ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 120/2764/23
адміністративне провадження № К/990/43680/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
за участю секретаря судового засідання Кліменко Д. І. та представників:
позивача - Міровського В. А.,
відповідача - Крутоузова Д. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, ухвалене суддею Яремчуком К. О., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Гонтарука В. М., Білої Л. М., Матохнюка Д. Б., у справі № 120/2764/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У березні 2023 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (далі - позивач, ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН") з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган, скаржник), в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2022 року:
- № 01052040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану у декларації за травень 2022 року, на 7 556 882 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 3 778 441 грн;
- № 01053040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларовану у декларації за травень 2022 року, на 9 084 123 грн;
- № 01054040103, яким збільшено суму податкового зобов`язання за податком на додану вартість на 29 760 458 грн, зокрема: за основним зобов`язанням - 19 840 305 грн, за штрафними санкціями - 9 920 153 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що:
- запит на проведення інвентаризації надійшов на адресу позивача із запізненням, у зв`язку з чим було неможливо провести інвентаризацію в обумовлену у запиті дату, а тому висновки податкового органу про відсутність чи нестачу товарно-матеріальних цінностей є безпідставними;
- позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОНКОМПЛЕКТСЕРВІС" належним чином оформили договірні правовідносини та відповідні первинні документи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про нереальність здійснених операцій;
- відсутність виробничого звіту екстракційного цеху за формою № 23 не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" з огляду на те, що цей звіт не є первинним документом, а обов`язок контрагента надавати такий звіт позивачу не був передбачений умовами договору.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 14 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, позовні вимоги задовольнив.
Скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій посилалися на таке:
- податковий орган має право вимагати від платника податків здійснити інвентаризацію, однак така вимога має відповідати вимогам закону, як у її формуванні, так і у її направленні до платника податків;
- несвоєчасно направлений запит на проведення інвентаризації не може слугувати підставою для висновку про неможливість підтвердження залишків запасів, товарів та готової продукції або нестачу товарно-матеріальних цінностей;
- долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій між позивачем і ТОВ "ВАГОНКОМПЛЕКТСЕРВІС" та в повному обсязі підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а твердження відповідача про неможливість відслідкувати ланцюг походження вагонів по реєстру податкових накладних обумовлено тим, що орендодавці не є платниками на додану вартість;
- викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо нереальності операцій позивача з Приватним акціонерним товариством "Чернівецький олійно-жировий комбінат" ґрунтуються виключно на ненаданні виробничого звіту олійно-екстракційного цеху, але такий документ не є первинним та не може бути визначальним документом, яким підтверджується реальність господарської операції.
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили:
На підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 65/Ж1 від 20 вересня 2022 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року (вх. від 17 червня 2022 року № 9086987753) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган склав акт № 1113/Ж5/31-00-04-01-03/33776336 від 02 листопада 2022 року, в якому встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання на суму 35 236 404 грн та завищено податковий кредит на суму 1 244 906 грн, що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 7 556 882 грн, а також завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 9 084 123 грн, яка підлягає зменшенню, та заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 19 840 305 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що ПрАТ "Вінницький ОЖК" не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на вартість товарів у сумі 211 418 425,74 грн, наявність яких неможливо підтвердити з огляду на ненадання інвентаризаційного опису.
Окрім цього, податковий орган дійшов висновку про нереальність операції позивача з ТОВ "Вагонкомплектсервіс" щодо оренди вагонів, оскільки у контрагента відсутня можливість надавати зазначені послуги з огляду на відсутність вагонів у власності.
Також, податковий орган дійшов висновку про нереальність операції позивача з ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" щодо переробки олійної сировини, оскільки не надано до перевірки виробничий звіт екстракційного цеху, форма якого передбачена наказом Міністерства аграрної політики України від 11 вересня 2009 року № 656.
На підставі висновків акта перевірки відповідач 29 листопада 2022 року ухвалив податкові повідомлення-рішення № 01052040103, № 01053040103 та № 01054040103, незгода з якими була підставою для звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 640/5213/19 та від 15 травня 2020 року у справі № 823/1538/16.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, у судовому засіданні заперечив проти вимог касаційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, оскільки суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
За правилами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абзац десятий пункту 198.5 статті 198 ПК України).
За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.
Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.