ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 380/20902/21
адміністративне провадження № К/990/4785/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1, про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 (колегія суддів у складі: Кухтея Р. В., Носа С. П., Шевчук С. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, в якому, з урахуванням доповнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не включення індексації грошового забезпечення та щомісячної грошової винагороди до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з яких було розраховано одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок (донарахування) та виплатити позивачу різницю розміру вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 99 367,83 грн, щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 104 034,85 грн, отриманих за весь період проходження служби та після звільнення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної грошової винагороди. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції військова частина НОМЕР_1 подала 16.05.2023 апеляційну скаргу, яка була зареєстрована у Восьмому апеляційному адміністративному суді 19.05.2023.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2023. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 380/20902/21 залишено без руху. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку та направлення до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2024. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2024. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 380/20902/21.
Постановляючи указану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що 21.11.2022 судом першої інстанції у цій справі ухвалено рішення в порядку письмового провадження, однак це рішення не надходило на адресу військової частини НОМЕР_1, про таке рішення відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень під час перевірки руху цієї справи 11.05.2023 та невідкладно підготував та направив апеляційну скаргу.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
07.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 380/20902/21.
Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, указаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2022 Львівським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 380/20902/21, розглянутій в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV "Про доступ до судових рішень", згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 22.11.2022, зареєстровано 23.11.2022 та забезпечено надання загального доступу 24.11.2022.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 подано до апеляційного суду 19.05.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2023. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 380/20902/21 залишено без руху. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку та направлення до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги через ЄСІТС.
Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що доводи апелянта про неможливість своєчасного оскарження судового рішення у зв`язку з виконанням специфічних завдань, пов`язаних із застосуванням сил і засобів за призначенням для оборони України є безпідставними, оскільки апелянт перебуває на території Львівської області, у якій не ведуться активні військові дії, які б могли бути перешкодою для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Указані обставини, на думку суду, не є належним доказом поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливості вчасного оскарження судового рішення, оскільки апелянт є суб`єктом владних повноважень та повинен слідкувати за своєчасністю оскарження рішення суду першої інстанції та відповідністю вимогам законодавства апеляційної скарги.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, а саме: в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у апелянта. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що з 18.10.2023 суб`єкти, вичерпний перелік яких встановлено у вищенаведених нормах, реєструють офіційні електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.