ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 620/13591/23
адміністративне провадження № К/990/42679/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 (суддя-доповідач - Л.О. Житняк)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 (суддя-доповідач - Є.І. Мєзєнцев, судді - Л.В. Губська, О.В. Епель)
у справі № 620/13591/23
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1
до ОСОБА_1
про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
встановив:
Обставини справи
1. ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 18 665 грн 35 коп.
2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023, позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто позивачу.
3. При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. До таких висновків суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що відповідача 02.11.2018 відраховано з навчального закладу, необхідність відшкодування витрат доведена відповідачу згідно наказу від 02.11.2018, в той час як позивач звернувся до суду з позовом 08.09.2023. При цьому, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
4. Суд апеляційної інстанції такі висновки підтримав.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу передати для відкриття провадження у справі судом першої інстанції та розгляду справи по суті.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує про своєчасне звернення до адміністративного суду з позовом після фактичної відмови відповідача виконати вимоги академії по відшкодуванню витрат. Зазначає, що наявність заборгованості звільненого курсанта та його обізнаність з такою заборгованістю, не створює обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 у місячний строк завертатись до суду з позовом. Військова академія вживає заходів для погашення заборгованостей колишніми курсантами у добровільному порядку, пропонує варіанти сплати частинами чи з відстроченням платежів, і лише після вжиття таких заходів та фактичної відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати звертається до суду, що як вказує позивач, було зроблено в даному випадку.
Позиція інших учасників справи
7. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
8 Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1.
9. Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Оцінка Верховного Суду
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
11. Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
12. Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
13. Абзацами першим та другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
14. Приписами частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
15. Так, предметом цього позову є стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
16. Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.