ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 520/4514/23
адміністративне провадження № К/990/29739/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 520/4514/23
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Вайленко Ганна Олександрівна,
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року, постановлену у складі головуючого судді Білової О.В.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: судді-доповідача Рєзнікової С.С., суддів: Бегунца А.О., Курило Л.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1 ;
1.2. скасувати рішення у формі направлення на медичний огляд начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.02.2023 за вих. № 1379.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в липні 2022 року йому було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач надав підтверджуючі документи, що він в силу закону є особою, яка не підлягає мобілізації, а саме копію свідоцтва про шлюб, довідку МСЕК про встановлення інвалідності II групи дружині позивача ОСОБА_2 . Не зважаючи на вказане, позивачу вручено повістку про виклик на 02.02.2023. Позивач повторно надав пояснення та аналогічні документи, що підтверджують відсутність підстав для мобілізації. Повісткою на 17.02.2023 втретє викликано позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 17.02.2023 позивач надав представнику відповідача ОСОБА_3 пояснення та документи, а саме: копію пенсійного посвідчення дружини, що підтверджує інвалідність II групи довічно, копію пенсійного посвідчення позивача, що підтверджує інвалідність II групи, копію свідоцтва про шлюб. Також надав для огляду оригінали вказаних документів. Водночас представник Другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вручив позивачу направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією, в якому зазначена мета такого огляду: визначення ступеню придатності до військової служби. Позивач вважає вказані дії та рішення у формі направлення протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023, закрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії на підставі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України. Роз`яснено позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
4.1. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції відповідно до частини дванадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", здійснюють направлення на огляд ВЛК військовозобов`язаних під час оголошеної мобілізації. саме по собі оповіщення громадян про необхідність пройти медичний огляд військовозобов`язаних під час оголошеної мобілізації оформлюється у вигляді направлення.
4.2. За оцінкою судів попередніх інстанцій, по суті оскаржуване позивачем направлення, складене відповідачем та вручене йому на виконання законодавства з питань військового обов`язку, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є лише засобом ведення військового обліку з метою підтримання актуальності даних про військовозобов`язаних осіб та не має обов`язкового наслідку у вигляді призову на військову службу за мобілізацією.
4.3. При цьому, як зауважили суди попередніх інстанцій, обов`язок військовозобов`язаної особи проходити відповідний медичний огляд встановлений Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу". Наведене, за висновком судів, свідчить про відсутність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом.
4.4. Врахувавши позицію Верховного Суду, викладену у постанові ід 08.09.2022 у справі №300/1263/22, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, зазначивши, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Вайленко Ганна Олександрівна, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, із посиланням на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі № 520/4514/23, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. На обґрунтування підстав касаційного оскарження касатор вказує, що всупереч наявності у ОСОБА_1 законної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, представником Другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вручено направлення на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби. При цьому, позивач неодноразово (в липні 2022 року, лютому 2023 року, березні 2023 року) повідомляв керівництво ІНФОРМАЦІЯ_2 про наявність у нього права на відстрочку від призову.
6.1. Касатор вказує, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, мета проведення військово-лікарської експертизи полягає у медичному огляді військовозобов`язаних для визначення ступеня придатності до військової служби. Водночас, оскільки ОСОБА_1 має законну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, то на переконання сторони позивача, останній має законне право не проходити ВЛК, оскільки є особою з інвалідністю, має підтверджуючі цей факт офіційні і дійсні документи та надав відповідні пояснення.
6.2. Щодо підсудності цього спору адміністративним судам, касатор вказує, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_2, як суб`єкта владних повноважень, вбачається порушення конституційного права особи не робити те, що прямо не передбачено законодавством, отже цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.09.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 17.04.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
9. Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.09.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою отримана ІНФОРМАЦІЯ_2 13.09.2024 та ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням за номером 0102938317159 та 0102938317140 відповідно. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідачі не скористалися, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
13. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
14. Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
17. За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
18. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
19. Варто зазначити, що для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
21. Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
22. Такі висновки судів попередніх інстанцій ґрунтувалися на тому, що по суті оскаржуване позивачем направлення на проходження ВЛК, складене відповідачем та вручене позивачу на виконання законодавства з питань військового обов`язку, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є лише засобом ведення військового обліку з метою підтримання актуальності даних про військовозобов`язаних осіб та не має обов`язкового наслідку у вигляді призову на військову службу за мобілізацією.
23. Так, обґрунтовуючи підстави звернення до суду із цим позовом позивач указував, що в липні 2022 року та лютому 2023 року викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2, де надавав підтверджуючі документи, що він в силу закону є особою, яка не підлягає мобілізації, а саме копію свідоцтва про шлюб, довідку МСЕК про встановлення інвалідності II групи дружині позивача ОСОБА_2 . Проте, повісткою на 17.02.2023 втретє викликано позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2, де позивач надав представнику відповідача пояснення та документи, а саме: копію пенсійного посвідчення дружини, що підтверджує інвалідність II групи довічно, копію пенсійного посвідчення позивача, що підтверджує інвалідність II групи, копію свідоцтва про шлюб, а також оригінали вказаних документів для огляду. Водночас представник Другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 вручив позивачу направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією, в якому зазначена мета такого огляду: визначення ступеню придатності до військової служби.
24. На переконання позивач такі дії та рішення у формі направлення є протиправними, що і слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
25. Разом із тим, суди попередніх інстанцій у цій справі виходили виключно з того, що направлення на огляд ВЛК є лише засобом ведення військового обліку з метою підтримання актуальності даних про військовозобов`язаних осіб та не має обов`язкового наслідку у вигляді призову на військову службу за мобілізацією. При цьому, як зауважили суди попередніх інстанцій, обов`язок військовозобов`язаної особи проходити відповідний медичний огляд встановлений Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу". Відтак, зазначене вище свідчить про відсутність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом.
26. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
27. Відповідно до частин другої, третьої, сьомої та дев`ятої статті 1 вказаного Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.