зробити перерахунок виплат, здійснених при звільненні позивачу з посади заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури на підставі наказу №627к від 21.10.2021, відповідно до частини третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(II)/2023 у справі № 3-80/2022 (191/22; 226/22; 80/23; 131/23; 99/23) за конституційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX (далі - Закон №113-IX) (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності), зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX; друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
4. 28 вересня 2023 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 у справі №580/111/22 на підставі частини першої, пункту 1 частини п`ятої статті 361, статті 362, пункту 4 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 у справі №580/111/22 та призначено розгляд цієї заяви в порядку письмового провадження з 20 листопада 2023 року.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 закрито апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у цій справі, як помилково відкрите.
7. Суд апеляційної інстанції виходив з помилковості звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022, позаяк судом, що в даному випадку ухвалив рішення є Черкаський окружний адміністративний суд, який в силу частини першої статті 365 КАС України уповноважений на розгляд такої заяви; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 зміни або скасування судового рішення у справі №580/111/22 не здійснено; відтак суд апеляційної інстанції не є належним судом для розгляду указаної заяви ОСОБА_1 .
8. Суд апеляційної інстанції окремо зауважив, що за змістом заяви ОСОБА_1 та, зокрема, її прохальної частини вбачається намір позивача здійснити перегляд рішення суду за виключними обставинами у справі "№580/9908/2", що вказує на невідповідність прохальної частини заяви її мотивувальній частині.
9. Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, Шостий апеляційний адміністративний суд не є "судом встановленим законом" в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, а тому апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 підлягає закриттю, як помилково відкрите.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Не погоджуючись із наведеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, скаржник просить, зокрема:
скасувати Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №580/111/22 про закриття провадження в справі;
залишити в силі ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №580/111/22;
зобов`язати Шостий апеляційний адміністративний суд виправити описки в ухвалі від 30.10.2023 у справі №580/111/22, замінивши словосполучення "про перегляд за нововиявленими обставинами" на "про перегляд за виключними обставинами".
11. Позивач вважає висновок суду апеляційної інстанції про звернення до неналежного суду і про закриття апеляційного провадження таким, що суперечить частині першій статті 361 КАС України, оскільки саме Шостий апеляційний адміністративний суд у судовому рішенні від 25.11.2022 застосував по відношенню до позивача норми Закону №113-IX, які в подальшому були визнанні Конституційним Судом України у Рішенні від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 неконституційними, і саме постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі № 580/111/22 стала підставою для подання позивачем конституційної скарги до Конституційного Суду України.
12. Скаржник окремо зауважує, що Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 по справі № 580/111/22 є незаконним, оскільки йде в розріз з позовними вимогами і приписами законодавства.
13. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, жодним чином не звернув увагу на той факт, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 не відповідає предмету позовних вимог; натомість, посилаючись на пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ в частині оплати праці працівників органів прокуратури, Шостий апеляційний адміністративний суд вказав на те, що дія статті 81 Закону № 1697-VII у редакції, чинній з 26.03.2020, не поширюється на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур, тобто на позивача, як і рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020; тобто саме судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №580/111/22 є таким, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили і яке може бути переглянуте за виключними обставинами на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023№ 8- р(ІІ)/2023 в силу вимог частини першої статті 361 КАС України.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач у справі висловлює позицію щодо помилковості висновків про наявність підстав для перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.
15. У відповіді на відзив, позивач, окрім іншого, звертає увагу, що суд апеляційної інстанції допустив описки в ухвалі від 30.10.2023, вказавши "про відкриття апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами", хоча заява подана за виключними обставинами. Скаржник також просить врахувати той факт, що він допустив описку в прохальній частині заяви, помилково вказавши в пункті 2 номер справи "№580/9908/2".
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 17.11.2023.
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 580/111/22.
19. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.